Провадження 2-а/760/343/15
Справа № 760/8204/15-а
29 травня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
23.04.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:
- Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (повідомлення від 29.12.2014 року № 27774/10/Н-2315) про відмову ОСОБА_1 у призначені з 09.02.2011 року дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, відповідно до абзацу шостого п. 3 розділу Закону України «Про загальнообов'язкове, державне пенсійне страхування», про відмову у проведенні перерахунку та про скасування призначеної з 16.10.2014 року дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях.
- Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (повідомлення від 16.02.2015 року № 2222/06) про скасування ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком, призначеної з 16.10.2014 року як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях.
- Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (повідомлення від 23.10.2014 року № 14107/09/Н-1608) в частині відмови ОСОБА_1 у призначені з 09.02.2011 року дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, а також у здійсненні перерахунку пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, за минулий час, починаючи з 09.02.2011 року.
- Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, починаючи з 17.01.2011 року.
- Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, за минулий час з 17.01.2011 року по день винесення судом рішення у даній справі на підставі пункту 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове, державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він має статус військовослужбовця, який брав участь у бойових діях на території Афганістану з 11.08.1980 року по 04.01.1981 року, а тому відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і абзацу 6 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на отримання дострокової пенсії за віком як військовослужбовець, який брав участь у бойових діях, проте позивачу було відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях.
Вважає, що його права щодо призначення та виплати вищезазначеної пенсії були порушенні відповідачами, а тому просив позов задовольнити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23.04.2015 року, позовні вимоги позивача про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії до 22.10.2014 року залишено без розгляду, в іншій частині позову було відкрито скорочене провадження.
Відповідачам у передбаченому законом порядку було направлено позовну заяву та надано строк для подачі письмових заперечень проти позову.
З письмових заперечень представника відповідача Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва вбачається, що проти задоволення позову він заперечує, посилаючись на те, що управління не допустило порушення законодавства по відношенню до позивача, оскільки діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, зокрема ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі вищевикладеного просив у задоволенні позову відмовити.
Із заперечень представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що проти задоволення позову він заперечує посилаючись на те, що позивача було призвано на навчальні збори, він не проходив військову службу, передбачену відповідно до норм законодавства, а тому підстави для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні позову відмовити.
Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідачів необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідачів з заявою про призначення на підставі ч.1 ст.6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і абаз.6 п.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, проте отримав відмову.
Підставою відмови у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, стала відсутність даних про те, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі, був військовослужбовцем у складі діючої армії та брав участь у бойових діях.
Відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, зокрема, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Правовий статус військовослужбовців визначається відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», згідно з яким військовослужбовці є особи, що проходять військову службу, а військовозобов'язаним - особи, які перебувають у запасі.
Вищезазначеним Законом визначені такі види військової служби, як: строкова служба, військова служба за контрактом, військова служба осіб офіцерського складу за призовом та кадрова військова служба осіб офіцерського складу.
Виконання військового службового обов'язку в мирний час полягає у дотриманні порядку і правил військового обліку, проходження зборів, збереженні та вдосконаленні військовозобов'язаними знань, навичок і умінь, необхідних для виконання ними обов'язків військової служби, у військовий час відповідно до військово-облікових чи цивільних спеціальностей. Але в цей період військовозобов'язані не мають статусу військовослужбовця.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком згідно з абзацом 6 пункту 3 розділу XV Закону додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях.
З копії довідки №59 від 16.10.2014 року, виданої військовим комісаріатом Солом'янського районного у м. Києві військового комісаріату вбачається, що ОСОБА_1 , 1956 р.н., був призваний Печерським районним військовим комісаріатом м. Києва 28 липня 1980 року на навчальні збори, зарахований до в/ч НОМЕР_1 направлений в якості військовослужбовця цієї частини для проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан у період з 11.08.1980 року до 04.01.1981 року.
Разом з тим, з копій трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 працював у головному управлінні Річкового флоту в період з 27.08.1979 року по 25.03.1983 року.
З копії листа АСК «Укррічфлот» №135 від 15.04.2015 року та доданих до нього копій особового рахунку, вбачається нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за період з 1980-1981 року.
В свою чергу, Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», такий вид служби, як перебування на військових зборах або на навчальних зборах не передбачений.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивача було призвано на навчальні збори, він не проходив військову службу, передбачену відповідно до норм законодавства, а тому підстави для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відсутні.
З огляду на викладене, в позові ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 159, 161, 162, 163, 167, 183-2, 186 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», суддя, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: