ун. № 759/5177/15-к
пр. № 1-кп/759/377/15
19 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100080001865 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , реєстрації не має, судимого 20 лютого 2001 року Радянським районним судом м. Києва за ст. ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 09 грудня 2005 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 2 роки; 17 листопада 2006 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 21 червня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70, 72 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі; 23 липня 2012 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року, звільненого 12 лютого 2015 року з місць позбавлення волі від подальшого відбування покарання умовно-достроково на невідбуту частину покарання - 1 рік 3 місяці 6 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачений - ОСОБА_3 , -
ОСОБА_3 , 27 лютого 2015 року, приблизно в 10.30 годин, знаходячись в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр-К», по вул. Берковецькій, 6-в в м. Києві, повторно вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «Епіцентр-К», на загальну суму 1265 гривень, однак не довів злочин до кінця, з причин, що не залежали від його волі.
При цьому, ОСОБА_3 , 27 лютого 2015 року, приблизно в 10.25 годин, прибув до гіпермаркету «Епіцентр-К», розташованого по вул. Берковецькій, 6-в в м. Києві.
Не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, ОСОБА_3 , вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр-К».
З метою виконання свого злочинного умислу, продовжуючи знаходитись в приміщенні торгівельного залу зазначеного гіпермаркету, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв з торгівельних полиць чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр-К», а саме: 6 кранів кульових BASE з полузгоном, вартістю 222 гривні за 1 штуку, а всього майна на загальну суму 1265 гривень, які сховав до кишень своєї куртки.
Маючи намір таємно викрасти дане майно, ОСОБА_3 27 лютого 2015 року, приблизно в 10.30 годин, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: винести викрадене майно та розпорядитися ним, не розрахувавшись на касі, пройшовши лінію кас, направився до виходу з гіпермаркету, однак довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони гіпермаркету «Епіцентр-К» разом з наявним при ньому товаром на загальну суму 1265 гривень, який він намагався викрасти.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та показав, що він 27 лютого 2015 року приблизно в 10.25 годин, приїхав в гіпермаркет «Епіцентр-К» розташований по вул. Берковецькій, 6-в в м. Києві. Не маючи місця роботи та відчуваючи потребу в грошах, він вирішив скоїти крадіжку водяних кранів, щоб в подальшому їх продати та, отримати гроші на власні потреби. Знаходячись в приміщенні гіпермаркету він взяв з торгівельних полиць 6 кранів кульових BASE з полузгоном, на загальну суму 1265 гривень, та переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, сховав їх у кишені своєї куртки, після чого направився до виходу з торгівельного залу. Не розрахувавшись за вказаний товар, він пройшов каси та направився до виходу з магазину. При виході з гіпермаркету він був затриманий працівниками охорони гіпермаркету з наявним при ньому викраденим майном. У скоєному щиро кається, просить не позбавляти його волі.
Оскільки обвинуваченим ОСОБА_3 та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини, судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого учасники судового провадження не заперечували.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю, й кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що є злочином середньої тяжкості, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особу обвинуваченого, який не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, за останнім місцем відбування покарання в Білоцерківській ВК № 35 характеризується позитивно, скоїв злочин після застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання призначеного за вироком суду від 23 липня 2012 року, його відношення до скоєного, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено, обставиною що пом'якшує покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі, так як приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а також для застосування до нього ст. ст. 69 та 75 КК України.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 , скоїв злочин після застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання призначеного за вироком Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року, на підставі ч. 4 ст. 81, ст. 71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати йому до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_3 покарання невідбуте ним покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року, призначивши йому остаточну міру покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
До вступу вироку в закону силу, обрати ОСОБА_3 міру запобіжного заходу, у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання й, до вступу вироку в закону силу, утримувати під вартою в Київському СІЗО Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 19 червня 2015 року.
Речові докази по справі: СД-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження гіпермаркету ТОВ «Епіцентр-К» - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12015100080001865; шість кранів кулькових BASE з полузгоном - залишити у власності ТОВ «Епіцентр-К».
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: