Кіровоградської області
"14" лютого 2007 р.
Справа № 9/161
Господарський суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шевчук О.Б., суддів Коротченко Л.С. та Хилько Ю.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/161
за позовом: Добровеличківської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Кірова, 112,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд - АГРО", Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Липняжка,
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Добровеличківського районного відділу земельних ресурсів, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Кірова, 112,
про визнання недійсним договору,
від позивача - не брав участі;
від відповідача - Пасічник Ю.П. , довіреність № б/н від 04.01.07;
від третьої особи - не брав участі;
Подано позов про визнання недійсним договору оренди землі (реєстраційний № 13 від 26.11.2003 року), укладеного Добровеличківською райдержадміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-АГРО", з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і тому не підлягають задоволенню.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд
Добровеличківською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-АГРО" було укладено договір оренди землі №37, за умовами якого Добровеличківська районна державна адміністрація передала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-АГРО" набуло право на оренду земельної ділянки, що знаходиться на території Липнязької сільської ради, загальною площею 420,36 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 1 рік.
В розділі 1 договору зазначено, що даний договір укладено на підставі розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації №172 від 31 жовтня 2003 року.
За умовами пункту 2.3. розділу 2 договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у вигляді земельного податку в розмірі 8 грн. 50 коп. За 1 га.
В розділі 8 договору сторони зазначили, що цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та реєстрації у Добровеличківській районній державній адміністрації.
Договір зареєстрований у Добровеличківському районному відділі земельних ресурсів 26 листопада 2003 р. за №13.
Вимоги позивача щодо визнання недійсним вищезазначеного договору оренди землі підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, якими є відповідно до ст.17 Земельного кодексу України та ст.21 Закону України Про місцеві державні адміністрації" районні державні адміністрації.
За поясненнями представників сторін товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд-АГРО" за вищезгаданим договором орендує земельну ділянку площею 420,36 га, яка знаходиться на території Липнязької сільської ради за межами населеного пункту.
Тобто, право розпорядження цією земельною ділянкою відноситься до компетенції Добровеличківської районної державної адміністрації.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Але, як встановлено під час розгляду даної справи, Добровеличківською районною державною адміністрацією розпорядження №172 від 31 жовтня 2003 року щодо надання в оренду позивачу земельної ділянки загальною площею 420,36 га ріллі із земель, які знаходяться на території Липнязької сільської ради, не приймалось.
Тому передача земельної ділянки в оренду без відповідного рішення органу виконавчої влади щодо надання її в оренду протирічить вимогам ст.124 Земельного кодексу України.
Оскільки, спірний договір не містить дати його укладення, господарський суд датою укладення даного договору вважає дату реєстрації цього договору у Добровеличківському районному відділі земельних ресурсів 26 листопада 2003 р. за №13, про що міститься відмітка на вказаному договорі.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка діяла станом на день укладення договору (23.11.2003 р.) передбачено істотні умови оренди землі, серед яких: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки). При цьому даною статтею передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Однак, в порушення вимог вищезгаданої статті такі невід'ємні частини договору оренди землі №37 відсутні.
Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Пунктом 4.2. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Державним комітетом України по земельних ресурсах №174 від 02.07.2003 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за №641/7962 передбачено, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. Відповідно до п.4.3. цього порядку у книзі реєстрації реєструються: державні акти на право власності на земельну ділянку; державні акти на право постійного користування земельною ділянкою; договори оренди землі.
Як встановлено в судовому засіданні посадовою особою Добровеличківського районного відділу земельних ресурсів внесено до договору оренди землі №37 запис про реєстрацію даного договору 26.11.2003 р. за №13, який підтверджено підписом цієї особи та печаткою відділу. Але відповідний запис не було внесено до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі, чим порушено вимоги вищезазначеного Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель.
Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено підстави недійсності правочину, а саме - недодержання в момент вчинення правочину вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зміст правочину не може суперечити правилам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно частини 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Оскільки в момент укладення договору оренди землі №37 (реєстраційний № 13 від 26.11.2003 року), сторонами - Добровеличківською районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд - АГРО", не було додержано вимог ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі"; реєстрація цього договору проведена з порушенням Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель; спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому має бути визнаний недійсним.
Відповідно до ч.3 ст.207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Господарський суд враховує, що умовами договору оренди землі №37 (реєстраційний № 13 від 26.11.2003 року) передбачено використання відповідачем земельної ділянки площею 420,36 га.
А відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним.
Таким чином, договір оренди землі №37 (реєстраційний № 13 від 26.11.2003 року), може бути припинений лише на майбутнє, так як неможливо повернути усе, одержане за даним договором, оскільки відповідачем вже використано земельні ділянки. Тому на підставі ч.3 ст.207 Цивільного кодексу України даний договір підлягає визнанню недійсним на майбутнє, тобто з моменту винесення даного рішення.
Державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33. 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір оренди землі №37 (реєстраційний № 13 від 26.11.2003 року), укладений між Добровеличківською районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд - АГРО" з моменту винесення даного рішення.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтрейд - АГРО" (Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Липняжка, ідентифікаційний код 31715418) на користь Добровеличківської районної державної адміністрації (Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Кірова, 112, ідентифікаційний код 04055038) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити сторонам.
Головуючий суддя О.Б. Шевчук
Судді Л.С. Коротченко
Ю.І.Хилько