33001 м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" грудня 2006 р. Справа № 7/303
За позовом державної податкової інспекції у місті Рівне
до відповідача Рівненської обласної спілки споживчих товариств
до відповідача підприємства «Юридична фірма ОВ»
- про визнання недійним договору та стягнення з Рівненської ОСС в дохід держави 37152 грн.
Суддя Маціщук А. В.
при секретареві с/з Сергатюк О.В.
За участю представників сторін :
від поз.- держ.под.інспектор Прищепа О.С./пост.дор-я № 17642/10-32 від 05.09.06 р./
від відп. Рівненської ОСС - юр.Рудик О.А./пост.дор.№ 16-792/20 від 18.10.05 р./
Позивач з посиланням на норми ст.ст.207,208 ГК України просить визнати недійсним договір надання юридичних послуг, укладений відповідачами 11.01.06 р., поскільки за цим договором виникло господарське зобов'язання, яке вчинене з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а саме -Рівненська ОСС перерахувала юридичній фірмі «ОВ»суму 37152 грн. за надані на умовах договору послуги, що призвело до заниження прибутку підприємства і до зменшення сум перерахованих до бюджетів та державних цільових фондів податків, чим завдано шкоди державі. Просить також стягнути з Рівненської ОСС в дохід держави еквівалентну суму щодо отриманих послуг 37152 грн.
Відповідачі позов не визнають, заперечують, що договір укладався з метою приховати доходи від оподаткування. Пояснюють, що кошти в сумі 37152 грн. є оплатою за юридичні послуги, які на підставі договору від 11.01.06 р. юридична фірма «ОВ»надала Рівненській ОСС та кооперативному підприємству «Рівненське ГРО», єдиним засновником якого є Рівненська облспоживспілка.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив слідуюче.
Необхідними умовами для висновку про недійсність господарського зобов'язання відповідно до ст.207 ГК України є вчинення його з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства або порушення хоча б однієї із сторін господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Рівненська облспоживспілка та юридична фірма «ОВ»на час укладання і виконання договору про надання юридичних послуг 11.01.06 р. були створені та зареєстровані у встановленому законом порядку /а.с.29,80-85/, перебували на обліку у державних податкових інспекціях за місцезнаходженням як платники податків і подавали до податкових органів декларації та іншу звітність. Ці обставини позивач не спростовує.
Зі статуту підприємства «Юридична фірма ОВ»та довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві /а.с.80-85/ вбачається, що одним з основних видів діяльності цієї юридичної особи є здійснення юридичної практики, надання послуг, в т.ч.- інформаційних, консультативних.
11.01.06 р. відповідачі уклали договір про надання юридичних послуг, за умовами п.1.1 якого виконавець “Юридична фірма ОВ» зобов'язаний надати замовникові Рівненській ОСС консультації та юридичні послуги щодо залишення у власності та володінні останнього будівлі універмагу, а також -забезпечити представництво інтересів у господарських судах при розгляді справи № 17/81 за позовом ТОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд» до Костопільської міської ради, Рівненського обласного БТІ та СП “Хлібокомбінат» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ТОВ “Торговий дім “Едланд» та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним акта,визнання добросовісним набувачем майна, визнання права власності, а також -при розгляді справи № 10/257 за позовом КП Рівненське ГРО Рівненської облспоживспілки до СП “Хлібокомбінат». Зміст послуг конкретизовано за п.2.1 договору. Вартість послуг визначена сторонами згідно з п.4.1 договору 37152 грн. з ПДВ.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.181 ГК України та ст.207 ЦК України допускається укладення договору як у формі єдиного документа, так і у спрощений спосіб -шляхом обміну листами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Та обставина, що працівник фірми “ОВ» Багрій/ Вичівська О.Ю. брала участь у судових засіданнях при розгляді господарськими судами всіх рівнів справ № 10/257 та № 17/81 і оформляла процесуальні документи на підставі доручення, виданого Рівненською обласною ССТ і кооперативним підприємством “Гуртово-роздрібне об'єднання» Рівненської обласної ССТ, підтверджено матеріалами цих справ, зокрема довіренностями представника /а.с.58,108-109,112,115/ і процесуальними документами судів /копії на а.с.38-79, 110-114/, а також -випискою з трудової книжки Багрій О.Ю. (з відміткою про зміну прізвища на Вичівська), з якої вбачається, що з 01.08.03 р. ця особа працює на підприємстві “Юридична фірма ОВ» /а.с.107/.
Актом № 01/2006 приймання-передачі робіт за договором, складеним 20.02.06 р./а.с.5/ підтверджено, що Рівненська обласна ССТ як замовник прийняла від підприємця “Юридична фірма ОВ» надані юридичні послуги в повному обсязі та без зауважень і зобов'язана сплатити винагороду в сумі 37152 грн., в т.ч. ПДВ 6192 грн. Акт підписаний представниками сторін і скріплений печатками.
Платіжним дорученням № 214 від 21.03.06 р. відповідач Рівненська обласна ССТ перерахувала Юридичній фірмі “ОВ» 37152 грн. з призначенням платежу “за юридичні послуги згідно договору від 11.01.06 р. в т.ч.ПДВ-6192,00 грн.» і одночасно видана податкова накладна № 8, яка містить докладну інформацію про сторони договору, їх адреси, індивідуальні податкові номера, номера свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ та посилання на акт № 01/2006.
Ці обставини спростовують доводи позивача про створення договірними сторонами умов для ухилення від сплати податків. Позивач у позовній заяві та письмових поясненнях, додатково наданих суду, не доводить, яким чином завдало шкоди державі те, що відповідач Рівненська ССТ оплатив коштами надані юридичні послуги, не грунтує свої доводи про це на чітко визначених нормах законодавства, не дає оцінки первинним документам відповідачів.
Відповідно до пп.5.3.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.
Нормами ст.ст.1,9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704 /далі по тексту - Положення/, - первинні документи є письмовими свідоцтвами, що підтверджують факти підприємницької та іншої діяльності, які впливають на рух товарно-матеріальних цінностей, стан майна, капіталу і фінансових результатів. Складені сторонами первинні документи /акт, пл.доручення/ мають юридичну силу і доказовість, поскільки містять обов'язкові реквізити згідно з п.2.4 цього Положення.
Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Пояснення відповідачів про те, що вартість наданих юридичних послуг не могла бути визначена раніше, ніж тоді як господарські спори були остаточно вирішені у судах всіх інстанцій, поскільки сторонам завідомо не був відомий обсяг роботи, - є звичайними і не суперечать нормам ст.ст.189,190 ГК України щодо самостійного за згодою сторін визначення вільної ціни суб'єктами господарювання.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів/послуг, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За пп.5.2.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва тощо і згідно з п.5.11 - встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім зазначених у цьому Законі, не дозволяється. Слід зазначити, що норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише повну відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів.
В даному випадку, у відповідачів є необхідні і належним чином оформлені первинні документи на витрати, пов'язані із юридичним обслуговуванням.
Таким чином, відсутні підстави для визнання недійсним договору.
Керуючись ст.ст.158 ч.1, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд -
Відмовити у позові.
Суддя