пр. № 2/759/2607/15
ун. № 759/2771/15-ц
24 лютого 2015 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Творчої науково - технічної спілки Будівельників України про визнання особи такою, що звільнена з посади директора,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, однак в порушення ст.ст. 119, 120 ЦПК України не конкретно виклав зміст позовних вимог.
Так, посилаючись на спір, що виник з трудових правовідносин, позивач не врахував, що відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:
1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;
3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб, митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;
4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу.
Відповідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами і доповненнями) безпосередньо у районних (міських) судах розглядаються заяви звільнених працівників про поновлення на роботі незалежно від підстави припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причин звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, спори з питань переведення на іншу роботу і накладення дисциплінарних стягнень.
Враховуючи наведене та з метою визначення способу захисту порушеного права, суд вважає необхідним надати строк для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,
Надати ОСОБА_1 п'ять днів строку для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
Позовну заяву залишити без руху.
В разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Суддя