2-3471/15
760/5964/15-Ц
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
18 червня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі судді - Кицюк В.С.,
за участю секретаря - Божкова В.В.,
представника позивача Кривов'яза М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
В березні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є власником зазначеної квартири на підставі договору дарування, посвідченого 16.09.1997 року державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Рудою Л.М. Позивач стверджує, що відповідач зареєстрований, але вже тривалий час не проживає в цій квартирі, що дає позивачу підстави вважати, що відповідач втратив право користування цим приміщенням.
Відповідач, будучи належним чином і своєчасно повідомленим про час і місце судового розгляду відповідно до положень ст.74 ЦПК України, в судове засідання не з'явився (а.с.23, 30)
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі, також зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в порядку заочного провадження.
Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї жиле приміщення зберігається за ними протягом 6 місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні понад шість місяців з поважних причин, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Якщо особа не проживає в жилому приміщенні без поважних на те причин понад встановлені законом строки, вона може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування від 16.09.1997 року (а.с.8)
З матеріалів справи вбачається, що позивач надавала свою згоду на проживання та реєстрацію відповідача у вищезазначеній квартирі ВГІРФО ТУМ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, відтак відповідач був в ній зареєстрований (а.с.9-10)
Згідно заочного рішення Солом'янського районного суду від 04 грудня 2014 року сторони перебували у шлюбі з 21 листопада 2009 року, який розірвано 20 лютого 2015 року (а.с.11)
Також судом під час розірвання шлюбу було достовірно встановлено, що сторони разом не проживають з березня 2014 року (а.с.11)
Згідно акту КП Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації «Відрадненське» сусіди позивача в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5(квартира НОМЕР_1), ОСОБА_6 (квартира НОМЕР_2), ОСОБА_7 (квартира НОМЕР_3) стверджують, що відповідач не проживає у квартирі позивача з березня 2014 року (а.с31)
В свою чергу, відповідно до положень ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Між тим, як зазначалося судом вище, відповідач своїм правом з'явитися в суд і спростувати доводи позивача не скористалася, відтак приймаючи рішення на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку про те, що обставини про відсутність відповідача у вищезазначеній квартирі понад 6 місяців вважаються доведеними.
Відповідач, будучи зареєстрованим в спірному жилому приміщенні, там не проживає, не маючи перешкод в користуванні ним, своїх речей там не зберігає, жилою площею не цікавиться, витрат по її утриманню не несе, дій, які б свідчили про намір та бажання зберегти за нею право користування жилим приміщенням, не вчиняє. Наведене вище свідчить про відсутність відповідача в спірному жилому приміщенні понад шість місяців без поважних на те причин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 71 ЖК України у суду є всі підстави визнати відповідача такими, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем за пред'явлення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою з адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Кицюк В.С.