Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4674/15-к
17.06.2015 року Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілих - ОСОБА_8 ,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження №12013110010013251, що надійшли до Подільського районного суду м. Києва з Генеральної прокуратури України з обвинувальним актом відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України ,
20.04.2015 року до Подільського районного суду м. Києва з Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110010013251 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.
14.03.2014 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
24.03.2014 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Останній раз ухвалою колегії суддів Подільського районного суду м. Києва від 23.04.2015 року ОСОБА_9 та ОСОБА_6 строк тримання під вартою продовжено до 22.06.2015 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Отже, оскільки двомісячний строк тримання обвинувачених під вартою спливає 22.06.2015 року, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку.
15.06.2015 року до суду надійшли клопотання старшого прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління захисту прав і свобод дітей Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Прокурор обґрунтовує клопотання тим, що підозри ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень є обґрунтованими та підтверджуються зібраними доказами та матеріалами провадження, а саме протоколами огляду місця події, протоколом огляду автомобіля, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом добровільної видачі зброї, показаннями свідків, висновками експертів, протоколом пред'явлення осіб для впізнання, речовими доказами. Обставини та факти, інформація про які міститься в зазначених доказах, в тому числі ті, що обвинувачені перебували на місці вчинення вбивства, ОСОБА_9 під час досудового розслідування неодноразово визнавав свою особисту причетність до скоєння злочину і вказав на іншого причетного до вбивства обвинуваченого, обвинувачені разом втекли з місця вчинення злочину, не повідомили про скоєння злочину уповноважені органи, виїхали в інше місто після вказаних подій, в своїй сукупності є достатніми для продовження дії запобіжного заходу. Прокурор вважає, що на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим немає, оскільки ризики, які існували на час обрання та продовження запобіжних заходів, не зменшились та існують на даний час, зокрема, запобігання спілкуванню з іншими співучасниками, здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання дослідження обставин вчинених злочинів. Прокурор зазначає, що стосунки з батьками, характеристики, які були відомі на час первісного тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, не свідчили про дієвість існуючого контролю з боку матері за поведінкою обвинуваченого і не спростовані стороною захисту на даний час. Характеристики ОСОБА_9 , які були відомі з першого дня затримання, в тому числі те, що він ніде офіційно не навчався та не працював, скоїв правопорушення на території іншого регіону, не свідчили про можливість дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_9 поза межами тримання під вартою і не спростовані стороною захисту на даний час. Оцінка обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_9 навколишнього суспільного середовища, їх негативне відношення до суб'єктів суспільства, а саме органів державної влади, їх посадових осіб, в тому числі і працівників внутрішніх справ, тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , та тих обставин, що вони втекли з місця події, виїхавши до іншого міста, дозволяють прогнозувати поведінку обвинувачених у разі зміни їм запобіжного заходу, а саме переконують у можливості вчинення обвинуваченими дій, які заборонені вимогами ст.177 КПК України. При цьому, жодних фактів, які б давали підстави вважати, що певні соціальні зв'язки, схильності обвинувачених, зможуть виступити превентивним засобом у їх поведінці та жодних конкретних даних, які б свідчили на користь належної процесуальної поведінки обвинувачених, сторона захисту не надала. Прокурор зазначає про відсутність підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, в тому числі і домашній арешт, будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, оскільки наявні підстави, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на свободу. Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами. Прокурор ОСОБА_3 просить продовжити строк тримання під вартою обвинувченим ОСОБА_9 та ОСОБА_6 до двох місяців.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_9 - ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку тримання під вартою. При цьому захисники посилалися на те, що питання щодо продовження запобіжного заходу має вирішуватися судом присяжних, а не головуючим, зважаючи на те, що подане клопотання прокурором. Крім того, захисники зазначили, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, що виправдовують обмеження свободи обвинувачених, а посилання лише на тяжкість обвинувачення не може бути підставою для продовження тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Враховуючи тривале утримання обвинувачених під вартою, а також те, що відсутні будь-які ризики впливу обвинувачених на інших учасників процесу, на встановлення істини у справі, захисники просили змінити запобіжний захід обвинуваченим з тримання під вартою на особисту поруку народних депутатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , депутата Київської міської ради ОСОБА_13 та комітету визволення політв'язнів.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 заперечувала проти продовження тримання обвинувачених під вартою, посилаючись на відсутність підстав для цього а також на незаконність вирішення цього питання головуючим, а не судом присяжних. Клопотання захисників про зміну обвинуваченим запобіжного заходу ОСОБА_7 підтримала.
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_6 заперечували проти продовження тримання їх під вартою, просили задовольнити клопотання захисників про зміну запобіжного заходу на особисту поруку.
Законний представник потерпілих ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора, заперечувала проти задоволення клопотань захисників.
Вислухавши думку прокурора, захисників, обвинувачених, законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 , законного представника потерпілих ОСОБА_8 суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або створювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів.
Зважаючи на докази, зазначені прокурором у клопотанні, є підстави вважати, що підозра є обґрунтованою.
Враховуючі дані про особи обвинувачених, тяжкість обвинувачення, конкретні обставини справи, суд вважає, що наведені у клопотанні прокурора ризики (запобігти спілкуванню з іншими співучасниками, здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню дослідження обставин вчинення кримінальних правопорушень), продовжують існувати на даний час, є триваючими.
Крім того, суд приймає до уваги складність справи, а саме кількість інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характер фактичних даних, що підлягають встановленню, кількість учасників справи (потерпілих, свідків), обсяг та специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства.
З урахуванням наведеного суд вважає, що перебування обвинувачених під вартою буде не тільки запобігати ризикам, а й сприяти виконанню процесуальних рішень у справі в розумні строки.
Суд також вважає, що продовження тримання обвинувачених під вартою виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
З огляду на викладене, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі особистої поруки, не зможе забезпечити виконання ОСОБА_9 та ОСОБА_6 процесуальних обов'язків та запобігти спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
За таких обставин клопотання захисників про зміну обвинуваченим запобіжних заходів підлягають відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 199, 183, 331 КПК України,
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити тримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під вартою у Київському СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області до 20.08.2015 року включно.
В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1