Справа № 128/5738/13-а
Іменем України
24 грудня 2013 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Ганкіної І.А.
при секретарі Колонюк Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності , -
До Вінницького районного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2013року, мотивуючи тим, що 05 листопада 2013 року інспектором ВДАІ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2013 року , складеного старшим інспектором ДПС взводу з ОПС № 2 роти ДПС ДАІ у Миколаївській області лейтенантом міліції ОСОБА_3, відносно нього була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст..122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу в розмірі 255 грн. в прибуток держави.
Постанова мотивована тим, що о 12 годині 08 хвилин 11 жовтня 2013 року на ад Р-06 кв. 111 + 300 м. Ульянівка - Миколаїв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки « Нісан» д.н.з. НОМЕР_1 перевищив швидкість на 24 км/год. в населеному пункті зазначеному дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 84 км/год. Швидкість вимірювалась приладом « TRUCAUM» № 000743.
Однак, як вважає позивач по справі, дана постанова винесена упереджено та без будь-якого з»ясування обставин справи, чим порушено основні принципи провадження у адміністративних справах .
Так , дійсно відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2013 року, він зі своїм колегою по роботі ОСОБА_4 11.10.2013 року їхали у справах в м. Вознесенськ. Також до м. Южноукраїнськ з ними їхав його товариш ОСОБА_5. Того дня вони виїхали з м. Вінниці о 6 годині ранку, зробивши одну зупинку в м. Первомайськ на заправку та перекус. Так як він, ОСОБА_1 вже доволі довгий час їхав за кермом, ОСОБА_5 запропонував йому підмінити його за кермом, щоб він відпочив деякий час, тим паче що він краще за мене знає місто Южноукраїнськ, куди він просив його підвезти. Він, ОСОБА_1 перевірив в нього водійське посвідчення (німецького зразка) та дозволив керувати його автомобілем. Михайло відвіз їх до м. Южноукраїнськ в районі вулиці Енергобудівників, вони попрощалися, та він пересів за кермо свого автомобіля продовжуючи рух в м. Вознесенськ.
Проїжджаючи біля стаціонарного посту ДАІ, його зупинив інспектор Тонцев Володимир Іванович, та заявив що ніби то він, ОСОБА_1 порушив швидкісний режим в с. Благодатне, яке вони проїхали маже півгодини тому. За даними інспектора, швидкість руху його автомобіля складала 84 км/год.
На пояснення, які намагався надати він -ОСОБА_1М, а саме те, що :
- в тому місці (с Благодатне) прилад фотофіксації стоїть в кінці затяжного підйому, і попереду їх їхав вантажний автомобіль з дуже малою швидкістю, і ОСОБА_5 ( який на той час сидів за кермом його автомобіля) його не обганяв, так як обгін в кінці підйому категорично заборонений ПДР, і в цей момент вони рухались зі швидкістю 40-45 км/год., але інспектор ДАІ не реагував на сказане, та попри все склав протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, як зазначає позивач в своїй заяві, що Інспектор затримав їх майже на годину, постійно кудись бігав консультуватися, але коли зрозумів що він не визнає себе винним, написав протокол з завідомо неправдивими даними. В протоколі вказав, що водій ОСОБА_1 перевищив швидкість в с. Благодатне (дорога Р-06 90км +600м) і розгляд справи відбувається там же (дорога Р-06 90км +600м). але ж вони вже були в м. Южноукраїнськ. На що він, позивач по справі йому одразу вказав - що це є службовим підлогом, тоді Інспектор швидко вирвав у нього з рук протокол та дописав туди інші дані. Однак , він - ОСОБА_1 встиг зробити фото протоколу до моменту внесення даних, яке додає до матеріалів справи.
Свідків, які їхали разом з ним в якості пасажирів, інспектор відмовлявся вписати в протокол про адміністративне правопорушення , наполягав лише на своїх.
Крім того, права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України, йому позивачу по справі інспектором не було роз'яснено. Цим інспектор грубо порушив вимоги ч. 4 ст. 256 КУпАП України, та позбавив його, ОСОБА_1 прав та можливостей вказаних в ст. 268 КУпАП, а саме: «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права який за законом має право на надання правової допомоги».
Вищевикладені обставини змусили позивача звернутися до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав дав показаи аналогічні позовній заяві, просив їх задоволити.
В судове засідання відповідач представник Управління Державтоінспекції УМВС України у Вінницькій області, та ОСОБА_2 не з»явилися, про причини неявки не повідомили, хоча судом належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується поштовими розписками в матеріалах даної справи.
Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України у разі неприбуття відповідача суб»єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_4, який підтвердив, що дійсно вони разом з ОСОБА_1 їхали по справах в м. Вознесенськ на автомобілі « Нісан» , за кермом якого був власник автомобіля ОСОБА_1. Також разом з ними до м. Южноукраїнськ Миколаївської області їхав ОСОБА_5. За кілометрів 30 до вказаного міста, за кермо сів ОСОБА_5, оскільки він краще орієнтувався в цій місцевості. Швидкість він не порушував, і їхав приблизно 45-50 км /год., так як був знак « населений пункт» , а також затяжний підйом, і попереду них їхав вантажний автомобіль. Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі встановлених судом фактів та відповідних їм правовідносин.
Зокрема, поясненнями позивача ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4, оглянутими в судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА 2 № 792556 від 05.11.2013 року винним у вчиненні правопорушення визнано ОСОБА_1 як власника транспортного засобу.
Однак, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АА 2 № 792556 від 05.11.2013 року, яка винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2013 року, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Зокрема статтею 251 КУпАП передбачено, що Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих , свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото -і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису , які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху , протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами .
Крім того, постанова також не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки інспектор ДПС ВДАІ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення постанова винесена упереджено без будь-якого з'ясування обставин справи, чим порушено основні принципи провадження у адміністративних справах, передбачені ст. 7 КУпАП як - законність та верховенство права, яке забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина, а також ст.ст. 248, 249 КУпАП як - розгляд справи на засадах рівності громадян та відкритий розгляд справи про адміністративні правопорушення та порушено норми ст. 33 КУпАП України, а саме, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 ( із змінами від 19.12.2008 р.) « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Де у п.24 зазначено : « Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП , щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .
Зміст постанови має відповідати вимогам ст.ст. 283 і 284 КУпАП . У ній зокрема , потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи висловлених останнім доводів.
Так, як вбачається з протоколу адміністративного правопорушення обставини вчинення правопорушення з»ясовані в повному обсязі не були, пояснення правопорушника, які той бажав надати в повному обсязі відібрані не були, чим було порушено його право на захист передбачений ст.268 КУпАП, також не було відібрано покази у свідків , які бачили б дане порушення .
Зміст вказаних прав правопорушнику оголошено не було.
Дані обставини вказують на те, що протокол та постанова складені працівником ГАІ з порушенням вищезазначених вимог законодавства і з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу , не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 і за таких обставин суд вважає , що дії інспектора щодо складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адмінправопорушення , передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП України є неправомірними , постанова є незаконною у зв»язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 18, 100, 104, 105, 158, 159- 163, 171, 171, 171-2 КАС України, суд -
Позов задоволити.
Скасувати постанову про вчинення адміністративного правопорушення серії АА 2 № 792556 від 05.11.2013 року відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП та закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП по події від 11.10.2013 року.
Постанова суду оскарженню не підлягає .
Суддя: