ун. № 759/20265/14-ц
пр. № 2/759/1325/15
15 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.,
за участю секретарів - Павлишиної А.А.,
Дюрич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недостовірною інформацію, зобов'язання її спростувати та про стягнення моральної шкоди,
23.06.2014 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про визнання недостовірною інформацію, зобов'язання її спростувати та про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що, відповідач перебуваючи на посаді голови Київської міської державної адміністрації під час спілкування з киянами біля національного музею історії Великої вітчизняної війни ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідаючи на питання журналістів з приводу інформації оприлюдненої ОСОБА_2, як кандидатом у депутати Київради, повідомив наступне: «Я не коментую ОСОБА_2. Я не коментую базарні чутки. Нехай ОСОБА_2 краще розповість, як сидить на зарплаті у забудовників і просуває ОСББ. А потім кияни платять зі своєї кишені за утримання будинків втридорога». Цей вислів ОСОБА_3 процитували ЗМІ «Версии.com», «Известия в Украине», інтернет-видання «Багнет» та інші. Вказує, що даний вислів є недостовірною інформацією, яка принижує честь, гідність, її ділову репутацію та просить суд задовольнити позов і визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2, поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язати відповідача у строк 10 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати вищезазначену інформацію шляхом оголошення на прес-конференції з участю представників ЗМІ, які опублікували дану недостовірну інформацію повідомлення: «Адвокат ОСОБА_2, яка була зареєстрована як кандидат у депутати Київської міської ради, не сидить на зарплаті у забудовників і внаслідок просування нею ОСББ кияни не платять зі своєї кишені за утримання будинків втридорога».
Також, вказує, що ОСОБА_3 є впливовою, авторитетною особою, обіймав на момент поширення вказаної інформації найвищу посаду у Київській міській державній адміністрації, обирався депутатом Верховної Ради України ІІ, ІІІ, ІV, VІ, VІІ скликань. Поширена ним негативна та недостовірна інформація принижує соціальну оцінку громадської та професійної діяльності позивача. Інформація набула широкого розголосу, є вагомою для багатьох громадян, і тим самим принижує честь та ділову репутацію ОСОБА_2, серед широкого кола осіб, оскільки позивач є адвокатом, громадським діячем, була кандидатом у депутати Київської міської ради. Таким чином їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 10 000 грн. Крім цього просить стягнути з відповідача на її користь сплачений нею судовий збір в розмірі 343,60 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність та в порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення.
Дослідивши надані позивачем докази, пояснення позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є професійним адвокатом та відповідно до посвідчення НОМЕР_1 була кандидатом у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 11 з виборів депутатів Київської міської ради 25 травня 2014 року (а. с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в ЗМІ, а саме «Версии.com» та «Известия в Украине» було розміщено статтю, де процитовано ОСОБА_3, в якій зазначено, що «Я не коментую ОСОБА_2. Я не коментую базарні чутки. Нехай ОСОБА_2 краще розповість, як сидить на зарплаті у забудовників і просуває ОСББ. А потім кияни платять зі своєї кишені за утримання будинків втридорога» (а. с. 6, 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (ч. 1 ч. 4 ст. 277 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України, інформація, що поширюється, має бути достовірною - отриманою з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, стенограми тощо). Особа, що поширює таку інформацію зобов'язана посилатися на таке джерело. У разі отримання інформації з джерел, відмінних від офіційних, особа, що поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (п. 15 Постанови пленуму ВСУ від 27.02.2009 року N 1).
Згідно із положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права, праві звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку передбаченому процесуальними кодексами.
Суд, ознайомившись із доказами поданими позивачем у справі, вважає що інформація викладена в ЗМІ «Версии.com» та «Известия в Украине», не є оціночними судженнями, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити на предмет їх відповідності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, бо таку інформацію можна перевірити на предмет її відповідності.
Вказана інформація поширена, без посилання на джерело інформації та відповідні докази.
А тому суд дійшов висновку,що позов є обґрунтованим в частині того, що інформація викладена в ЗМІ «Версии.com» та «Известия в Украине», не відповідає дійсності, не спростована належними та допустимим доказами з боку відповідача, а тому підлягає задоволенню в цій частині, так, як позивачем не надано інформації про поширення інформації в інтернет-виданні «Багнет» та інших ЗМІ, в зв'язку з чим суд вважає необхідним відмовити в позові в цій частині.
Крім цього, суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди з відповідача задоволенню не підлягає, оскільки позивачем детально не обґрунтовано та не доведено, що поширенням інформації, що не відповідає дійсності, було принижено соціальну оцінку громадської та професійної діяльності позивача, тобто нанесено шкоду її діловій репутації.
Також відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню частково, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст. 16, 201, 277, 302 ЦК України, ст.ст.3,10,11,57-61, 88, 208, 209,212-215,218, 224, 294 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи», суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недостовірною інформацію, зобов'язання її спростувати та про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2, поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію про те, що ОСОБА_2 «сидить на зарплаті у забудовників і просуває ОСББ. А потім кияни платять зі своєї кишені за утримання будинків втридорога».
Зобов'язати ОСОБА_3 у строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду, спростувати поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_2 недостовірну інформацію шляхом публікації у пресі, зокрема «Версии.com», «Известия в Украине» повідомлення наступного змісту: «Адвокат ОСОБА_2, яка була зареєстрована як кандидат у депутати Київської міської ради, не сидить на зарплаті у забудовників і внаслідок просування нею ОСББ кияни не платять зі своєї кишені за утримання будинків втридорога».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на заочне рішення суду може бути подано позивачем до апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя