Справа № 212/4576/15-к
1-кс/212/540/15
про арешт майна
12 червня 2015 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого в кримінальному провадженні № 12015040730000929 про арешт майна,
09 червня 2015 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на ноутбук, який був вилучений під час обшуку у помешканні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що рід час досудового розслідування проводився обшук помешкання свідків за кримінальним провадженням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та вилучено ноутбук, на який виникла необхідність накласти арешт.
15.05.2015 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_8 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдала значної шкоди потерпілому. Відомості внесені до ЄРДР 03.04.2015 року за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому стороною кримінального провадження, не наведені підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди).
Перевіривши наданні матеріали, вислухавши думку прокурора, який не підтримав клопотання, суд вважає необхідним, в задоволенні клопотання відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 170, 171-172,309 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Роз'яснити, що відмова у задоволенні клопотання про арешт майна, тягне за собою негайне повернення особі вилученого майна, в арешті якого було відмовлено.
Ухвала слідчого судді виконується негайно, але може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційного суду Дніпропетровської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1