пр. № 1-кп/759/578/15
ун. № 759/9385/15-к
підготовчого судового засідання
19 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100080003805 від 21 квітня 2015 року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, стосовно якого 23 квітня 2015 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 , інші учасники провадження: потерпіла - ОСОБА_6 , -
До Святошинського районного суду м. Києва 12 червня 2015 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100080003805 від 21 квітня 2015 року, з додатками стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 , думку якого підтримала потерпіла ОСОБА_6 , просить призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акта, вважаючи, що по справі під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги, передбаченні ст. ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Захисник ОСОБА_5 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими в частині зазначення найменування викраденого у потерпілої майна та загальної вартості викраденого майна, суперечать відомостям, зазначеним в цій частині потерпілою в цивільному позові, який доданий до обвинувального акта, також відсутні відомості щодо вартості кожної одиниці викраденого майна; до обвинувального акта не додано розписку про отримання підозрюваним копії цивільного позову, пред'явленого потерпілою під час досудового розслідування. Також копію цивільного позову не вручено і захиснику.
Суд, заслухавши думку прокурора, який заперечував щодо повернення обвинувального акту прокурору, думку потерпілої, яка підтримала думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, вважає заявлене захисником ОСОБА_5 клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального проавопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу. Зокрема, обвинувальний акт повинен містити: анкетні відомості потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Згідно з вимогами ст. ст. 291, 109 КПК України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід'ємним додатком і має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування і, реєстру матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Дослідивши наданий прокурором обвинувальний акт, суд виявив невідповідність вказаного процесуального рішення вимогам ст. ст. 291, 109 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд визнає невідповідність обвинувального акта та додатків до нього вимогам закону щодо їх змісту.
Так, в порушення п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить анкетні відомості потерпілої (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство).
Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не містить відомостей щодо вартості кожної одиниці викраденого майна, що складає загальний розмір спричиненої власнику викраденого майна шкоди - 30000 гривень, які відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
Крім того перелік викраденого майна, що належить ОСОБА_6 та зазначений в обвинувальному акті, загальний розмір завданої шкоди, суперечить переліку викраденого майна, та загальній вартості викраденого майна, зазначених ОСОБА_6 в цивільному позові, пред'явленому нею під час досудового розслідування та долученому до обвинувального акта.
Зазначені фактичні дані не є новими, відомі на період досудового розслідування, стосовно них не може бути змінене обвинувачення в суді.
Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення. Пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Неконкретність обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, порушує забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист.
Положеннями п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування і, реєстру матеріалів досудового розслідування.
Додана до обвинувального акта розписка не містить відомостей про отримання підозрюваним копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Крім того, текст даної розписки, взагалі не містить відомостнй про вручення підозрюваному копії цивільного позову, не дивлячись на те, що такий був пред'явлений під час досудового розслідування та долучений до обвинувального акта.
Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід'ємним додатком та відповідно до вимог ст. 109 КПК України має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі, зокрема повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
В порушення вимог ст. 109 КПК України, долучений до обвинувального акта реєстр матеріалів досудового розслідування, не містить відомостей про повідомлення захисника ОСОБА_5 про звершення досудового розслідування та надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування, а також повідомлення підозрюваного про звершення досудового розслідування (ст. 290 КПК України); реєстр не містить відомостей про місце знаходження речових доказів.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд визнає невідповідність обвинувального акта та його додатків вимогам закону щодо їх змісту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Разом з тим, під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 постановою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги розпочате судове провадження, його характер і тривалість, під час якого органи досудового розслідування об'єктивно позбавлені можливості вирішувати питання про продовження строку обраного запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, строк дії якого закінчується 19 червня 2015 року, керуючись положеннями ч. 6 ст. 9, п. 5 ч. 1 ст. 7 та ч. 3 ст. 315 КПК України, суд вважає за необхідне залишити без змін, обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та продовжити його на строк необхідний і достатній для досягнення визначеного процесуальним законом завдання кримінального провадження.
Крім того, за змістом п. «b» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Крім цього під час підготовчого судового засідання, суд, керуючись правилами ст. ст. 182 ч. 5, 183 ч.3 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_3 розміру застави у виді 80 (вісімдесяти) розмірів мінімальних заробітних плат, який на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись п. «b» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ч. 6 ст. 9, п. 5 ч. 1 ст. 7, ст. 194, ч. 3 ст. 315, ст. ст. 290, 291, п. 3 ч. 3 ст. 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Заявлене захисником ОСОБА_5 клопотання задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12015100080003805 від 21 квітня 2015 року, з додатками стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повернути прокурору прокуратури Святошинськогорайону м. Києва ОСОБА_4 .
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування, залишити без змін та продовжити на строк 30 (тридцять) днів, тобто по 18 липня 2015 року, включно, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до прокурора, суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, прокурора; 3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; 8) здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну - невиконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Визначити термін дії зазначених обов'язків по 18 липня 2015 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: