16.06.15р. Справа № 904/1764/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Алиста", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ
про стягнення 14 478,01 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: Гладка В.О., довіреність № 2312/14-юр від 23.12.14р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Алиста" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 14 478,01 грн., з яких: 10 592,00 грн. - основного боргу, 280,58 грн. - 3 % річних, 2464,32 грн. - індексації у зв'язку з інфляцією, 1141,11 грн. - пені та витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленої продукції по договору № 65/77 від 17.05.2013 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. справу № 904/1764/15 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2015 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 26.05.2015 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 р. призначено розгляд справи на 16.06.2015 р.
Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 40).
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.06.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
17.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Алиста" (продавець) та Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (покупець) укладений Договір № 65/77 (далі - Договір), за умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити продукцію, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно прикладеними специфікаціями (додатковими угодами, додатками), які являються невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору вартість, ціна, найменування та кількість продукції, поставляємої по даному договору, вказуються в специфікаціях.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що на момент укладення договору орієнтована сума договору складає 100 000,00 гривень з урахуванням ПДВ 20 %.
Згідно п. 3.1. Договору покупець здійснює оплату по факту поставки протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції на склад покупця, якщо інший термін оплати не вказаний в специфікації.
Даний договір вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2013 р. У випадку якщо жодна зі сторін цього договору за один місяць до закінчення строку дії договору не повідомить другій стороні про своє небажання продовжити строк дії договору, строк дії договору вважається продовженим на один календарний рік, і так на кожний наступний строк, без обмеження кількості строків (п. 11.1. Договору).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію, за найменуванням та цінами узгодженими сторонами на загальну суму 10 592,00 грн.
Факт поставки продукції покупцю підтверджується видатковими накладними: № 6393 від 25.02.2014 року на суму в розмірі 6000,00 грн.; № 6638 від 24.03.2014 року на суму в розмірі 4592,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 12,13).
Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворився основний борг перед позивачем зі сплати продукції на суму 10 592,00 грн., що і є причиною виникнення спору.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 10 592,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно п. 7.1. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати (п. 3.1.) обумовлених даним договором, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.
Крім того покупець, який прострочив сплату, зобов'язаний сплатити постачальнику, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
На підставі п. 7.1. Договору позивачем відповідачу нараховано суму 1141,11 грн. - пені (за період з 28.03.2015 р. по 27.09.2014 р. та за період з 24.04.2014 р. по 23.10.2014 р.) та на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу за період з 28.03.2015 р. по 24.02.2015 р. та за період з 24.04.2014 р. по 24.02.2014 р. нараховано 280,58 грн. - 3 % річних та 2464,32 грн. - індексації у зв'язку з інфляцією.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, 3 % річних, індексації у зв'язку з інфляцією, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 10 592,00 грн. - основного боргу, 280,58 грн. - 3 % річних, 2464,32 грн. - індексації у зв'язку з інфляцією, 1141,11 грн. - пені.
Судовий збір у справі покладається на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, буд. 3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Алиста" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 37259577) 10 592,00 грн. (десять тисяч п'ятсот дев'яносто дві грн. 00 коп.) - основного боргу, 280,58 грн. (двісті вісімдесят грн. 58 коп.) - 3 % річних, 2464,32 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят чотири грн. 32 коп.) - індексації у зв'язку з інфляцією, 1141,11 грн. (одна тисяча сто сорок одна грн. 11 коп.) - пені, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 17 " червня 2015 р.