№ 2а -1806/11
04 березня 2011 Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді -Пироженко В.Д.
при секретарі -Жук О.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ м. Кривий Ріг ГУМВС України в Дніпропетровській області, інспектора Зарубенко Олександра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділення ДАІ м. Кривий Ріг ГУМВС України в Дніпропетровській області, інспектора Зарубенко Олександра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 22.01.2011 року інспектором ДАІ на нього складено протокол за № 311000 , серії АЕ1 та винесена постанова № 142151. серії АЕ 1 від цього ж числа про вчинення ніби то ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 255 гривень.
Згідно вказаного протоколу він 22 січня 2011 року о 23 годині 30 хвилин у м. Кривому Рогу по пр-кту Мира керуючи автомобілем Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. державний номер НОМЕР_1 порушив вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажним автомобілям заборонено»і здійснив рух в зоні дії знаку і ніби то в цьому інспектор ДА1 вбачив в його діях порушення, передбачене п.п. 3.3. 3.3 Правил дорожнього руху України, тобто скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з приводу чого і було складено протокол та постанова для передачі їх до суду.
Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, адже він приїхав на місце розгрузки без порушення Правил дорожнього руху, а зупинений був інспекторами ДАІ в зоні дії забороненого знаку, якого він не бачив і не міг бачити.
Всі його пояснення щодо відсутності його вини, інспектором ДАІ не брались до уваги, а свідки при складанні протоколу не були присутні. Його запис в графі пояснення щодо невизнання своєї вини може бути доказом в адміністративній справі. Отож. Інспектор ДАІ при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення порушив вимоги ст. 280 КУпАП.
В зв'язку з цим вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.. 122 КпАПУ та накладення на нього штрафу не справедливим.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає що даний позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими документами.
Так судом встановлено, що 22.01.2011 року інспектором ДАІ на позивача складено протокол за № 311000 , серії АЕ1 та винесена постанова № 142151. серії АЕ 1 від цього ж числа про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 255 гривень.
Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС не було виконано вимоги ст. 251 КУпАП.
В протоколі відсутні будь-які докази які б свідчили про наявність адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно зі ст.. 9 КУпАП для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності інспектором повинна бути встановлена вина в скоєнні цього правопорушення. Проте, як встановлено в судовому засіданні, інспектор діяв формально, акцентуючи увагу лише на фактах що підтверджують обвинувачення у скоєнні порушення, не з'ясовуючи обставин, які б виключали ознаки правопорушення та адміністративну відповідальність, не вислуховуючи пояснень позивача.
Як встановлено судом, позивач приїхав на місце розгрузки без порушення Правил дорожнього руху, а зупинений був інспекторами ДАІ в зоні дії забороненого знаку, якого позивач не бачив і не міг бачити .
Таким чином, судом при розгляді даної справи не встановлена вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення .
При розгляді кожного конкретного правопорушення відповідний уповноважений орган чи посадова особа повинна керуватись принципом індивідуалізації відповідальності. Цей принцип вимагає, щоб при виборі конкретного заходу адміністративного стягнення враховувались всі обставини вчиненого правопорушення і особа порушника, та характер правопорушення.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, але враховуючи його малозначність та об'єктивні фактори, що призвели до його настання, суд вважає за можливе, відповідно ст. 22 КУпАП звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, суд, при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення, приймає рішення про скасування постанови та закриття справи.
Керуючись ст.ст. 251, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 86,160,161,162 КАС України, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія АЕ 1 № 142151 від 22.01.2011 року, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і закрити справу про адміністративне правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: