Іменем України Справа № 2-37/10
16.03.2010 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Потапової Т.М., з участю секретаря Фурман О.А., позивача, його представника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП, -
Встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 07.10.2006 року на авто дорозі Бердичів-Вчерайше з вини ОСОБА_4 сталася ДТП, який керуючи трактором з землеробним пристроєм, що належить ОСОБА_3, не позначив цей пристрій відповідно до вимог закону, що стало причиною зіткнення автомобіля під його керуванням з цим пристроєм. В наслідок ДТП його автомобіль ЗАЗ 11055, державний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим йому завдані збитки на суму 10582,93 грн. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 зазначену суму збитків та з відповідача ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 10000 грн., витрати на складання висновку спеціаліста та судові витрати. Під час розгляду справи позивач позовні вимоги уточнив в частині відшкодування моральної шкоди, просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4А моральну шкоду в сумі 10000 грн. солідарно.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з зазначених підстав, суду пояснив, що є власником автомобіля ЗАЗ 11055, державний знак НОМЕР_1, 07.10.2006 року в темну пору доби він рухався на своєму автомобілі по трасі Бердичів-Вчерайше, за 500 м побачив трактор, який рухався назустріч, землеробний пристрій побачив, коли розминався з ним і не міг уникнути зіткнення, цей пристрій не був позначений, своїми габаритами виходив на смугу зустрічного руху, де і сталося зіткнення.
Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечив, винним у ДТП вважає ОСОБА_2, який рухався з великою швидкістю, виїхав на зустрічну смугу руху і зачепів землеробний пристій, в цей час трактор стояв на обочині і пропускав зустрічний транспорт. Трактор належить йому, керував трактором ОСОБА_4 за усним дорученням, він на своєму автомобілі супроводжував трактор, рухаючись по переду за 20-30метрів, коли наближався зустрічний транспорт, трактор зупинявся на узбіччі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, від отримання судової повістки відмовився, в матеріалах справи є його заява, в який він просить розглянути справу за його відсутності, не вважає себе належним відповідачем, оскільки трактором керував за усною домовленістю з ОСОБА_3, просить в позові відмовити.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_4
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
07.10.2006 року о 23 год. на авто дорозі Бердичів-Вчерайше сталася ДТП за участю автомобіля ЗАЗ 11055, державний знак НОМЕР_1, що належить позивачу(а.с.12), та трактора К-701 з землеробним пристроєм, що був зареєстрований за ОСОБА_3А.(а.с.202, амін справа, а.с.35). Автомобіль ЗАЗ зіткнувся з землеробним пристроєм і отримав механічні пошкодження.
Постановою судді Брусиловського райсуду від 16.08.2007 року адміністративну справу щодо ОСОБА_4 за ст.ст. 122-2,124 КпАП України закрито за закінченням строків притягнення до "адмшвідповідальності, висновок суду про наявність або відсутність вини особи в постанові відсутній.(а.с.49 адмінсправи)
Згідно з висновком судової авто-технічної експертизи від 21.07.2008 року дії водія трактора К-701 ОСОБА_4 не відповідали технічним вимогам п.п.2.10,22.4,22.5,30(з),32(г) ПДР, в умовах даної пригоди з технічної точки зору невідповідність дій водія трактора п.п. 22.4,22.5,30(з),32(г) ПДР послужило умовою створення аварійної обстановки, чи мав водій автомобіля ОСОБА_2 технічну можливість відповідно до п.12.3 ПДР запобігти ДТП експертом не встановлено за браком вихідних даних.(а.с.174-176) Отримати додаткові вихідні дані для проведення експертизи з'ясувалось неможливим, у зв'язку з відсутністю в ОСОБА_5 та Бердичівському районі причіпного пристрою до трактора К-701.(а.с.214)
Відповідач ОСОБА_3 не заперечив, що при транспортуванні землеробного пристрою були порушені ПДР, зокрема, на пристрої були відсутні ліхтарі, лише світловідбійники, рух трактора не був узгоджений з органами ДАІ, однак, на його думку, ці порушення не знаходяться у причинному зв'язку з ДТП.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що землеробний пристрій виступав на смугу зустрічного руху на 1,5 м, з пояснень ОСОБА_3 - ширина захвату пристрою 5,6 м. (матеріали амін.справи)
Водій трактора ОСОБА_4 здійснював транспортування негабаритного причіпного пристрою, який виступав за межі його смуги руху, технічна можливість для нього запобігти ДТП полягала в чіткому виконанні п.п.22.4,22.5,30.3(з),32(г) ПДР, для чого перешкод технічного характеру не вбачається(висновок авто-технічної експертизи).
Відповідно до зазначених пунктів ПДР вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш як на їм, а за шириною не перевищує 04, м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до п.30.3(з) ПДР - сигнальними щитками або прапорцями 400x400 мм з нанесеними по діагоналі червоними і білими смугами, в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості - світлоповертачами або ліхтарями: зпереду білого кольору, ззаду - червоного, збоку - оранжевого. За спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів, коли хоч один з габаритів перевищує норми визначені п.п.22.5 ПДР, згідно з п.п.32.1(г') рух транспортних засобів з вантажем або без нього, розміри, яких перевищують хоча б один з параметрів, наведених в п.п.22.5 Правил, узгоджується з органами ДАІ.
Порушення цих пунктів ПДР призвело до зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 з землеробним пристроєм, який транспортувався трактором К-701 в темну пору доби на зустріч автомобілю, водій автомобіля не бачив землеробного пристрою, оскільки він не був позначений відповідно до ПДР, не гальмував, з його пояснень вбачається, що він побачив пристрій лише коли з ним розминався.
Твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 виїхав на смугу руху трактора, спростовуються даними схеми ДТП від 07.10.2006 року, де цифрою «4» позначено місце осипу скла, яке розташоване на відстані 80 см від осевої лінії на смузі руху автомобіля ЗАЗ, це і є місцем зіткнення транспортних засобів.
З досліджених доказів суд дійшов висновку про наявність вини в діях водія ОСОБА_4, який допустив порушення ПДР України, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з ДПТ, а саме: землеробний пристрій, що своїми габаритами виступав за габарити транспортного засобу та на зустрічну смугу руху, під час транспортування в темну пору доби не був позначений відповідно до п.30.3(з) Правил, у зв'язку з чим не був завчасно помічений водієм автомобіля ЗАЗ, що рухався на зустріч, і здійснив зіткнення з цим пристроєм на смузі руху автомобіля.
Під час ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, згідно з експертним висновком від 18.02.2008 року розмір матеріальної шкоди становить 9408,59 грн.(а.с.144-150)
Відповідно до ст.1188 шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є власником трактора К-701, що є джерелом підвищеної небезпеки. Водій ОСОБА_4 керував належним йому трактором без законних підстав, за усною домовленістю і не є володільцем джерела підвищеної небезпеки.
За таких обставин, відповідальним за заподіяну потерпілому матеріальну шкоду є власник джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_3
Крім матеріальної шкоди позивач просить стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в сумі 10000 грн., що полягає в його душевних стражданнях, пов'язаних з ДТП, пошкодженням його майна, відсутністю тривалий час транспортного засобу, порушенні життєвих планів, зв'язків з оточуючими, втратою частини доходів як приватного підприємця, погіршенням стану здоров'я тощо.
Відповідно до ст.23 ч.1,2 п.З ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з роз'ясненнями в п.5 постави Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, яких додаткових зусиль він докладав для організації свого життя, чи використовував автомобіль у підприємницькій діяльності, яких майнових втрат зазнав внаслідок нездійснення підприємницької діяльності, яким чином це вплинуло на його здоров'я тощо.
Поряд з цим, суд вважає доведеним факт заподіяння моральної шкоди позивачеві, виходячи з того, що він переніс душевні страждання під час дорожньо-транспортної пригоди та у зв'язку з пошкодженням майна, відсутністю тривалий час транспортного засобу, що потягло зміни звичайного способу його життя та його сім'ї.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, тривалість та глибину моральних страждань, обставини справи, принцип розумності та справедливості і визначає розмір моральної шкоди в сумі 2000 грн.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.(ст.1167 ЦК України) Відповідно до п.10 вище зазначеної постанови Пленуму ВС України у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеню вини кожної з них.
Оскільки моральних страждань позивач зазнав внаслідок пошкодження майна під час ДТП, суд вбачає вину у заподіянні моральної шкоди в діях обох відповідачів, а саме: вина водія ОСОБА_4 полягає в тому, що він без законних підстав керував в темну пору доби трактором з негабаритним пристроєм, який не був позначений відповідно до вимог ПДР, що стало причиною ДТП, ОСОБА_3 як власник трактора К-701, передав право керування трактором ОСОБА_4 за усною домовленістю, супроводжував трактор під керуванням ОСОБА_4, не забезпечивши безпеки його руху, та відповідність землеробного пристрою вимогам ПДР.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим покласти відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди на відповідачів в рівних частках.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,213,214,215,223,88 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 9408,59 грн., понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 94,09 грн., ІТЗ - ЗО грн., послуги адвоката - 500 грн., витрати на експертизу - 350 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2000 грн. - по 1000 грн. з кожного, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 17 грн. - по 8,50 грн: з кожного.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УВС України в Житомирській області, код 25574601, банк: УДК в Житомирській області, МФО 811039, р/р 35229005000096 за проведену авто-технічну експертизу 486,78 грн. по 243,39 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його оголошення та поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в строк встановлений для подачі заяви.
Суддя: