73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
15.02.2007 Справа № 11/34-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:
від позивача: Стародубцевої О.В.- гол. бухг., дов. від 09.01.2007р., Іпатова В.В.- уповн. предст., дов. від 22.03.2006р.
від відповідача: Тосік Н.І.- гол. держ. подат. інсп., дов. № 3/9/10-026 від 09.01.2007р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Робуста Агро", м. Херсон
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон
про визнання нечинним рішення № 0008202301/0 від 12.10.2006р.
Провадження у справі відкрито за позовом про визнання нечинним рішення контролюючого органу, яким позивачу - суб'єкту господарювання визначено 404793,28грн. пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Позивач стверджує, що законодавство, яке регулює зовнішньоекономічну діяльність, не порушував, його контрагент не має боргу перед позивачем, відповідно, позивач не має за межами України валютних цінностей у вигляді такого неіснуючого боргу.
Позивач отримав від нерезидента передплату за сою, яка мала набуватися для нього за договором комісії від 01.12.2005р., але за прийнятою позивачем пропозицією контрагента позивач відвантажив йому в рахунок цієї оплати сою за іншою угодою від цієї ж дати - за договором купівлі-продажу від 01.12.2005р.
Таким чином, позивач отримав кошти, його контрагент - сою, відповідно, контрагент не винен позивачу вартість сої.
Позивач вказує, що свобода договору дозволяє його учасникам змінювати напрями вчинених розрахунків з одного договору на інший, жодної заборони на таку зміну призначення розрахунку чинне законодавство не містить.
Учасники господарських відносин не мають спору щодо питання про зміну призначення платежу, інша оцінка відносин Державною податковою інспекцією у м. Херсоні є забороненим ст.5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" втручанням державного органу у зовнішньоекономічну діяльність.
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовної заяви, які полягають у наступному.
Вчинену зміну призначення платежу слід кваліфікувати як зарахування зустрічних вимог, вчинене з порушенням вимоги закону про однорідність вимог.
За договором комісії позивач мав перед контрагентом зобов'язання з поставки сої.
За договором купівлі-продажу нерезидент мав зобов'язання з оплати отриманої сої.
Зобов'язання з надання сої та зі сплати коштів не є однорідними, відповідно, їх зарахування вчинено в порушення ст.601, 602 ЦК України.
У зв'язку з ненадходженням позивачу з-за меж України оплати за реалізовану за договором купівлі-продажу сою ДПІ у м. Херсоні визначила йому пеню на підставі ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за розрахунку 0,3% від суми неотриманої виручки за кожний день прострочення.
Рішенням ДПІ у м. Херсоні "Про застосування штрафних (фінансових) санкцій" № 00008202301/0 від 12.10.2006р. товариству з обмеженою відповідальністю "Робуста Агро" визначено 404793,28грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Це рішення контролюючого органу мотивоване посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 3000/23-6/33015333 від 28.09.2006р., застосуванням ст.1,4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст.1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.1994р. "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Позов за заявленим предметом і підставами підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
За актом ДПІ у м. Херсоні № 3000/23-6/33015333 від 28.09.2006р. "Про результати виїзної планової перевірки ТОВ "Робуста Агро", код 33015333 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства у період з 13.07.2004р. по 30.06.2006р." виявлені цим контролюючим органом обставини, що привели до визначення оспорюваної пені, їх кваліфікацію в якості порушення викладено наступним чином: "За контрактом №1/2005-12-01 від 01.12.2005р., укладеним між ТОВ "Робуста Агро" (держава Україна) та ЗАТ "Робуста" (держава Литва) відвантажується продукція на суму 580848,45 дол. США згідно ВМД №1296 від 14.02.2006р. За договором комісії № 3/05 від 01.12.2005 ТОВ "Робуста Агро" отримує на валютний рахунок іноземну валюту у сумі 630000 дол. США. З метою погашення заборгованості між контрагентами укладено додаткову угоду щодо заліку зустрічних вимог вищевказаного контракту та договору комісії у сумі 630000 дол. США. Залік проведено 20.01.2006р. на суму 630000 дол. США (3181,50тис. грн.), бухгалтерська проводка: Д-т 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" К-т 362 "Розрахунки з іноземними покупцями".
Згідно вимог контракту на експортну поставку товару виникає зобов'язання нерезидента перед ТОВ "Робуста Агро" у вигляді грошових коштів, а за вимогами договору комісії за грошові кошти, які були направлені нерезидентом на виконання умов договору, а саме: використання їх на закупку товару, врахуються зобов'язання ТОВ "Робуста Агро" перед нерезидентом щодо поставки товару.
Проведення заліку у зовнішньоекономічної сфері за зовнішньоекономічними договорами, що передбачають розрахунки коштами, врегульовано ст.4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), наказом ДПА України від 03.08.2006р. № 450 "Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм статті ст.4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Відповідно до вищезазначених законодавчих і нормативних документів та статей 601 і 602 Цивільного Кодексу України припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між суб'єктами при проведенні розрахунків за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливе за обов'язкової наявності зустрічних певних умов, у тому числі:
- вимоги повинні буті однорідними;
- припинення зобов'язань заліку за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог повинно здійснюватися у визначені Законом терміни.
Виходячи із зазначеного, контрагенти з метою проведення заліку своїми угодами самостійно змінюють предмет вимоги, а саме: оцінюють речі (товар) у грошовому вигляді. Дана штучна "однорідність" не має правового значення. Дана операція спричинила до проведення заліку у зовнішньоекономічної сфері з порушенням вимог діючого законодавства, що в свою чергу, привело до виникнення дебіторської заборгованості нерезидента перед ТОВ "Робуста Агро" за поставлений товар на експорт згідно контракту №1/2005-12-01 від 01.12.2005р. у сумі 580848,45 дол. США (2933,30тис.грн.)
Статтею 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) зазначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
На порушення ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) валютна виручка по контракту №1/2005-12-01 від 01.12.2005р., укладеному між ТОВ "Робуста Агро" та ЗАТ "Робуста" (держава Литва), у сумі 580848,45 дол. США (2933,30тис. грн.) не надійшла. Граничний термін надходження валюти 15.05.2006 р.
Відповідно до ст.4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми виручки в іноземній валюті, що надійшла з порушенням термінів, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Розрахунок пені наведено у додатку № 16 до акту."
630 тис. доларів США позивач отримав від ЗАТ "Робуста" (Литва) за двома платіжними документами від 23.12.2005р. та від 18.01.2006р. (570800 дол. США та 59200 дол. США, відповідно, а разом 630 тис. дол. США) - копії на а.с.79, 80, в призначенні платежу за текстами цих платіжних документів вказано: "комісія на закупівлю сої відповідно до договору комісії № 3/05 від 01.12.2005р."
01.12.2005р. між ТОВ "Робуста Агро" та ЗАТ "Робуста" укладено 2 договори, предметом яких є придбання сої товарної.
За договором комісії № 3/05 від вказаної дати ТОВ "Робуста Агро" - комісіонер зобов'язалось за дорученням комітента - ЗАТ "Робуста" за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо придбання сої товарної у кількості 3000 тонн за певною ціною у строк 31.01.2006р. (а в редакції додаткової угоди від 27.01.2006р. до 31.12.2006р.) За умовами цього договору комісіонер зобов'язався не пізніше, ніж через 30 днів з моменту одержання товару від продавця передати товар комітенту. Умови передачі товару комісіонером комітенту безпосередньо в договорі комісії учасниками відносин не викладені.
За іншим договором від тієї ж дати 01.12.2005р. - контрактом № 1-/2005-12-01 ТОВ "Робуста Агро" - продавець зобов'язалось продати ЗАТ "Робуста" соєві боби у кількості 3000 метричних тонн ціною в 210 доларів США за тонну та вартістю 630 тис. дол. США з поставкою на умовах FОВ морський порт Херсон та після передплати.
2765,945 тонн насіння сої врожаю 2005р. вартістю 2933284,63грн. з посиланням на виконання договору № 1-/2005-12-01 ТОВ "Робуста Агро" відвантажило для ЗАТ "Робуста" за вантажною митною декларацією від 14.02.2006р. (копія на а.с.45).
Між передплатою від 23.12.2005р., 18.01.2006р. та поставкою сої 14.02.2006р. позивач отримав від ЗАТ "Робуста" лист - вимогу від 01.02.2006р. щодо першочерговості виконання контракту № 1-/2005-12-01 перед договором комісії № 3/05; поряд з цим 20.01.2006р. ТОВ "Робуста Агро" та ЗАТ "Робуста" уклали додаткову угоду до контракту № 1-/2005-12-01, за якою дійшли згоди зарахувати в рахунок оплати саме по цьому контракту зазначену вже отриману ТОВ "Робуста Агро" суму в 630 тис. дол. США, щодо якої попередньо при отриманні в призначенні платежу містилось посилання на договір № 3/05.
Суд зауважує, що у відповідності до розділу "Вирішення спорів та застосовуване право" контракту № 1-/2005-12-01 та п.14 договору № 3/05 правом, що регулює відносини за цими угодами є матеріальне право України.
Учасники договорів обрали право, що застосовується до договору, як це передбачено ст.43 Закону України "Про міжнародне приватне право", вибір права у даному разі не заборонено законами України.
Згідно з ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Чинне законодавство не містить заборони на укладення вказаної додаткової угоди від 20.01.2006р.
Відповідно до ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін, в тому числі за домовленістю про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами. По суті таке ж правило міститься в ст.204 ГК України: господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж самими сторонами.
Унормована наведеними ст.604 ЦК України та ст.204 ГК України можливість припинення зобов'язань їх учасниками відповідає основним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст.3 ЦК України, а саме засадам свободи договору, справедливості, добросовісності, розумності. По суті додатковою угодою від 20.01.2006р. до контракту № 1-/2005-12-01 її учасники припинили зобов'язання ТОВ "Робуста Агро" набувати для ЗАТ "Робуста" сою товарну за договором комісії саме на отриману суму в 630 тис. дол. США у зв'язку з заміною його на інше - продати (поставити) ЗАТ "Робуста" на цю ж суму як суму передплати соєві боби за контрактом № 1-/2005-12-01.
З точки зору змісту ст.3, 604 ЦК України, ст.204 ГК України вказане припинення зобов'язання у зв'язку з його заміною є правомірною дією, а не порушенням; невдале використання учасниками за текстом додаткової угоди від 20.01.2006р. фрази "зарахувати в рахунок оплати..." не приводить до висновку, що відбувалось саме зарахування та ще й зарахування з порушенням вимог однорідності, - насправді, учасниками за змістом вчинено припинення зобов'язань з комісії на суму 630 тис. дол. США з заміною їх на купівлю-продаж товару на цю ж суму.
В результаті позивач, отримавши 23.12.2005р. та 18.01.2006р. 630 тис. дол. США (з 20.01.2006р. ці кошти мають призначення "на виконання зобов'язань за контрактом № 1-/2005-12-01"), 14.02.2006р. відвантажив нерезиденту 2765,945 тонн (з 3000 тонн оплачених) насіння сої, відповідно, цей нерезидент у оцінюваних судом відносинах не має боргу перед ТОВ "Робуста Агро".
Таким чином ТОВ "Робуста Агро" у цих відносинах не має валютних цінностей за межами України, які б незаконно там знаходилися.
Згідно з ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" пеня в розмірі 0,3% за кожний день прострочення від суми неодержаної виручки застосовується до резидента у випадку незарахування виручки в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку у термін виплати заборгованості, зазначений за контрактом, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується.
Оскільки судом встановлено відсутність такої заборгованості у позивача, а позивачем спростовано тезу органу державної податкової служби про наявність такої заборгованості, суд не має підстав вважати правильним визначення позивачу пені за оспорюваним рішенням. За відсутності факту ненадходження валютної виручки товариству "Робуста Агро" відсутні підстави для притягнення цього товариства до відповідальності у вигляді пені за ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Задовольняючи позов, суд відносить на Державний бюджет України судові витрати (з судового збору) у справі.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення ДПІ у м. Херсоні № 0008202301/0 від 12.10.2006р. щодо визначення ТОВ "Робуста Агро" 404793грн. 28коп. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
3. Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Робуста Агро" (код ЄДРПОУ 33015333, м. Херсон, вул. Кірова, буд. 24, оф. 606) 3грн. 40коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Чернявський
У повному обсязі постанову
складено 20.02.2007р.