01.02.07р.
Справа № А37/40-07
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська
до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області
про стягнення 19360,61 грн.
Суддя Кеся Н.Б.
Представники сторін:
Від позивача: Лісковська О.А. - дор від 29.12.2006 року № 5681/07-28
Від відповідача: Похилько Н.М. дов. від 20.09.2006 року
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулося з позовом до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області і просить суд стягнути заборгованість з надмірно сплаченої суми пенсій в розмірі 19360,61 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що вимоги суперечать чинному законодавству, так як Управління Пенсійного фонду України діє як суб'єкти владних повноважень тільки у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, а не надмірно сплачених сум пенсій.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі слід закрити з огляду на наступне.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N 121/2001, Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2 (далі - Положення про управління Пенсійного фонду), управління у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
З наведеного випливає, що Управління у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.02.2006року №01-8/301 зазначається, що названими органами можуть подаватися позови, що виникають з цивільно-правових відносин та не пов'язані безпосередньо із здійсненням владних повноважень. Відповідні позови і апеляційні скарги підлягають розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
За матеріалами справи позивач просить стягнути з відповідача надміру сплачену суму пенсії на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Преамбулою цього Закону встановлено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Враховуючи викладене, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що позовні вимоги не є публічно-правовим спором, оскільки не пов'язуються зі стягненням заборгованості по сплаті страхових внесків. Суд вважає, що позовні вимоги виникли з правовідносин, що пов'язані з пенсійним страхуванням фізичних осіб, отже, є цивільно-правовими, тому не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, оскільки справа не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.157, 165, п.6 Розділу УІІ Перехідних та Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст. 186,187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Н.Б. Кеся