29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" лютого 2007 р. Справа №16/181-нА
За позовом Закритого акціонерного товариства агрофірма "Авіс" с. Гуменці
Кам'янець-Подільського району
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької
області м.Кам'янець-Подільський
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000842341/0 від
29.03.2006р. та № 00008422341/1 від 26.05.2006 р.
Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Степчук Т.А.
Представники сторін:
Від позивача - Фатула Т.В.- представник за довір від 14.11.2005 р.
Від відповідача -Лічман Л.В. -за довір.№4521/10/10-017 від 15.03.2006 р.
Воробйова В.М. -за дов. № 10058/10/10-017 від 13.06.2006 р.
Ухвалою суду від 07.06.2006р. порушено провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 03.07.2006 р., яке було відкладено та призначено на 19.07.2006 р. Ухвалою суду від 19.07.06 р. було закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.09.06 р. Ухвалою суду від 08.09.06 р. судовий розгляд по справі відкладено на 20.09.2006р.
Ухвалою суду від 20.09.06 р. провадження у справі зупинено у відповідності до п. 4 ч.2 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, для надання додаткових доказів, які мають суттєве значення для вирішення справи. Ухвалою суду від 13.11.2006 р. провадження у справі поновлено та призначено судовий розгляд справи на 21.11.2006 р. Ухвалою суду від 21.11.2006 р. судовий розгляд справи відкладено на 30.11.2006 р. Ухвалою суду від 30.11.2006 р. за клопотанням сторін провадження у справі зупинено до 22.01.2007 р. Ухвалою суду від 22.01.2007 р. судовий розгляд по справі, за клопотанням сторін відкладено та призначено на 05.02.2007 р. Ухвалою суду від 05.02.2007 р. судовий розгляд справи призначено на 13.02.2007 р., про що сторони повідомлені належним чином.
Суть спору: Позивач в позовній заяві просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000842341/0 від 29.03.2006 р. та № 00008422341/1 від 26.05.2006 р., вважати поданий позивачем уточнюючий розрахунок по ПДВ за січень 2006 р. таким, що прийнятий Кам'янець-Подільською ОДПІ.
При цьому позивач зазначає, що відповідачем в березні 2006 р. проведено позапланову документальну перевірку підприємства з питань правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ. В акті зроблено посилання, що ПДВ в сумі 146 447,00 грн. сплачене за виконані будівельні роботи по ремонту пташників для утримання курей-несучок має бути включено до податкового кредиту спеціальної декларації та виключено з податкового кредиту загальної декларації за січень 2006 р. За наслідками перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 146 447,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що:
- при віднесенні ПДВ до загальної декларації слід керуватися загальними нормами Закону України “Про податок на додану вартість» і відповідно відображати податковий кредит в загальній декларації з ПДВ. Віднесення податкового кредиту по операції з придбання основних фондів до спецдекларації, згідно якої ПДВ сплачене при їх придбанні не відшкодовується, позбавляє платника податків права на отримання відшкодування ПДВ сплаченого при придбанні основних фондів. Своїми діями ДПІ безпідставно позбавляє товариство встановленого Законом права на відшкодування ПДВ;
- 20.03.2006 р. позивачем було подані уточнюючі розрахунки по ПДВ за січень 2006 р., у зв'язку з тим, що актом перевірки від 18.02.2006 р. встановлено порушення підприємством п.п.7.7.2 “а» п.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» (передчасно задекларовано), в результаті чого платником збільшено суму податкового кредиту, яку відображено у декларації за січень 2006 р. Листом від 21.03.2006 р. відповідачем повідомлено, що зазначені вище уточнюючі розрахунки не визнаються податковим органом.
Спірними податковими повідомленнями-рішеннями безпідставно відмовлено в надані бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 146 447,00 грн., а також безпідставно зроблено висновок, що сума ПДВ в розмірі 805 167,00 грн. (сума збільшення бюджетного відшкодування за січень 2006 р.) на яку також відмовлено в надані бюджетного відшкодування буде зменшено у картці особового рахунку платника. Тому дії посадових осіб щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та неприйняття уточнюючих розрахунків є протиправними.
13.02.2007 р. позивачем до суду подано клопотання, відповідно до якого, позивач, керуючись ст. 51 КАС України зменшує свої позовні вимоги та просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000842341/0 від 29.03.2006 р. та № 00008422341/1 від 26.05.2006 р. Оскільки дане клопотання не порушує будь чиї права, відповідає вимогам чинного законодавства, тому воно судом приймається.
Відповідач у запереченні на позов, його представники у минулих судових засіданнях проти позовних вимог заперечують, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач не вірно сформував податковий кредит, який відображено у загальній декларації за виконані будівельні роботи, де сума ПДВ складає 146 447,00 грн., що сплачений постачальникам, оскільки він має бути включений до податкового кредиту спеціальної декларації, виключений з податкового кредиту загальної декларації, оскільки позивач є сільськогосподарським підприємством та товаровиробником. При цьому відповідач посилається на вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.11.21, 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість». На думку відповідача, суми ПДВ із одержаних за договорами товарно-матеріальних цінностей, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах продукції, сільськогосподарський товаровиробник повинен відображати у спеціальній декларації. Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних періодів. Уточнюючі декларації подані позивачем в березні 2006 р., щодо коригування суми ПДВ за січень 2006 р. не можуть бути прийняті податковим органом, оскільки вони подавалися під час проведення перевірки, що суперечить вимогам чинного законодавства України. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
Закрите акціонерне товариство «Авіс», с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району є юридичною особою, виробником сільськогосподарської продукції, взято на податковий облік в Кам'янець-Подільській ОДПІ 12.10.1994 р. та є платником ПДВ, що відображено в акті перевірки.
22.03.2006 р. працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку з питань правомірності визначення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість ЗАТ «Агрофірма «Авіс» за період з 31.12.2005 р. по 31.01.01.2006 р.
За наслідками перевірки складено акт № 186923421332083 від 22.03.2006 р. В акті перевірки зроблено висновки та встановлено, що в порушення п.п. 7.7.2 «а», п. П. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва , продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» ЗАТ «Агрофірма» Авіс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2006 року на суму 146 447 грн. В акті перевірки зазначено, що за перевіряємий період підприємством від ТОВ “Декорбудтрейд», ПП Шевчук А.М., ПП Веретюк М.В., ПП “Промбудсервіс» отримано послуги по ремонту пташників на суму 878 690,80 грн., в тому числі ПДВ складає 146 448,46 грн. Загальна сума ПДВ -146 4483 грн. сплачена при отримані виконаних робіт має бути включена до податкового кредиту спеціальної декларації та виключена з податкового кредиту загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
За наслідками та на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000842341/0 від 29.03.2006 р., яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 146 447,00 грн. за січень 2006 р.
Не погоджуючись із прийняттям податкового повідомлення-рішення 05.03.2006 р. позивачем подано скаргу до Кам'янець-Подільської ОДПІ.
25.05.2006 р. начальником Кам'янець-Подільської ОДПІ прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги ЗАТ «Агрофірми «Авіс», згідно якого рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0000842341/0 від29.03.2006 р. залишено без змін а скаргу позивача без задоволення. У зв'язку з чим прийнято рішення № 0000842341/1 від 29.03.2006 р.
Позивачем 20.03.2006 р. у Кам'янець-Подільську ОДПІ направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно якого у січні 2006 р. змінено суму яку заявлено до відшкодування на суму 805 167,00 грн.
Кам'янець -Подільською ОДПІ направлено лист ЗАТ »Авіс» 21.03.2006 р. № 5077/10/19-106 у якому повідомлено, що ЗАТ »Авіс» 20.03.2006 р. подано уточнюючі розрахунки по ПДВ за грудень 2005 р. та січень 2006 р. з порушенням вимог оформлення та подання звітності у зв'язку з чим уточнюючі розрахунки не визнаються Кам'янець-Подільською ОДПІ як податкова звітність.
Крім того позивачем надано у матеріали справи акт №86223421332083 від 18.02.2006 р. про результати позапланової документальної перевірки з питань правомірності визначення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість ЗАТ »Агрофірми» Авіс» за період з 01.11.2005 р. по 31.12.2005 р. В акті перевірки зроблено висновки та встановлено , що в порушення п.п. 7.7.2 «а», п. П. 7.7 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» , п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва , продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», п. 15 Постанови Кабінету Міністрів «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі №805 від 12.05.1999 р., пп..11.21,пп...11.29 п.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Агрофірма» Авіс» завищено заявлену суму до бюджетного відшкодування за грудень 2005 року на суму 805 166,67 грн. Даний акт та відповідне рішення податкового органу по цьому акту перевірки позивачем у даній справі не оскаржуються.
Підприємством, за період що перевірявся відповідачем, подавалась податкова звітність до ОДПІ, в тому числі по сплаті податку на додану вартість, що підтверджується доданими до матеріалів справи деклараціями з податку на додану вартість. Дані декларації отримані податковим органом, що підтверджується відповідними відмітками на деклараціях. Так, 20.02.2006 р. Кам'янець-Подільською ОДПІ було отримано податкову декларацію з податку на додану вартість ЗАТ “Агрофірма “Авіс». Підприємством в рядку 25 визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 146 447 грн. Також 20.02.2006 р. підприємством було подано до податкового органу розрахунок коригування сум ПДВ по ПДВ за січень 2006 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування, де таку суму визначено в розмірі 146 477 грн. Зазначена сума ПДВ також відображена в заяві підприємства про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2006 р. Заява отримана ОДПІ 20.02.2006 р.
Сума бюджетного відшкодування у розмірі 146 477 грн. визначена платником виходячи із об'єму проведених підприємством господарських операцій від отримання послуг по ремонту пташників на суму 878 690,80 грн. із ТОВ “Декорбудтрейд», ПП Шевчук А.М., ПП Веретюк М.В., ПП “Промбудсервіс». Отримання зазначених послуг по ремонту пташників підтверджується податковими накладними, що додані до матеріалів справи за участю вищевказаних суб'єктів господарювання, а саме: податкові накладні №121, 122 від 31.12.2005 р., №5822, 5823 від 30.12.2005 р., №111 від 30.11.2005 р., №1 від 09.12.2005 р., №4 від 06.12.2005 р., №629 від 30.11.2005 р. Позивачем проведено оплату за отриманні послуги, що підтверджується банківськими виписками. Не погоджуючись з висновками акту перевірки, та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду, з вимогою про визнання їх нечинними.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно п.1.7. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість» № 168 від 3.04.1997р. податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п. 7.4.1. ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Крім того, у підпункті 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» зазначено, що не дозволяється включення до по даткового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними, а вимоги до змісту податкової накладної , що надається покупцю платником податку - продавцем визначені п.п. 7.2.1. ст. 7 Закону. При цьому згідно Порядку заповнення податкової накладної, затв. Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, зареєстроване у Мінюсті України 23.07.1997р. за № 233/2037 ( п.п. 6, 18 ) .
В той же час, наведена вище норма п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість» крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Відповідно до п.п.7.7.5, п.7.7. Закону №168 суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону №168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону №168).
Пунктом 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) передбачено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти у повному обсязі спрямовується виключно на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо у живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 805 від 12.05.1999 року “Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі».
Відповідно до п. 11. 29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість» зупинено дію п.7.7 ст. 7, п.10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 271 від 26.02.1999 року “Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлених на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» .
Таким чином, на виконання вимог п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість» була прийнята Постанова КМ України № 805 від 12.05.1999 року, а на виконання вимог п. 11.29 - Постанова КМ України № 271 від 26.02.1999 року.
Відповідач, зазначаючи в оскаржуваних повідомленнях-рішення порушення п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість», підтвердив, що позивач є виробником сільськогосподарської продукції, яка реалізується як споживачам, так і переробникам.
П.2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (Постанова КМУ № 805) визначено, що сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит, що складається із сум податку на додану вартість, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
Оскільки пташники та кліткове обладнання, ремонт якого здійснювався віднесені позивачем до основних фондів, то виходячи з положень Постанови КМУ № 805, податковий кредит з придбаного обладнання підлягає віднесенню до загальної податкової декларації з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
В акті перевірки не зазначено про порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість», однак зазначено про порушення Постанови КМУ № 271.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 271 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідки про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.
Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Слід зазначати, що Постанова КМУ № 271 не містить жодних вказівок щодо відображення сум податкового кредиту при придбанні сільгоспвиробником основних фондів.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ “Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами», затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002 року № 429, затвердженого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 року за № 1023/7311, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства. У разі виявлення розбіжностей перевіряючий зобов'язаний чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.
При цьому судом також враховуються приписи ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано належних та переконливих доказів відносно правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ за послуги по ремонту обладнання у спеціальну декларацію фактично позбавляє його пільги, а навпаки визначає більш жорсткі умови оподаткування, оскільки отримання пільги ставиться в залежність від обсягу податкових зобов'язань позивача.
Зазначене суперечить п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість» та положенням Постанов КМУ № 271 та № 805, які спрямовані на підтримку та розвиток сільськогосподарського товаровиробника.
Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно відобразив податковий кредит в розмірі 146 447 грн. в загальній податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000842341/0 від 29.03.2006 р. та № 00008422341/1 від 26.05.2006 р. відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджені належними доказами а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову згідно ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (державне мито згідно платіжного доручення № 291 від 06.06.2006 р. в сумі 17,00 грн.), присуджуються йому у відповідності та з урахуванням вимог п.п.2 п.3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України. При цьому згідно ч.1 ст. 94 Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
Позов Закритого акціонерного товариства «Авіс», с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000842341/0 від 29.03.2006 р. та № 00008422341/1 від 26.05.2006 р. задовольнити.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000842341/0 від 29.03.2006 р. та № 00008422341/1 від 26.05.2006 р., що прийняті Кам'янець-Подільською ОДПІ, якими позивачу відмовлено у надані бюджетного відшкодування на суму 146 447 грн. за січень 2006 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Агрофірма «Авіс», с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району (відомості про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 21332083) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Магера
Постанова оформлена і підписана 16.02.2007 р.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.