79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" червня 2015 р. Справа № 909/1534/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі Борщ І.О.
за участю представників сторін:
від позивача (скаржник) - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради від 13.02.2015 року № 240/12-17/в
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 року, суддя Шіляк М.А.
у справі за № 909/1534/13
за позовом Івано-Франківської міської ради, м .Івано-Франківськ,
до відповідача Приватного підприємства "Інтердак", м.Івано-Франківськ,
про стягнення збитків у розмірі 305 443,6 грн.
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 року у справі за № 909/1534/13 в позові Івано-Франківської міської ради до Приватного підприємства "Інтердак" про стягнення збитків у розмірі 305 443,60 грн. відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не вжив усіх передбачених законом заходів до недопущення спричинення збитків, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до суду з вимогами про зобов'язання чи спонукання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки або про звільнення земельної ділянки, що зайнята без правовстановлюючих документів. За користування земельною ділянкою відповідач щомісяця у встановлений термін сплачував орендну плату, що підтверджується платіжними дорученнями по сплаті орендної плати за землю за період з 26.12.2007 р. по 29.01.2014 р. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності в Івано-Франківської міської ради реальної можливості отримати доходи у вигляді орендної плати від здачі в оренду іншим особам спірної земельної ділянки. У матеріалах справи відсутні достовірні докази, які б підтверджували наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити, мотивуючи це тим, що платежі, внесені відповідачем не могли бути земельним податком, оскільки відповідач не є суб'єктом сплати земельного податку. Земельна ділянка використовується відповідачем з порушеннями вимог земельного законодавства та законодавства про плату за землю, що призвело до значних втрат міста Івано-Франківська у вигляді недоодержання доходу від орендної плати, тобто нанесення Івано-Франківській раді збитків. Факт протиправної поведінки з боку відповідача об'єктивно підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.09.2011 року та свідчить про те, що неукладення договору оренди виникло з вини відповідача. Матеріали справи підтверджують факт зайняття та використання відповідачем земельної ділянки без належних правових підстав. Вважає, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення як підстави для стягнення збитків. Зазначає, що заявлені збитки виникли не із договірних відносин, які виникли між сторонами, а у зв'язку із вчиненням відповідачем цивільного правопорушення, а факт використання земельної ділянки без договору оренди є підставою для нарахування збитків. Судом першої інстанції не було врахованого того, що відповідачем не вичнялося жодних дій для вступу в договірні відносини з позивачем, суд першої інстанції не встановив перешкод в орендаря для укладення договору оренди землі.
Сторони не забезпечили явку уповноважених представників сторін в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, процесуальні строки розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.08.2006 року між сторонами було укладено Договір оренди землі, згідно якого орендодавець Івано-Франківська міська рада надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування стоянки автомобілів, яка знаходиться на вул. Гната Хоткевича площею 0,2960 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 309 142,4 грн. (п.5 Договору).
Договір укладено на один рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 6 Договору).
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 11 809,0 грн. в рік на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п. 8 цього Договору (п. 7 Договору).
Розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями. Орендна плата вноситься щомісячно. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі три проценти річних від простроченої суми (п.п. 8, 9, 1 Договору).
Згідно п. 26.4 орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Згідно п. 20 Договору орендар має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим Договором.
Вказаний Договір оренди землі був зареєстрований 27 вересня 2006 року.
Надалі, рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року (п.1.106) було вирішено продовжити приватному підприємству «Інтердак» термін оренди земельної ділянки; продовження терміну дії старих (попередніх) договорів оренди до дати реєстрації нових.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Інтердак" звернулось з заявою від 17.07.2009 р. до Івано-Франківської міської ради з проханням продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,2960 га по вул. Гната Хоткевича в м. Івано-Франківську, яка була надана терміном на 1 рік згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року (а.с.15).
Пунктом 10 переліку договорів оренди землі, що підлягають поновленню (продовженню) додатку 1 до рішення XIV сесії Івано-Франківської міської ради від 22.09.2009р. Приватному підприємству "Інтердак" продовжено термін дії оренди земельної ділянки площею 0,2960 га по вул. Гната Хоткевича в м. Івано-Франківську для обслуговування стоянки автомобілів терміном на 1 рік; вирішено зобов'язати фізичних та юридичних осіб укласти з міською радою договір оренди землі. Невід'ємною складовою поновленого договору оренди землі є договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів Івано-франківською міською радою за фактичне користування землею, без правовстановлюючих документів (п.3 рішення).
Також, в матеріалах справи наявні копії листів (претензій) від 23.02.2010 року, листопада 2010 року, 15.11.2011 року до відповідача, в яких позивач зазначає про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою в найкоротші строки, оскільки земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, що містить ознаки адміністративного правопорушення.
Згідно Додатку до рішення Івано-Франківської міської ради від 17.01.2012 року № 559-18 про продовження термінів оренди земельних ділянок навпроти найменування ПП «Інтердак» зазначено відмітку «ВІДХИЛЕНО».
Контроль за виконанням вказаних рішень міської ради покладався на заступників міського голови.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 14.09.2011 р. управлінням Держкомзему в м. Івано-Франківську здійснено вихід на місце розташування земельної ділянки площею 0,2960 га по вул. Гната Хоткевича в м. Івано-Франківську та встановлено, що земельна ділянка площею 0,2960 га по вул. Хоткевича у м. Івано-Франківську використовується на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.09.2006 року. На час проведення перевірки термін дії вказаного договору закінчився, а нового укладено не було, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України та свідчить про використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
06.10.2011 року Управлінням Держкомзему у м.Івано-франківську було винесено письмовий припис, яким зобов'язано ПП «Інтердак» виготовити правовстановлюючі документи на земельну ділянку (укласти новий договір оренди землі) та зареєструвати їх у встановленому законом порядку (а.с. 17).
Листом № 430/01-19/13-в від 16.02.2012 р. Приватному підприємству "Інтердак" запропоновано взяти участь в роботі комісії по визначенню збитків нанесених Івано-Франківській міській раді, що підтверджується поштовим реєстром від 16.02.2012 р. та поштовим чеком від 16.02.2012 р. № 2689.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26.04.2012 року було затверджено Акт визначення розміру збитків Івано-Франківській міській раді (неодержаних доходів від орендної плати за землю) від 24 лютого 2012 року, який є Додатком № 9 до вказаного рішення, в якому зазначено, що ПП «Інтердак» користується земельною ділянкою за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Гната Хоткевича, площею 0,2960 га, згідно рішення сесії міської ради від 10.07.2008 року дану земельну ділянку передано користувачу в оренду та зобов'язано його укласти договір оренди землі. Проте такого договору не укладено і не сплачується орендна плата за землю, внаслідок такої бездіяльності користувача Івано-Франківській міській раді завдано збитків, внаслідок чого ПП «Інтердак» нараховано 305 443,6 грн. збитків за користування земельною ділянкою за період з 10.07.2008 року по 01.02.2012 року.
Листом від 21.05.2012 р. Приватному підприємству "Інтердак" запропоновано добровільно відшкодувати Івано-Франківській міській раді визначені збитки за використання земельної з порушенням норм земельного законодавства.
Докази плати збитків відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Предметом позову є стягнення з відповідача збитків, а саме упущеної вигоди, в розмірі 305 443,6 грн. за період з 10.07.2008 року по 01.02.2012 року згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 14.09.1993 року № 284, ст. 156 ЗК України, ст. 224 ГК України, 1166 ЦК України, на підставі акту про визначення збитків від 24.02.2012 року. Позивач обґрунтовує позов недоодержанням доходу за використання земельної ділянки відповідачем без правовстановлюючих документів.
Тобто позивач використав позадоговірний спосіб захисту своїх прав, вказуючи на відсутність укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки у спірний період та використання такої без правовстановлюючих документів, що є підставою для стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди).
Згідно з частинами першою та другою ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч.1 ст.124 ЗК України (в редакції ЗК України, що діє з 04.06.2008 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.
Згідно ч.1, 2 ст. 125 ЗК України (в редакції ЗК України, що діє з 04.06.2008 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно ч.8 ст.93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Матеріалами справи не підтверджено існування між сторонами відносин оренди спірної земельної ділянки у спірний період.
Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (п.1).
Згідно з п.3 Порядку (в редакції на час спірних правовідносин) відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи й неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Неодержаний доход згідно цього Порядку - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
З метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення розмірів збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельних ділянок у м. Івано-Франківську та порядку їх відшкодування землекористувачами та збільшення надходжень до бюджету від орендної плати за землю рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.07.2007 р. № 364 затверджено склад комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам.
У п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначається, що вирішуючи спори за позовами органів місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст.22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини у розумінні ст.1193 ЦК України.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов, якими є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором та порушення такого правила поведінки винною особою (протиправність поведінки); наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, вина особи, що завдала шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір (Постанова Верховного суду України від 03.12.2014 року у справі №6-183цс14).
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України у постанові по справі № 3-188гс14 від 09.12.2014 р.
Також Верховний Суд України у своїй Постанові від 28 січня 2015 року у справі про стягнення суми упущеної вигоди зазначив про необхідність надання оцінки діям позивача щодо вчинення заходів, спрямованих на уникнення збитків.
Позивач є власником земельної ділянки комунальної власності, яка була надана в оренду відповідачу за договором оренди землі від 31.08.2006 року, та вважає, що йому завдано збитків використанням відповідачем земельної ділянки у спірний період без правовстановлюючих документів, що унеможливило позивача від одержання в цей період вигоди від спірної земельної ділянки та що призвело до завдання йому збитків.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач своїм рішенням від 10.07.2008 року продовжив ПП «Інтердак» строк дїї оренди земельної ділянки та зобов'язав укласти відповідача договір оренди.
Крім того, у п.3 Рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року зазначено про продовження терміну дії попередніх договорів оренди до державної реєстрації нових.
Незважаючи на невиконання вимог такого рішення відповідачем, позивач знову своїм рішенням від 22.09.2009 року продовжив ПП «Інтердак» строк дії договору оренди.
Слід зазначити, що вказаними рішеннями позивача Івано-Франківської міської ради від Приватному підприємству "Інтердак" не встановлено терміни (строки) для укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, з цього та з інших матеріалів справи вбачається, що у спірний період позивач не вчиняв дій на захист свого права власності на спірну земельну ділянку та уникнення (зменшення) збитків. Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач намагався повернути належну йому земельну ділянку з чужого незаконного володіння, вимагав звільнення спірної земельної ділянки та інші.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які б підтверджували відмову відповідача від укладення договору оренди землі у спірний період та свідчили про наявність вини відповідача у завданні збитків позивачу (неодержаної орендної плати) на спірну суму.
У своїх доводах позивач в основному покликається на сам факт зайняття та використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Проте не наводить жодних чітких доказів щодо реальності отримання ним доходів у спірний період, не подає доказів в обґрунтування предмету спору.
За таких обставин, наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку не є достатньою підставою для його стягнення.
Позивачем не доведено неможливості укладення нового договору оренди з новим орендарем, та наявності перешкод для цього з врахуванням відсутності, як вважає позивач, договору з зазначеним відповідачем та з врахуванням рішень позивача про продовження строків дії договору оренди з відповідачем.
Крім того, самовільне заняття земельної ділянки є кримінальним правопорушенням, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача в правоохоронні органи.
А згідно припису управління Держкомзему від 06.10.2011 року про виготовлення правовстановлюючих документів невиконання такого припису тягне за собою притягнення правопорушника до відповідальності на підставі ст. 188- 5 КУпАП.
Також, ст. 785 ЦК України передбачено право позивача на вимогу неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю у випадку невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення речі з найму.
Щодо розміру заявлених збитків, зокрема, періоду за який вони розраховані, то слід зазначити, що позивачем не обґрунтовано правомірності зазначення такого періоду, оскільки позивачем по - перше, не встановлено терміну (строку), протягом якого відповідач повинен був укласти договір оренди землі з позивачем та відповідно з якого слід рахувати початок протиправних дій. Крім того, сам акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства було складено 14.09.2011 року, а збитки стягуються по 01.02.2012 року.
Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності в Івано-Франківської міської ради реальної можливості отримати доходи у вигляді орендної плати від здачі в оренду іншим особам земельної ділянки площею 0,2960 га по вул. Гната Хоткевича в м. Івано-Франківську у спірний період. Позивачем не доведено односторонньої протиправної поведінки та вини відповідача, які б могли бути підставою для стягнення збитків. Подані позивачем докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку ні щодо протиправної поведінки відповідача, ані причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заявленими збитками.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (який втратив чинність з 01.01.2011 р.), плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.
Положеннями Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011 р.) встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136); земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. 14.1.72).
Орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою , з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (постанова Пленуму ВГСУ №6 від 17.01.11 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах,що виникають із земельних відносин").
До матеріалів справи відповідачем долучено копії платіжних доручень за спірний період з призначенням платежу - орендна плата за землю.
Позивач зазначає, що ним було враховану всю суму таких сплат при визначенні розміру збитків. Однак, в апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідачем залишилось несплаченою сума 257 598,13 грн. збитків. Однак предметом позову в суді першої інстанції було стягнення саме 305 443,6 грн. збитків.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази, які б підтверджували наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, та позивачем необґрунтовано розмір заявлених до стягнення збитків, не доведено вину відповідача, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 305 443,60 грн.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 року у справі за № 909/1534/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради від 13.02.2015 року № 240/12-17/в - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 15.06.2015 р.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Судді Бойко С.М.
Якімець Г.Г.