15 червня 2015 року Справа № 911/4935/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Кривди Д.С.,
розглянувши матеріали касаційної
скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг"
напостанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015
у справігосподарського суду Київської області №911/4935/14
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Українська хендлінгова компанія"
простягнення 76 096,00грн.,
за участі представників сторін:
від позивача - Хвостенко В.В.,
від відповідача - Михайлова Н.М.,
14.11.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохенлдінг" звернулися до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хендлінгова компанія" 76 096,00грн. заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім умов договорів №Б1.0/09/10-13 від 09.10.2013, №8/11-13 від 08.11.2013, №9/11-13 від 08.11.2013.
ТОВ "Українська хендлінгова компанія" проти позову заперечували, посилаючись на відсутність їх вини у заподіянні збитків позивачу за договором №Б1.0/09/10-13 від 09.10.2013 та відсутність документального підтвердження порушення ними умов договорів №8/11-13 від 08.11.2013 та №9/11-13 від 08.11.2013, тому вважали відсутні підстави для стягнення відповідних коштів.
02.02.2015 рішенням господарського суду Київської області (суддя Щоткін О.В.), залишеним без змін 07.04.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.) відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи недоведеністю його вимог.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати судові рішення та задовольнити позов новим рішенням.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Судами обох інстанцій установлено, що 09.10.2013 між сторонами укладено стандартний договір про наземне обслуговування №Б1.0/09/10-13, відповідно до якого відповідач (субпідрядна обслуговуюча компанія) надає позивачу (обслуговуюча компанія) послуги з обслуговування пасажирів та багажу. Пунктом 2.2.4 цього договору передбачено, що штрафи, отримані за прийняття до перевезення пасажирів без дійсних паспорта або візи будуть повторно стягнуті з відповідача. Відповідно до п.3.1 зазначеного договору всі штрафи, виставлені від перевізника позивачу за невиконання чи неналежне (неякісне, несвоєчасне) виконання відповідачем робіт по обслуговуванню пасажирів перевізника, будуть покладатися на відповідача за наявності документального підтвердження його вини, з направленням мотивованої претензії.
Суди установили, що 18.02.2014 на адресу позивача від перевізника "Wizz Air Hungary Kft" надійшов рахунок-фактура №FTI9311 про сплату 3 500 Євро штрафу за прийняття до перевезення пасажира без належно оформлених документів. У зв'язку з цим позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити пред'явлений штраф, яку останній заперечив у відповіді та не перерахував вказані кошти, що стало приводом для заявлення відповідної вимоги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу по договору про наземне обслуговування №Б1.0/09/10-13, суди виходили з того, що, матеріали справи не містять доказів сплати позивачем перевізнику вказаного штрафу, відтак відсутні підстави вважати понесення ним цих витрат. Крім того, доказів протиправної поведінки відповідача та її впливу на наявність шкоди у позивача у спірних правовідносинах не убачається.
Притягнення особи до відповідальності пов'язано з наявністю усіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками та вини боржника. Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність застосовується лише при наявності складу цивільного правопорушення, який у цьому випадку відсутній, суди мотивовано відмовили у стягненні вказаного штрафу.
Також позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції за договором на оренду спецтранспорту з екіпажем №8/11-13 від 08.11.2013, за яким позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в тимчасове платне користування спецтранспорт з екіпажем, для обслуговування повітряних суден цивільної авіації. Відповідно до п.2.1.8 цього договору відповідач зобов'язується не орендувати спецтранспорт, передбачений у договорі у третіх осіб за умови наявності у позивача можливості забезпечити потреби орендаря самостійно. А пунктом 6.5 договору визначено, що у випадку невиконання умов п. 2.1.8 цього договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку у розмірі 50% від суми орендної плати спецтехніки, вказаної в додатку №2 до цього договору.
Як стверджував позивач, в порушення умов п.2.1.8 цього договору, відповідач у період з 07.05.2014 по 21.07.2014 замовив у ТОВ "Інтеравіа" трап, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача неустойку в судовому порядку.
Відмовляючи в цій частині позовних вимог, суди виходили з того, що матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем договору на оренду спецтранспорту, тому вимога про стягнення неустойки за цим договором є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штрафу за договором про надання послуг №9/11-13 від 08.11.2013, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язується за завданням відповідача (замовник) надавати останньому за плату послуги з наземного обслуговування повітряних суден в аеропорту КП МА "Київ" (Жуляни). У пункті 3.2.6 цього договору сторони встановили обов'язок замовника не замовляти послуги, передбачені цим договором у третіх осіб, якщо такі послуги може надати виконавець.
За твердженням позивача, в порушення п.3.2.6 договору відповідач у період з 07.05.2014 по 21.07.2014 замовив у третіх осіб послуги з перевезення автобусом, мікроавтобусом пасажирів, буксирування повітряного судна тягачем та послугу "Туалет-сервіс".
Визнаючи позовні вимоги у цій частині необґрунтованими, попередні судові інстанції зазначили, що позивач не надав суду доказів у підтвердження вказаних обставин, а окремі послуги, на які посилався позивач як на підставу порушення п.3.2.6 договору взагалі не передбачені додатком до нього.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Надавши належну правову оцінку усім доводам сторін та наданим на їх підтвердження документам, суди попередніх інстанцій виходячи з умов укладеного між сторонами договорів та приписів діючого законодавства, дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що позивач не довів наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, та понесення ним в результаті протиправної поведінки позивача, заявлених до стягнення збитків у вигляді штрафу.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій. Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 та рішення господарського суду Київської області від 02.02.2015р. у справі № 911/4935/14 - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
Суддя Л.В. Ковтонюк
СуддяД.С. Кривда