№ 2-927-15
(№ 760-28199-14-ц)
04. 06. 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Бобровник О. В.
при секретарі: Мурга Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» - про стягнення суми за договором строкового банківського вкладу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» - про стягнення суми за договором строкового банківського вкладу.
Позивач при зверненні до суду мотивує свої вимоги тим, що 17. 03. 2014 року між ним та ПАТ «МКБ» було укладено договір строкового банківського вкладу №2630/35/167314 «Ваш стабільний», з виплатою відсотків щомісячно на суму 200 000,00 грн.
Відповідно до умов договору банківського вкладу, банк прийняв від позивача грошові кошти на строковий депозит в сумі 200 000,00 грн. строком на 184 дні.
Термін дії договору сплинув 17. 09. 2014 року, однак позивач суму депозитного вкладу та відсотки за договором не отримав.
В зв'язку із зазначеним позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму депозитного вкладу в розмірі 200 000,00 грн. та відсотки за договором банківського вкладу в розмірі 25 350 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, заздалегідь надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також зазначив, що позов підтримує та просить суд про задоволення позову.
ПАТ «Міський комерційний банк» в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали до суду заперечення проти позову, в яких посилались на те, що банк виконав свої зобов'язання перед позивачем, шляхом виплати позивачу суму банківського вкладу в розмірі 200 000,00 грн. В зв'язку із зазначеним представник відповідача вважаючи вимоги позивача необґрунтованими, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 17. 03. 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «МКБ» було укладено договір строкового банківського вкладу №2630/35/167314 «Ваш стабільний», з виплатою відсотків щомісячно на суму 200 000,00 грн.
Відповідно до умов договору банківського вкладу, банк прийняв від позивача грошові кошти на строковий депозит в сумі 200 000,00 грн. строком на 184 дні.
Вбачається, що термін дії договору сплинув 17. 09. 2014 року.
Позивач при зверненні до суду стверджує, що він не отримував від відповідача суму депозитного вкладу в розмірі 200 000,00 грн., а також відсотків за користування грошовими коштами, в зв'язку з чим просив суд про задоволення позову, на що слід зазначити наступне.
Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що Постановою правління Національного Банку України № 732 від 20.11.2014 року ПАТ «Міський Комерційний Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО № 124 від 20.11.2014 року розпочато процедуру виведення Публічного Акціонерного Товариства «Міський Комерційний Банк» (ЄДРГЮУ 34353904, МФО 339339, місцезнаходження: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33) з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
Постановою Правління Національного Банку України № 187 від 19.03.2015 року банківську ліцензію ПАТ «МКБ» відкликано.
На підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 64 від 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «МКБ».
Тим же рішенням Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку призначено Тимошенка К. В.
Таким чином, починаючи з 20 листопада 2014 року, діяльність ПАТ «МКБ» регламентується положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ст.. 26 ЗУ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Згідно ч.5. ст. 26. даного Закону «Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації».
Судом встановлено, що, у відповідності до вимог законодавства, ПАТ «МКБ» сплатив ОСОБА_1 200 000 грн. 00 коп., що є сумою гарантованого Державою платежу та відповідає сумі банківського вкладу, яку позивачем було розмішено в ПАТ «МКБ», згідно договору №2630/35/167314 «Ваш стабільний» від 17. 03. 2014 року, що підтверджується випискою по рахунку, яка була надана відповідачем та міститься в матеріалах справи.
Таким чином вбачається, що банк виконав свої зобов'язання перед позивачем стосовно повернення позивачу банківського вкладу.
Одночасно ч. 1 ст.. 52 Закону вказує, що кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у тому числі і вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.
Такими чином вкладник має право звернутись до банку із заявою про включення його до реєстру кредиторів у визначені законом строки.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин вбачається, що відповідачем було виконання свої зобов'язання за договором строкового банківського вкладу №2630/35/167314 «Ваш стабільний» від 17. 03. 2014 року перед гр.. ОСОБА_1 належним чином, позивачем під час розгляду справи не було доведено обставин на які він посилався при зверненні до суду з даним позовом, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Виходячи із викладеного та керуючись ст. ст. 526, 633, 638, 1058, 1060, 1066 ЦК України, ст. ст. 26, 36, 46, 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. ст. ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов залишити без задоволення.
Апеляційнаскарга на рішення суду подаєтьсяпротягом десяти днів з дня йогопроголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: