Справа № 761/8340/15-ц
Провадження №2/761/4414/2015
26 травня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Криворучко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів за депозитним договором, -
В березні 2015 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якому, просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 7 300,0 дол. США за договором-заявою про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» № 300131/115142/5-14 від 03 жовтня 2014 р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 03 жовтня 2014 р. між ним та відповідачем було укладено договір-заяву про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» № 300131/115142/5-14 (далі по тексту - договір), за яким позивач розмістив у відповідача вклад у розмірі 7 357,56 дол. США строком на 5 місяців.
17 лютого 2015 р., 03 березня 2015 р. та 05 березня 2015 р. позивач звернувся з письмовими заявами до відповідача про повернення коштів. Разом з тим, стороною відповідача було повідомлено про відсутність можливості провести виплату грошових коштів по депозитному вкладу в іноземній валюті у сумі 7 300,0 дол. США у готівковій формі одноразово, оскільки 02 вересня 2014 р. набула чинності постанова НБУ від 29 серпня 2014 р. № 540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України», та відповідно повернення у готівковій формі вкладів фізичних осіб, залучених в іноземній валюті може здійснюватись у межах 15 000 грн. на добу на одного клієнта. Оскільки, на думку позивача, відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за договором, позивач вимушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.
До судового засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги останній підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов, проти заочного розгляду справи з постановленням заочного рішення не заперечував.
Відповідач про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судові засідання свого представника не направив, про поважність причин неявки суду не повідомляв та не просив розглядати справу у відсутність свого представника.
Оскільки, представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 03 жовтня 2014 р. між сторонами було укладено договір, предметом якого, відповідно до п. 1 є розміщення позивачем у відповідача коштів в іноземній валюті на Вкладний рахунок НОМЕР_1 у сумі 7 357,56 дол. США, на строк з 03 жовтня 2014 р. до 03 березня 2015 р.
Відповідно до п.1 договору сума початкового вкладу складає 7 357,56 дол. США.
Сторони погодили у п. 2 договору, що за час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного п. 1 цього договору-вкладу, банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 12,70% річних. Нарахування банком здійснюється, у порядку, визначеному п. 4.1.3 Основних умов.
Вкладник має право вимагати достроково повернення суми вкладу протягом строку, визначеного п.1 цього договору-заяви (п. 5 договору).
Судом встановлено, що позивачем було виконано умови договору та внесено 03 жовтня 2014 р. суму вкладу у розмірі 7 357,56 дол. США на вкладний рахунок, що підтверджується меморіальним валютним ордером №24150 (а.с. 11).
17 лютого 2014 р., 03 березня 2014 р. та 05 березня 2014 р. позивач звернувся до відповідача з письмовими заявами про повернення грошових коштів по договору депозитного вкладу № 300131/115142/5-14 від 03 жовтня 2014р. через касу банку повністю у валюті вкладу впродовж одного банківського дня.
Як вбачається з виписки по особовому рахунку станом 06 березня 2015 р. вихідний залишок коштів з рахунку на вимогу за договором № 300131/115142/5-14 від 03 жовтня 2014 р. становить 7 300,0 дол. США.
У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
При цьому, у відповідності до п. 6 договору, після закінчення строку, визначеного п. 1 цього договору-заяви, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах передбачених положеннями п. 5.2 Основних умов.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ч. 2 ст. 1060 ЦК України).
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунку, не допускаються, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Таким чином, закон не забороняє використання іноземної валюти на території України, і регламентує порядок її використання, в тому числі і фінансовими установами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми залишку вкладу у розмірі 7 300,0 дол. США, так як під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт повернення даної суми вкладу позивачу.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача суму залишку вкладу у розмірі 7 300,0 дол. США.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 542,76 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 232, 294 ЦПК України; ст. 41 Конституції України; ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 192, 319, 321, 525, 526, 530, 610, 612, 1060, 1074 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів за депозитним договором - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором-заявою про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» № 300131/115142/5-14 від 03 жовтня 2014 р. у розмірі 7 300 /сім тисяч триста/ дол. 00 центів США.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави 1 542 /одну тисячу п'ятсот сорок дві/ грн. 76 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: