Справа № 2-752/11р
22 березня 2011 року Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді Пироженко В.Д.
при секретарі : Жук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Міська громадська організація «Довіра», підприємство «Ангеліна»міської громадської організації «Довіра», про визнання ордера недійсним, виселення, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання ордеру недійсним, виселення, стягнення матеріальних та моральних збитків вказуючи, що він за свої кошти провів реконструкцію квартири АДРЕСА_1. Реконструкцію проводила міська громадська організація «Довіра»і на яку було покладено функцію введення в експлуатацію. 21.03.2006 року голову правління МГО «Довіра»взято під варту. Скориставшись її відсутністю, начальник УКСа ОСОБА_5 в односторонньому порядку передав 13 квартир Черкаській міській раді на які було видано ордери. Один з ордерів був виданий ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_3 Скориставшись ордером від 29.09.2006 року ОСОБА_2 разом із своїм співмешканцем, працівником міліції ОСОБА_4, зламала замки до його квартири АДРЕСА_2.
Начальником УКСа ОСОБА_5 та начальником житлового відділу міськвиконкому ОСОБА_6 були порушені його права як власника на житло, яке він купив за власні кошти.
Голова правління МГО «Довіра»ОСОБА_7 не підписувала акт передачі в якому було б зазначено, що повертає міськвиконкому в будинку по вул.. Вернигори, 20 в м. Черкаси 13 квартир.
Це призвело до порушення його прав та його сім»ї. Він не може користуватись квартирою на протязі трьох років. ЇЇ зайняли ОСОБА_2 з сином та співмешканцем ОСОБА_4
ОСОБА_2 заздалегідь знала, що він за власні кошти провів реконструкцію квартири АДРЕСА_2, але її це не зупинило, а навпаки самоуправно зайняла квартиру АДРЕСА_2. Нумерацію квартири встановлювала голова правління МГО «Довіра»і проектно-кошторисна документація зумовлювалась самою ОСОБА_7 яка не була підзвітна міськвиконкому і управлінню капітального будівництва.
Він звертався до суду з адміністративним позовом і 20.03.2009 року була винесена постанова якою його позов задоволено. Однак, Київським апеляційним адміністративним судом 17.06.2010 року постанова скасована і справа провадженням закрита так як між сторонами виник спір про право. Тому він змушений звернутись до суду з позовом в загальному порядку.
Просить визнати ордер № 071138 від 29.09.2006 року недійсним. Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_2. Стягнути матеріальні збитки в сумі 15000 грн та моральні в сумі 10000 грн.
В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив виселити ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4 з об»єкта по вул.. Вернигори, 20 в м.Черкаси без надання іншого житла.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в частині стягнення матеріальних та моральних збитків позовні вимоги збільшив, просив стягнути з відповідачів 96000 грн матеріальних та 50000 грн моральних збитків.
Представник відповідача виконавчого комітету Черкаської міської ради ОСОБА_9 позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що позивачем пропущений трьохрічний термін звернення до суду з позовними вимогами, а в житловому кодексі такий термін як виселення особи з об»єкта відсутній. Позивач не довів в чому ж порушення виконавчого комітету Черкаської міської ради та не довів в чому полягає нанесення матеріальних та моральних збитків. Просив в позові позивачу відмовити.
Представник департаменту архітектури, будівництва та землеустрою виконавчого комітету Черкаської міської ради ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що договір на дольову участь підписаний між ОСОБА_1, МГО «Довіра», та підприємства «Ангеліна». Таким чином ні департамент, ні виконавчий комітет не є стороною даного договору, а тому і позовні вимоги до них заявлені неправомірно. Крім того, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 900 від 23.06.2004 року була змінена адреса житлового будинку на 268 місць по вул.. Вернигори, 20/1. Позивач же просить виселити відповідачів з об»єкта по вул.. Вернигори, 20 в м. Черкаси. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.08.2006 року № 1163 функції замовника в частині введення в експлуатацію реконструйованих 2 та 3 поверхів гуртожитку по вул.. Вернигори, 20/1 в м. Черкаси були передані управлінню капітального будівництва Черкаського міськвиконкому. Просив в позові позивачу відмовити.
Представник департаменту житлово-комунального господарства Черкаського міськвиконкому в судове засідання не з»явився, хоч належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали. ОСОБА_2 пояснила, що вона проживала в гуртожитку по вул.. Вернигори 20 разом зі своїм сином з червня 1998 року. З 8-го поверху її пересилили в кімнату на третій поверх. Коли її не було вдома, вона знаходилась в іншому районі у своїх батьків, їй зателефонували та повідомили, що ОСОБА_7 незаконно зламала замки її кімнати, винесла всі речі. За ці дії була порушена відносно ОСОБА_7 кримінальна справа та засуджена. В 2006 році їй був виданий ордер на заселення квартири № 74 разом зі своїм сином де вона і проживає. Просили в позові позивачу відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, пояснив, що позивачем пропущений строк позовної давності. Крім того, ОСОБА_1 не є належним позивачем так як договір укладений на квартиру АДРЕСА_2. Відповідачі проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Зміни до договору не вносились. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради функції замовника були передані управлінню капітального будівництва і вони розпоряджались даним майном. Просив в позові позивачу відмовити.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що він в квартирі АДРЕСА_3 не проживає і ніякого відношення до даної квартири він немає. В квартири АДРЕСА_4 проживають його знайомі до яких він іноді заходить. Просив в позові позивачу відмовити.
Представник третьої особи МГО «Довіра»та ПП «Ангеліна»ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та пояснила, що в 2004 році їй був переданий гуртожиток на реконструкцію під житловий будинок. ОСОБА_1 заключив договір на дольову участь в будівництві квартири АДРЕСА_2 та вніс повністю всі кошти вартості квартири. В квартиру проведено світло, лічильники, опалення, поставлені вікна, двері, зроблена штукатурка. 21.03.2006 року її взяли під варту і скориставшись цим виконавчий комітет міської ради видав відповідачці ордер на заселення квартири № 74 зламавши замки в дверях. Даний об»єкт є її власністю, а тому позивач і просить виселити відповідачку не з квартири, а з об»єкта без надання їй іншого житлового приміщення, так як даний об»єкт не набув статусу житлового. Просила позов позивача задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши сторони, третю особу, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 30.12.2003 року № 1508 передано МГО «Довіра»функції замовника для завершення реконструкції гуртожитку на 268 місць під 63-х квартирний житловий будинок по вул.. Вернигори, 20 в м. Черкаси.
Договором № 2/31-03 від 31.03. 2004 року управління капітального будівництва «уповноважений власник»Черкаського міськвиконкому передав «користувачу»МГО «Довіра»гуртожиток який розташований по вул. Вернигори, 20 в м.Черкаси під реконструкцію та переобладнання. Даний договір безоплатного користування майном укладений на термін реконструкції та переобладнання і введення об»єкта в експлуатацію на 24 місяці.
23.06.2004 року рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 900 виведено зі складу гуртожитку на 537 місць по вул.. Вернигори, 20 частину гуртожитку на 268 місць та присвоєно нову адресу Вернигори, 20 /1.
Надано гуртожитку по вул. Вернигори, 20 ( з кімнати № 1 по кімнату № 62) статусу 62- квартирного житлового будинку за адресою вул.. Вернигори , 20 м. Черкаси. Гуртожиток на 268 місць по вул. Вернигори, 20/1 та 62-х квартирного житлового будинку, по вул. Вернигори, 20 на період реконструкції залишено на балансі управління капітального будівництва.
Як встановлено в судовому засіданні, 03.12.2004 року між ОСОБА_1, дольовика та МГО «Довіра», замовника в особі ОСОБА_7 та також підприємством «Ангеліна» укладений договір № 56 яким замовник проводить реконструкцію житлового будинку по вул. Вернигори, 20, а дольовик бере участь в його реконструкції квартири № 74 загальною площею 48 кв.м на 3 поверсі.
Пунктом 2.3. вказаного договору визначена вартість 1кв.м. квартири 120 у.о. по курсу НБУ, а п.3.1. -з метою виконання даного договору дольовик зобов»язався до початку будівництва квартири внести кошти в розмірі орієнтованої вартості квартири в сумі 31272 грн. В свою чергу замовник МГО «Довіра»зобов»язалась передати квартиру дольовику ОСОБА_1 згідно акту прийомки-передачі підписаного сторонами після приймання будинку Державною комісією.
Відповідно до ст.ст.526, 527 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором, не випливає із суті зобов»язання чи звичаїв ділового обороту.
Як вбачається із квитанції до прибуткового касового ордеру від 03.12.2004 року позивач ОСОБА_1 вніс на рахунок МГО «Довіра»31272 грн. В судове засідання позивач надав довідку підприємства «Ангеліна»в якій зазначено, що дольовик ОСОБА_1 вніс повну суму грошових коштів в сумі 111 798 грн. В судовому засіданні дав пояснення щодо того, що ним було внесено в касу МГО «Довіра»76000 грн на реконструкцію даної квартири.
Незрозумілою, на думку суду, є позиція позивача в частині внесення ним в касу МГО «Довіри»суми 111798 грн та за що саме ці кошти ним були внесені.
Як встановлено в судовому засіданні та пояснила представник третьої особи, голову правління МГО «Довіра»21.03.2006 року було взято під варту. Об»єкт на той період в експлуатацію введений не був.
24.08.2006 року прийнято рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1756 яким внесено зміни до рішення міськвиконкому від 30.12.2003 року № 1508 в частині зміни функцій замовника та почергового введення в експлуатацію 1, 2 та 3 поверхів реконструйованого гуртожитку по вул. Вернигори, 20/1. Доручено управлінню капітального будівництва виконувати функції замовника на введення в експлуатацію реконструйованих 2, 3 та 1 поверху гуртожитку по вул. Вернигори, 20/1.
У зв»язку із затвердженням рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 01.09.2006 року №1192 акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію 2 та 3 поверху житлового будинку, управлінням капітального будівництва передано, а виконавчим комітетом Черкаської міської ради прийнято квартири у житловому будинку по вул. Вернигори, 20/1.
Таким чином, посилання представника третьої особи ОСОБА_12 на те, що будинок на даний час не введений в експлуатацію не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується вищевказаними рішеннями виконавчого комітету Черкаської міської ради.
Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і посилання як позивача та третьої особи щодо того , що на даний час власником даного житла є МГО «Довіра».
Відповідно до ст. 876 ЦК України, власником об»єкта будівництва або результату інших робіт є замовник.
Згідно відповіді Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою, будинок по вул. Вернигори, 20/1 у власність МГО «Довіра»не передавався. По закінченню терміну дії договору МГО «Довіра» не ввела в експлуатацію реконструйований під житло будинок та не передала управлінню капітального будівництва реконструйовані квартири.
Статтею 58 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської ОСОБА_8 видає ордер громадянинові, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 18.09.2006 року № 1239 «Про надання квартир в будинку № 20/1 по вул.. Вернигори», п.1.6. надано двокімнатну квартиру № 74 житловою площею26,36 кв.м. в будинку № 20/1 по вул.. Вернигори Литвиненко Віті Алімовні на сім»ю складом дві особи ( вона та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2) зі зняттям її з квартирного обліку.
Відповідно до даного рішення, відповідачці ОСОБА_2 видано ордер № 071138 від 29.09.2006 року на заселення в квартиру АДРЕСА_4, що відповідачкою і було зроблено.
Як пояснила в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, в даному будинку вона проживала з 1998 року. ЇЇ незаконно в 2004 році було виселено з квартири та викинуті речі в той час як вона перебувала в Шполянському районі у своїх батьків. Згідно з даним фактом була порушена кримінальна справа відносно голови правління МГО «Довіра»та засуджено до позбавлення волі.
Даний факт підтверджений копією вироку суду від 08.08.2007 року яким, ОСОБА_7 притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 162 ч.2 КК України як порушення недоторканості житла, незаконне виселення та засуджено до позбавлення волі.
Відповідно до ст. 59 ЖК України, ордер може бути визнаний судом недійсним у випадку подання громадянином не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення.
Суд вважає, що виконавчим комітетом Черкаської міської ради рішення стосовно надання ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_4 прийнято в межах своїх повноважень та чинного законодавства .
Дане рішення не скасовано та ніким не визнано недійсним. Позивач вимог щодо його скасування в судовому засіданні не заявляв. На підставі даного рішення і був виданий ордер відповідачці.
Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і посилання позивача на те, що при видачі ордеру відповідачці на квартиру, були порушені його права як власника житла. Договір на дольову участь не є правовстановлюючим документом на визнання права власності на квартиру, а питання щодо власності можливе лише після реєстрації його в відповідних органах та видачі свідоцтва на право власності. На момент розгляду справи позивач відповідних документів суду не надав.
Суд вважає, що позивач не позбавлений права звернутись з позовом до виконавців договору про відшкодування понесених ним витрат.
Що стосується вимог позивача в частині виселення з квартири відповідача ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що дані вимоги взагалі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за іншою адресою і як встановлено в судовому засіданні ніякого відношення до квартири АДРЕСА_4 немає. Позивачем не наведено суду жодного доказу щодо проживання відповідача в даній квартирі.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона бачить вранці чи ввечері ОСОБА_4 який виходить з квартири відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_11 покази суд оцінює критично так як зазначила сама свідок, в квартирі № 74 вона не була , а тому не може свідчить про фактичне проживання останнього в спірному житлі.
Не підлягають до задоволення і вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів 90000 матеріальних збитків та 50000 грн моральних збитків.
Як зазначив в судовому засіданні позивач, сума 90000 грн становить упущену вигода яку він би мав при здачі даної квартири в найм. Даний факт ніякими доказами не підтверджено та питання щодо захисту права яке могло б виникнути в майбутньому і щодо якого невідомо чи виникло б таке право не може бути задоволено судом.
Моральна шкода не підлягає стягненню в зв»язку з недоведеністю вини в діях .відповідача.
Крім того, відповідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що він дізнався про порушене право в 2006 році, коли відповідач отримала ордер на квартиру та заселилась в неї. З позовом про визнання ордеру недійсним та виселення позивач звернувся 05.10.2010 року, тобто з пропуском терміну звернення до суду. Клопотання щодо поновлення строків звернення позивач в судовому засіданні не заявляв.
Представником відповідача подано заяву до суду про застосування строків позовної давності, відповідно до ст.. 267 ЦК України.
Таким чином, суд вважає, що позивачем термін позовної давності пропущений без поважних причин, що також є підставою для відмови у позові.
Недоплачене державне мито, суд вважає віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 5. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 58, 59, 116 ЖК України, ст. 267, 526, 527, 876 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)»№ 4 від 31.03.1995 року, суд
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, департаменту архітектури, будівництва, землеустрою виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту житлово -комунального господарства виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи міська організація «Довіра», підприємство «Ангеліна»міської громадської організації «Довіра»про визнання ордеру недійсним, виселення, стягнення матеріальної та моральної шкоди -залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги.
Головуючий: