Іменем України Справа № 2-768/10
29.04.2010 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук A.M., при секретарі Крушевській Л.Л., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маркушівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про встановлення фактів: родинних відносин та прийняття спадщини, про визнання прав та обов»язків як забудовника; треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд із вище зазначеним позовом. Просить: встановити факт, що вона є онукою померлої 09 березня 1994 року ОСОБА_3; встановити факт прийняття нею спадщини після смерті у 1994 році баби ОСОБА_3; та визнати на нею в порядку спадкування за заповітом права та обов»язки як забудовника на об»єкт будівництва - цілий житловий будинок №40 по вул. Миру в селі Маркуші Бердичівського району Житомирської області, який закінчений будівництвом у 1993 році, але не прийнятий в експлуатацію. Свою позицію обґрунтовує тим, що померла ОСОБА_3, яка при житті заповідала їй все, що буде належати на день смерті. Цілий житловий будинок згідно погосподарських книг числиться за спадкодавцем, але ОСОБА_1 не може отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки не може довести родинних стосунків через втрату свідоцтва про народження її батька та відсутністю у органах реєстрації актових записів актового запису про народження батька. Одразу після смерті спадкодавця вона зробила косметичний ремонт у будинку, посадила город за земельній ділянці біля будинку та до цього часу користується земельною ділянкою. Проте, право встановлюючі документи на житловий будинок не оформлені, хоча будівництво здійснювалося згідно із законом.
У судовому засіданні позивач підтримала вимоги з підстав, зазначених у позові. Пояснила, що будинок був побудований у 1993 році. У той час не вимагалося дозволу на виконання будівельних робіт. Бабуся померла у 1994 року та не встигла здати будинок у експлуатацію. Як спадкоємець за заповітом вона бажає звернутися до уповноваженого органу із заявою про прийняття об»єкта будівництва в експлуатацію. Просить судових витрат їй не повертати.
Представник Маркушівської сільської ради у судове засідання не з»явився. Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином, про що свідчать матеріали справи(а.с.49). Листом від 26.04.10 року №41 просить розглянути справу без особистої участі представника, одночасно зазначає, що позов визнає (а.с.50).
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 пояснив, що померла є його матір»ю, свідоцтво про його народження загубилося, отримати повторне він не може через відсутність актового запису про його народження. Позивач є його рідною донькою, яку його мати любила та все їй заповідала. У матері був крім нього ще один син ОСОБА_4, але він помер раніше матері (а.с.36). їх батько загинув на війні. Коли померла мати, то він ще не досяг пенсійного віку.
Представник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області на розгляд справи не з»явився. Третя особа без самостійних вимог про час та місце проведення судового засідання повідомлена своєчасно належним чином, про що свідчать матеріали справи(а.с.48). Про причину неявки свого представник не сповістила.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 особисто розпорядилася на випадок своєї смерті. Так, згідно заповіту, який посвідчений секретарем виконкому Маркушівської сільської ради 23 січня 1990 року, вона заповідала все те, що буде їй належати на день смерті своїй онуці - ОСОБА_1 (а.с.7).
ОСОБА_3 померла 09 березня 1994року (а.с.б). Після її смерті відкрилася спадгцина ( cm.525 ЦК 1963 року).
Як вбачається із довідок виконкому Маркушівської сільської ради від 12.11.09 року №706 та від 07.12.09року №751 згідно негосподарських книг на ОСОБА_3 стоїть жилий будинок, але документи не виготовлені, земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно по вул. Миру, 40, села Маркуші Бердичівського району Житомирської області площею 0,37 га не приватизована (а. с. 10,14).
Згідно довідки КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 05.11.09 року №1437 правовстановлюючі документи на житловий будинок №40, що знаходиться по вул. Миру в с. Маркуші Бердичівського району Житомирської області, не оформлені (а.с.8) Із технічного паспорту, виготовленого Бердичівським міжміським БТІ, вбачається, що житловий будинок побудований у 1993 році, його загальна площа - 24,7 кв.м. (а.с16-19).
Постановою державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори від 01 грудня 2009 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок (а.с.22).
Відповідно до ст.ст.9,11 ЦК 1963 року цивільна правоздатність та дієздатність ОСОБА_3І припинилася в момент її смерті.
Проте, спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадіцини і не припинилися внаслідок його смерті.
Так, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини (п. 8 постанови пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
Відсутність дозволу на виконання будівельних робіт на будинок, споруджений у 1993 році у сільській місцевості, не є перешкодою для входження прав та обов'язків як забудовника до складу спадщини, оскільки вони не припинилися внаслідок смерті спадкодавця. Таким чином, до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, увійшли права та обов»язки як забудовника.
Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу позивач у 1987 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, її дівоче прізвище «Смолкін» (а.с.5). Згідно свідоцтва про народження позивач є рідною донькою ОСОБА_2, тобто третьої особи без самостійних вимог (а.с.4).
Як пояснив ОСОБА_2 свідоцтво про його народження загубилося, отримати повторне він не має змоги. Дійсно, згідно довідки районного відділу РАЦС Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 25.11.09 року №742/03-2-09 відсутній актовий запис про народження громадянина ОСОБА_2
Як вбачається із показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (сусідки) позивач є рідною донькою ОСОБА_2, а він є рідним сином ОСОБА_3, яка померла у 1994 році, тому ОСОБА_1 доводиться онукою ОСОБА_3 та сумніву у суду їх родинні стосунки не викликають.
Згідно довідки постійно діючого органу місцевого самоврядування від 12.11.09 року №707 померла ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала по день смерті за адресою: вул. Миру,40, село Маркуші Бердичівського району Житомирської області. По даній адресі на день смерті спадкодавця та у продовж: шести місяців після її смерті ніхто не був зареєстрований (а.с.П).
Відповідно до змісту cm. 549 ЦК 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Як вбачається із довідки виконкому Маркушівської сільської ради від 12.11.09 року №708 ОСОБА_1 дійсно вступила у фактичне володіння спадковим будинком до шести місяців з дня смерті ОСОБА_3: в квітні 1994 року зробила поточний ремонт, в серпні 1994 року зібрала врожай. Інформацію у довідці підтвердили ті ж свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які також: показали що по сьогоднішній день позивач доглядає за майном та оброблює земельну ділянку.
Встановлення фактів та визнання за ОСОБА_1 прав та обов»язків як забудовника надасть їй можливість виконати необхідні дії щодо узаконення будівлі: виготовлення відповідної технічної документації, прийняття в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності. Позивач просить судових витрат їй не відшкодовувати.
Керуючись cm.ст.10,11,209,212,214-215,256-259 ЦПК України, cm. cm. 9,11,525,249 ЦК 1963 року, постановою пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
вирішив:
вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка села Маркуші Бердичівського району Житомирської області, є онукою померлої 09 березня 1994 року ОСОБА_3.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті у 1994 році баби ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом права та обов'язки як забудовника на об»єкт будівництва - цілий житловий будинок №40 по вулиці Миру у селі Маркуші Бердичівського району Житомирської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 cm.295 ЦПК України.
Суддя: