Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
"06" лютого 2007 р. Справа № 6/336/23
12 годин 30 хв., м. Чернігів
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Блохіної Ж.В.
при секретарі Сороці Я.Є.,
за участю представників
позивача: Дудко О.В., довіреність №01-18/12 від 09.01.2007р.
відповідача: Давиденко Н.В., довіреність №1377 від 24.11.2006р.,
Слєдовського М.С., довіреність №1377 від 24.11.2006р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні позов Контрольно-ревізійного управління в
Чернігівській області, м. Чернігів, вул. Белінського, 11
до відповідача Чернігівського обласного управління юстиції,
м. Чернігів, проспект Миру, 43
про відшкодування шкоди в сумі 473 297,99 грн. ,
Контрольно-ревізійним управління в Чернігівській області подано позов до Чернігівського обласного управління юстиції про стягнення в дохід Державного бюджету 473297,99 грн. збитків, заподіяних неправомірними діями по виплаті заробітної плати, надбавок та премій, матеріальної допомоги та винагород.
Представники відповідача проти позову заперечують.
Представник позивача позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, обґрунтовуючи наступним. Так, Контрольно-ревізійним управлінням в Чернігівській області в лютому-березні 2006 року проводилась планова ревізія фінансово-господарської діяльності Чернігівського обласного управління юстиції за період з 01.01.2004р. по 01.02.2006р., за результатами якої складено акт від 24.03.2006р. №25-08-21/012. Ревізією встановлено, що на протязі 2004-2006 років незаконні видатки по виплаті “винагороди», матеріальної допомоги, заробітній платі, відпускних, премій та надбавок склали 473298,99 грн., з яких виплати склали 346498,07 грн., а нарахування на них до фондів склали 126800 грн. На підставі п.7 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» листом від 29.03.2006р. відповідачу були направлені обовязкові до виконання вимоги “про усунення виявлених порушень». Листом від 13.06.2006р. відповідач повідомив про усунення виявлених ревізією порушень, але вищевказані збитки до Державного бюджету не були відшкодовані, а тому позивач змушений звернутись до суду в інтересах держави оскільки відповідачем не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства в питань збереження і використання активів.
Представники відповідача позовні вимоги не визнають, просять у позові відмовити, посилаючись на наступне. Представники заперечують щодо встановлення ревізією безпідставної щомісячної виплату державним нотаріусам за рахунок коштів спецфонду, сформованого за рахунок надання ними платних послуг, так звану “винагороду», яка не передбачена постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок використання коштів, отриманих органами державної виконавчої влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри». Представники обґрунтовують своє заперечення приписами статей 98,97 Кодексу законів про працю, Положенням про головне управління юстиції, Положенням про надання державними нотаріусами додаткових платних послуг правового характеру, які не повязані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру. Також представники не погоджуються з висновком ревізії щодо безпідставного надання працівникам державних нотаріальних контор щорічної додаткової відпустки тривалістю 7 календарних днів у звязку з ненормованим робочим днем. Свої заперечення представники відповідача обґрунтовують приписами ст.. 8 Закону України “Про відпустки», ст.. 626, 644 Цивільного кодексу України, ст.. 10,21 Кодексу законів про працю України, ст..1 Закону України “Про колективні договори і угоди». Також представники заперечують щодо висновку ревізії стосовно безпідставного встановлення надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці в розмірі 75% від посадового окладу прибиральниці та водію, обгрунтовуючи правомірність таких дій Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення працівників органів юстиції» від 19.12.95р. Також представники не погоджуються з висновком щодо безпідставного отримання першим заступником начальника Чернігівського обласного управління юстиції Борзаком А.М. матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в серпні 2004 року., обґрунтовуючи свою позицію приписами постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.99р. “Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів», а також тим, що рішенням Міністерства юстиції України від 05.05.04р. надано дозвіл на виплату, в тому числі і першому заступнику начальника Борзаку А.М. матеріальної допомоги в 2004 році, тобто без обмеження у кількості виплат такої допомоги.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Посадовими особами Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Чернігівського обласного управління юстиції за період з 01.01.2004р. по 01.02.2006р., за результатами якої складено акт №25-08-21/012 від 24.03.2006р.
Як вбачається з акту від 24.03.2006р., ревізією встановлено:
1) штатним нотаріусам щомісячно виплачується за рахунок коштів спецфонду, сформованого за рахунок надання ними платних послуг, так звана “винагорода», яка не передбачена постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок використання коштів, отриманих органами державної виконавчої влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри» від 25.06.2001р. №72 (розділом, що стосується Мінюсту) та “Примірним положенням про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не повязані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.01.98р. №3/5 та зареєстрованого в Мінюсті 30.01.98р. за №55/2495 ( п.8 в редакції наказу Мінюсту України від 12.04.02р. №26/5).
Ця “винагорода» передбачена лише “Положенням про надання державними нотаріусами додаткових платних послуг правового характеру, які не повязані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру», затвердженого наказом Чернігівського обласного управління юстиції від 13.09.2001 р. №82/1 і зареєстрованого Чернігівським обласним управлінням юстиції 30.08.2001р. за №61/368 із змінами, внесеними наказом від 23.05.2002р. №32/1 і зареєстрованого ним же 24.05.02р. за №21/409.
Всього у 2004-2005 роках безпідставно нараховано та виплачено нотаріусам за рахунок коштів спецфонду 324929,44 грн., нарахування на них становили 120,2 тис. грн.
2) в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.99р. №2288 “Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади» державним службовцям апарату Чернігівського обласного управління юстиції нараховувалась та виплачувалась надбавка за шкідливі умови праці, яка взагалі не передбачалась цією постановою. В результаті чого за період з 01.01.2004р. по 15.06.2005р. незаконна виплата заробітної плати склала 1353,88 грн., нараховано до фондів сума 0,5 тис. грн.. за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету.
3) в порушення п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.99р. №2288, де зазначено, що преміювання керівників органів виконавчої влади та їх заступників та надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня, заступники начальника управління отримували матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань без дозволу Міністерства юстиції. Так, заступник начальника управління-начальник відділу планування, фінансування, звітності та контролю Марахонько С.М. отримав дві матеріальні допомоги в сумі 2288,40 грн., з них в липні 2004р. в сумі 1466,40 грн. та в серпні 2004 року в сумі 1422 грн. Перший заступник начальника Чернігівського обласного управління юстиції Борзак А.М. отримав матеріальну допомогу в серпні 2004 року в сумі 1480,06 грн. без дозволу Міністерства юстиції України. Загальна сума отриманої матеріальної допомоги без дозволу Мінюсту 3768,46 грн. за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету.
4) перевіркою правильності нарахування та виплати відпускних було встановлено, що працівникам державних нотаріальних контор, їх заступникам та консультантам державних нотаріальних контор надавалась щорічна додаткова відпустка тривалістю 7 календарних днів у звязку з ненормованим робочим днем. Ненормований робочий день для цих працівників встановлений наказом начальника управління юстиції від 04.07.2000р. №57/1. Відпустка надавалась відповідно з наказом управління юстиції з основної діяльності від 17.07.2000р. №62/1 з посиланням на п.2 ч.1 ст. 8 Закону України “Про відпустки», але даним пунктом додаткова відпустка надається згідно зі списком посад, професій, визначених колективним договором, угодою. Під час ревізії договір не укладений, в списках посад, що користуються додатковими відпустками, вищезазначені працівники нотаріальних контор не віднесені. Внаслідок цього незаконні виплати заробітної плати склали 6,8 тис. грн.., нарахування в фонди склали 2,5 тис. грн.
5) перевіркою правильності встановлення надбавок працівникам юстиції була встановлена надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність праці в розмірі 75% від посадового окладу прибиральниці та водію, але відповідно до листа Міністерства праці і соціальної політики від 17.10.2002р. №03-3/5241-018-11 дія умов Указу Президента України від 19.12.95р. №1162 “Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення працівників органів юстиції» на згаданих робітників не поширюється, оскільки він був виданий з метою залучення та закріплення в органах юстиції висококваліфікованих фахівців. Внаслідок цього переплата заробітної плати склала 9646,29 грн., нараховано до фондів в сумі 3,6 тис. грн.. за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету.
На підставі п.7 ст.10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» листом “Про усунення виявлених порушень» від 29.03.2006р. №08-18/324 виконуючому обовязки начальника Чернігівського обласного управління юстиції були предявлені певні вимоги, зокрема, вимога поновити в установленому порядку виплати проведені по КЕКВ 1111 “Оплата праці» в сумі 324929,44 грн. за рахунок спеціального фонду та 21598,64 грн. за рахунок загального фонду, які незаконно витрачені на виплату так званої “винагороди» нотаріусам, надбавок, матеріальної допомоги, додаткових відпусток.
Чернігівське обласне управління юстиції листом від 13.06.2006р. №08-14/641 повідомило Контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області про певні заходи, вжиті на виконання вимог КРУ в Чернігівській області, зокрема про те, що припинено виплату надбавок державним службовцям обласного управління юстиції за шкідливі умови праці згідно наказу від 16.06.05р.; наказом від 07.06.2006р. №73/1 визнано таким, що втратив чинність п.1 наказу Чернігівського облуправління юстиції від 04.07.00р. №57/1, яким був встановлений особливий режим робочого часу для посад завідуючого, заступника, нотаріуса, консультанта державних нотаріальних контор та державного нотаріального архіву; припинено виплату надбавок за інтенсивність водіям та прибиральницям управління у звязку з втратою чинності Указу Президента України від 19.12.95р. №1162; стосовно дотримання вимог чинного законодавства при виплаті винагороди державним нотаріусам області зазначено про те, що акт КРУ від 24.03.2006р. в цій частині оскаржується в судовому порядку.
Позовні заяви Чернігівського обласного управління юстиції з вимогами про визнання незаконним акт КРУ від 24.03.2006р. не були прийняті до розгляду ні Ново заводським районним судом міста Чернігова, на господарським судом Чернігівської області, ні апеляційним судом Чернігівської області, що підтверджується копіями ухвал даних судів від 04.05.2006р., 25.05.2006р., 09.08.2006р.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року N 2939-XII визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Згідно статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:
перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п.1 ст.10);
пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7 ст. 10);
у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства ( п.8 ст. 10);
звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10 ст. 10).
Отже, право стягнення у судовому порядку коштів у дохід держави контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області має лише тоді, коли: 1) ревізіями виявлені приховані і занижені валютні та інші платежі; 2) кошти одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Як вбачається з акту ревізії від 24.03.2006р. №25-08-21/012, перевіркою встановлено:
- безпідставне нарахування та виплата штатним нотаріусам за рахунок коштів спец фонду, сформованого за рахунок надання нами платних послуг, винагороди;
- безпідставне нарахування та виплата надбавки за шкідливі умови праці державним службовцям апарату Чернігівського обласного управління юстиції;
- безпідставна виплата матеріальної допомоги;
- безпідставне нарахування та виплата надбавок за особливий характер роботи працівникам юстиції;
- безпідставне нарахування та виплата відпускних в звязку з наданням щорічної додаткової відпустки тривалістю 7 календарних днів у звязку з ненормованим робочим днем.
Отже, виявлені ревізією порушення, не є такими, що надають право позивачу на підставі пунктів 7, 8 статті 10 вищевказаного Закону України, вимагати від відповідача сплати до державного бюджету відповідних сум, а також звертатись з позовами про стягнення в доход державного бюджету відповідних сум, оскільки перевіркою не встановлено фактів виявлення ревізією прихованих і занижених валютних та інших платежів, одержання відповідачем коштів за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Предявлена керівнику Чернігівського обласного управління юстиції вимога щодо усунення виявлених порушень (лист №08-18/324 від 29.03.2006р.), містила вимогу про поновлення “в установленому порядку виплати проведені по КЕКВ 1111 “Оплата праці» в сумі 324929,44 грн. за рахунок спеціального фонду та 21598,64 грн. за рахунок загального фонду, які незаконно витрачені на виплату так званої “винагороди» нотаріусам, надбавок, матеріальної допомоги, додаткових відпусток».
Отже, КРУ в Чернігівській області не вимагало від відповідача перерахувати до Державного бюджету 473297,99 грн.
Проте, Контрольно-ревізійним управління в Чернігівській області, без встановлення ревізією факту заподіяння відповідачем Державному бюджету збитків, подано даний позов до Чернігівського обласного управління юстиції саме про стягнення в дохід Державного бюджету 473297,99 грн. збитків, заподіяних неправомірними діями по виплаті заробітної плати, надбавок та премій, матеріальної допомоги та винагород, що суперечить вимозі щодо усунення виявлених порушень, предявленої керівнику відповідача, а також приписам пунктів 7,8 статті 10 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні».
Приймаючи дане рішення, суд також виходив з наступного.
Відповідно до акту “Про ревізію фінансово-господарського діяльності Чернігівського обласного управління юстиції» від 24.03.2006р. за №25-08-21, складеного Контрольно-ревізійним управлінням в Чернігівській області встановлено безпідставну щомісячну виплату державним нотаріусам за рахунок коштів спец фонду, сформованого за рахунок надання ними платних послуг, так звана “винагорода», яка, як вказано в даному акті, не передбачена постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок використання коштів, отриманих органами державної виконавчої влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри» №702 від 25.06.2001р. та Примірним положенням про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.01.1998р. №3/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 30.01.1998р. за №55/2495.
Такий висновок є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Статтею 97 Кодексу законів про працю України передбачено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно.
Так, відповідно до Положення про головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30.08.2000р. №36/5, державні нотаріальні контори обласні безпосередньо підпорядковані Чернігівському обласному управлінню юстиції, яким контролюється надходження та організовується бухгалтерський облік коштів підвідомчих установ, а також звітність про них, та затверджується розмір оплати за надання послуг правового і технічного характеру та забезпечується організаційне керівництво цією роботою.
Керуючись вищезазначеним, ця “винагорода» передбачена “Положенням про надання державними нотаріусами додаткових платних послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру», затвердженого наказом Чернігівського обласного управління юстиції від 13.09.2001р. №82/1, зареєстрованим Чернігівським обласним управлінням юстиції 30.08.2001р. за №61/368 із змінами, внесеними наказом Чернігівського обласного управління юстиції від 23.05.2002р. №32/1, зареєстрованим ним же 24.05.2002р. за №21/409.
Наказ Чернігівського обласного управління юстиції від 13.08.2001р. №82/1 “Про затвердження Положення про порядок надання нотаріусами додаткових платних послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру» зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян, а також поширює свою дію на невизначене коло осіб.
Відповідно до Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992р. №493/92 нормативно-правові акти, які видаються міністерством, іншими органами виконавчої влади і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації.
Згідно зі ст.3 Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992р. №493/92 нормативно-правові акти зареєстровані в органах юстиції набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Відповідно до п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчих характер, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. №731 (із змінами і доповненнями) державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи, законні інтереси громадян, проголошені гарантовані Конституцією України та законами України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації.
Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавства України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера.
На виконання зазначених норм Чернігівським обласним управлінням юстиції було зареєстровано наказ від 13.08.2001р. №82/1 “Про затвердження Положення про порядок надання нотаріусами додаткових платних послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру» 20.08.2001р. за №61/368.
Крім того, згідно зі ст..1 Закону України “Про оплату праці» заробітна плата -це винагорода, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Вона складається, відповідно до ст..2 вищезазначеного закону, із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Джерелом коштів на оплату праці установ і організацій, що фінансуються з бюджету, відповідно до ст..4 цього закону є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. При цьому, враховуючи визначення, яке міститься в Господарському кодексі України, надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, є послугами вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок використання коштів, отриманих органами державної виконавчої влади від надання ними послуг відповідно до законодавства та їх розміри» №702 від 25.06.2001. 100% плати за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, відповідно до закону України “Про нотаріат» спрямовуються на витрати, пов'язані з організацією надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, в тому числі на оплату праці додатково залучених працівників нотаріати, крім державних службовців.
Згідно п.8 Примірного положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.01.1998р. №3/5, вся плата за надання державними нотаріусами правової допомоги та послуг технічного характеру використовується на покриття витрат, пов'язаних з організацією надання правової допомога та послуг технічного характеру, у тому числі на оплату праці додатково залучених працівників нотаріату, крім державних службовців. Ці кошти також можуть бути використана на покриття витрат, які в повній мірі не забезпечені загальним фондом державного бюджету на утримання державних нотаріальних установ. При цьому не заперечується спрямування коштів на оплату праці штатних державних нотаріусів, а лише застережено, що їх можна використовувати і на оплату праці додатково залучених працівників нотаріату, крім державних службовців.
Таким чином, вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2001р., посилання на яку міститься в складеному акті, та вищезазначеним Примірним положенням передбачено виплату винагороди штатним працівникам нотаріальних контор, а висновок, викладений в акті ревізії відносно безпідставності такої винагороди є таким, що суперечить чинному законодавству.
Так, на час проведення перевірки і на теперішній час є чинними вищевказані нормативно-правові акти та накази про затвердження Положень про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, по Чернігівському обласному управлінню юстиції щодо виплати такої винагороди.
2. Відповідно до акту “Про ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського обласного управління юстиції» від 24.03.2006р. за №25-08-21 встановлено безпідставне надання працівникам державних нотаріальних контор щорічної додаткової відпустки тривалістю 7 календарних днів у зв»язку з ненормованим робочим днем.
Вважаю, що даний висновок є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст..8 Закону України “Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем згідно із списками посад визначених колективним договором, угодою, а її конкретна тривалість встановлюється колективним чи трудовим договором.
Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України та враховуючи зміст положень ст..ст..10, 21 Кодексу законів про працю України, ст.1 Закону України “Про колективні договори і угоди», договором є домовленість (угода) між сторонами, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Так, наказами керівника обласного управління юстиції від 04.07.2000р. № 57/1 та від 17.07.2000р. № 62/1 були встановлені відповідно списки посад працівників, що мають право на отримання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці та конкретна тривалість вищезазначеної щорічної додаткової відпустки.
Відповідно до ст. 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір, в якій не визначений строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладений, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом нормально необхідного для цього часу.
Враховуючи викладене, підтвердженням домовленості (угоди) між керівником обласного управляння юстиції і працівниками державних матеріальних контор області щодо надання останнім щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці є те, що вищезгадана відпустка надавалася виключно за заявою працівника.
Таким чином наведені факти є підтвердженням правомірності надання працівникам нотаріальних контор щорічної додаткової відпустки за особливий характер справи.
3. Відповідно до акту “Про ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського обласного управління юстиції» від 24.03.2006р. за № 25-08-21 встановлено безпідставне встановлення надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці в розмірі 75 % від посадового окладу прибиральниці та водію.
Даний висновок є безпідставним, виходячи з наступного.
Наказом Міністерства юстиції України Чернігівському обласному управлінню юстиції доводиться гранично чисельність працівників органів юстиції.
Розподіл працівників на державних службовців та технічний персонал відсутній.
Так, листом Міністерства юстиції України від 22.12.1995р. № 395/20 повідомлено обласне управління юстиції про встановлення щомісячної надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці у розмірі 75 % від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця згідно з Указом Президента України від 19.12.1995р. № 1162/95 “Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення працівників органів юстиції». Оскільки прибиральниці та водії є працівниками органів юстиції, то їм було встановлено надбавку у розмірі 75%. Правомірність встановлення зазначеної надбавки підтверджується листом Міністерства юстиції України від 10.12.1996р. № 523/20.
Указ Президента України від 19.12.1995р. № 1162/95 “Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення працівників органів юстиції» скасовано лише в 2006 році Указом Президента України від 30.03.2006р. № 272/2006 “Про визнання такими, що втратили чинність деяких указів Президента України з питань оплати праці».
4. Відповідно до акту “Про ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського обласного управління юстиції» від 24.03.2006р. за № 25-08-21встановлено безпідставне отримання першим заступником начальника Чернігівського обласного управління юстиції Борзаком А.М. матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в серпні 2004 року.
Даний висновок є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.1999р. № 2288 “Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці (частина 4). Відповідно до п. 3 ч. 2 цієї постанови надано право керівникам в межах установленого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати. Чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості виплат матеріальної допомоги.
Рішенням Міністерства юстиції України від 05.05.2004р. № 38-32-1157 надано дозвіл на виплату в тому числі першому заступнику начальника Борзаку А.М., матеріальної допомоги в 2004 році, тобто без обмеження у кількості виплат такої допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають
Керуючись ст. ст. 94,158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У позові відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі виготовлена 12.02.2007р.
Суддя Ж.В.Блохіна