16 червня 2015 року Справа № 910/19743/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка Життя", м. Київ (далі - Страхова компанія),
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2015
зі справи № 910/19743/14
за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми (далі - Банк),
до Страхової компанії
про стягнення страхової виплати в сумі 101 604,23 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, м. Шостка Сумської області.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача - не з'яв.,
відповідача - Куриленка М.В.,
третьої особи - не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Позов подано про стягнення 101 604,23 грн. страхової виплати.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2014 (суддя Спичак О.М.) у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 (колегія суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий, Сулім В.В. і Коротун О.М.): задоволено апеляційну скаргу Банку; рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2014 скасовано і прийнято нове рішення, згідно з яким: позов задоволено; із Страхової компанії стягнуто на користь Банку: страхову виплату в сумі 101 604,23 грн. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15.03.2013 № 011/9865/126129; 1 827 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 913,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Страхова компанія просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а рішення місцевого господарського суду від 01.12.2014 залишити в силі. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом у вирішенні спору норм матеріального права, в тому числі статей 8, 16 і 26 Закону України "Про страхування".
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.
15.03.2013 Банком (кредитором) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 (позичальником) укладено кредитний договір № 011/9865/126129 (далі - Кредитний договір), за яким Банком відкрито позичальнику кредитний ліміт у сумі 100 000 грн. строком до 15.03.2015 зі сплатою 30% річних.
Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору обов'язковою умовою надання кредиту позичальнику є наявність укладеного між позичальником та страховою компанією договору страхування на користь кредитора, як вигодонабувача (здійснюється відповідно до умов статті 4 даного договору).
Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено, що у разі настання страхового випадку за договором страхування, укладеним на виконання статті 4 даного договору, кредитор має право вимагати спрямування страхового відшкодування за таким договором страхування в рахунок виконання (в тому числі і дострокового виконання) грошових зобов'язань позичальника за договором згідно обумовлено договором черговості.
Згідно з наданим Банком розрахунком та випискою по особовому рахунку щодо руху коштів заборгованість ОСОБА_9 за Кредитним договором на ІНФОРМАЦІЯ_2 склала 101 604,23 грн.
Страховою компанією (як страховиком) і ОСОБА_9 (як страхувальником (застрахована особа) укладено договір добровільного страхування життя від 15.03.2013 № 011/9865/126129 (далі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, яка є позичальником згідно Кредитного договору; вигодонабувачем за даними договором визначено Банк.
Застрахованими ризиками за Договором страхування визначено: смерть застрахованої особи, яка сталася протягом строку дії даного договору; інвалідність першої або другої групи застрахованої особи.
Договором страхування визначено, що сторонами зазначений договір укладено відповідно до Правил добровільного страхування життя Страхової компанії, зареєстрований Держкомфінпослуг 19.11.2008 за № 0181638 із змінами і доповненнями, затвердженими 28.01.2010 за № 0110001 (далі - Правила страхування), Програми страхування позичальників кредитів, що зареєстрована Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 19.11.2008 № 0181638 (далі - Програма страхування).
Відповідно до пункту 9 Договору страхування рішення про здійснення страхової виплати або про відмову у здійсненні страхової виплати приймається страховиком протягом 15 робочих днів з дня надання всіх необхідних документів страхувальником або вигодонабувачем.
Згідно з пунктом 13 Договору страхування інші умови договору страхування, порядок здійснення страхових виплат, змін договору страхування, порядок здійснення страхових виплат, змін умов договору страхування, строки здійснення страхових виплат та причини відмови страхових виплат регламентуються Правилами страхування та Програмою страхування, що є невід'ємною частиною договору страхування.
Пунктом 15 Договору страхування визначено, що у всьому, що не передбачено умовами договору страхування, сторони керуються положеннями чинного законодавства України, Правилами страхування та Програмою страхування, що є невід'ємною частиною договору страхування.
Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 Правил страхування страховим ризиком, у залежності від умов відповідної програми страхування, може бути, зокрема, смерть застрахованої особи, яка сталася протягом всього строку дії договору страхування.
Відповідно до підпункту 3.3.2 пункту 3.3 Правил страхування, якщо інше не передбачено договором страхування, не вважаються страховим випадком події, зазначені в підпункті 3.1.1 цих Правил, якщо вони сталися із застрахованою особою внаслідок дій або бездіяльності застрахованої особи, яка перебувала у стані або під впливом алкогольного (токсичного, наркотичного) сп'яніння.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Програми страхування визначено, що страховим випадком, згідно з цією Програмою визнається, зокрема, смерть застрахованої особи, яка сталася протягом всього строку дії договору страхування на умовах цієї Програми.
Відповідно до підпункту 2.2.3 пункту 2.2 Програми страхування не визнаються страховими випадками зазначені у п. 2.1 цієї Програми події, якщо вони були викликані нещасним випадком, який стався внаслідок дій або бездіяльності застрахованої особи, яка перебувала у стані або під впливом алкогольного (токсичного, наркотичного) сп'яніння.
ІНФОРМАЦІЯ_2 страхувальник ОСОБА_9 померла, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Шостка реєстраційної служби Шосткінського міськрайонного управління юстиції Сумської області було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1.
Відповідно до лікарського остаточного свідоцтва про смерть від 20.12.2013 № 310, виданого Сумським обласним бюро судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_9 настала внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкоджень. З копії листа Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи від 05.02.2014 № 01-32/85 вбачається, що при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупу гр. ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт у концентрації: кров - 2,60%, сеча - 1,77%.
Листом Шосткінського МВ УМВС України в Сумській області від 06.10.2014 № 7757 повідомлено, що у провадженні СВ Шосткінського МВ УМВС України в Сумській області знаходилися матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 19.12.2013 за № 12013200110002630 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 названого Кодексу.
Згаданим листом Шосткінського МВ УМВС України в Сумській області від 06.10.2014 № 7757 щодо обставин смерті ОСОБА_9 повідомлено про те, що у ніч на 19.12.2013 співмешканець загиблої, з якою він перебував у громадянському шлюбі, раніше засуджений ОСОБА_10, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 та під'їзді вказаного будинку, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в результаті сварки, що виникла під час спільного вживання алкогольних напоїв, завдав удари ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в область голови та тулубу, чим заподіяв останній тілесні ушкодження від яких вона померла на місці. На момент вчинення злочину гр. ОСОБА_9 перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння, що, відповідно, відбилось на її поведінці, а саме: агресивне ставлення до оточуючих осіб та розпалення конфліктних ситуацій, які мали місце під час вживання алкогольних напоїв. У крові ОСОБА_9 виявлено алкоголь у концентрації 2,66 проміле та у сечі 1,77 проміле, що згідно з даними загальноприйнятих таблиць для живих осіб відповідає сильному алкогольному сп'янінню. Дані обставини також зазначені і в листі Шосткінського МВ УМВС України в Сумській області від 14.02.2014 № 714-СВ.
У провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває цивільна справа № 589/4868/14-ц за позовом Банку до ОСОБА_4 (спадкоємиці померлої ОСОБА_9.) в особі законного представника неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 (батька неповнолітньої) про стягнення 101 604,23 грн. заборгованості за Кредитним договором; спір по зазначеній справі не вирішено.
Судом першої інстанції встановлено, що Банк є вигодонабувачем страхового відшкодування згідно з умовами Договору страхування, за яким було застраховано ризик смерті застрахованої особи, що сталася протягом строку дії договору страхування. Подія, а саме: смерть застрахованої особи ОСОБА_9 внаслідок дій цієї застрахованої особи щодо розпалювання конфліктних ситуацій у стані алкогольного сп'яніння не є страховим випадком у розумінні умов Договору страхування згідно з підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 Програми страхування, підпунктом 3.3.2 пункту 3.3 Правил страхування, а тому у відповідача відсутній обов'язок зі сплати позивачу страхового платежу в сумі 101 604,23 грн.
Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.
Банк звернувся до Страхової компанії з листом від 21.01.2014 № 114-32-0-00/160, в якому просив перерахувати на рахунок Сумської обласної дирекції Банку суму заборгованості страхувальника ОСОБА_9 за кредитом у розмірі 101 604, 23грн.
Страхова компанія листом від 18.02.2014 відмовила у виплаті страхового відшкодування, оскільки потерпіла особа була в стані алкогольного сп'яніння, що не є страховим випадком відповідно до підпункту 2.2.3 пункту 2.2 Програми страхування.
Департамент проблемної заборгованості Банку звернувся листом від 29.07.2014 до Страхової компанії про здійснення виплати заборгованості за кредитом у сумі 101 604,23 грн. Страхова компанія листом від 03.08.2014 № 3383/14 відмовила у виплаті страхового відшкодування з тих же підстав.
Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.12.2014 (справа № 589/1236/14-к р., провадження № 1-кп/589/133/14 р.), який набрав законної сили 20.01.2015, було засуджено ОСОБА_10 за скоєння злочину, передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) і призначено покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі. Даним вироком встановлено, що смерть сталася внаслідок забою мозку, що потягло його набряк, який кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої.
Викладені обставини не можна вважати нещасним випадком, оскільки їх настання були викликано діями, хоча б і такими, що були розпалені конфліктною ситуацією засудженої особи ОСОБА_10, а не внаслідок впливу обставин.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що смерть застрахованої особи ОСОБА_9 є страховим випадком, а вигодонабувачем страхового відшкодування згідно умов Договору страхування є позивач.
Договором страхування відповідач та третя особа узгодили, що страховою сумою є 100 % суми заборгованості страхувальника за кредитним договором на перше число місяця, що відповідає даному період страхування, включаючи проценти, пені, штрафи, нараховані протягом останніх трьох місяців, які передували страховому випадку, але не більше 250 000 грн., незалежно від кількості сум кредитів, наданих вигодонабувачем застрахованій особі.
За таких обставин позовні вимоги Банку слід задовольнити та стягнути зі Страхової компанії страхову виплату у сумі 101 604, 23 грн. у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення суми страхового відшкодування.
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (частина перша статті 16 Закону України "Про страхування").
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи апеляційний господарський суд, встановивши, що: вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.12.2014, який набрав законної сили, засуджено ОСОБА_10 за скоєння злочину передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України; смерть ОСОБА_9 сталася внаслідок забою мозку, який кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть; смерть застрахованої особи ОСОБА_9 є страховим випадком, а вигодонабувачем страхового відшкодування згідно умов Договору страхування є Банк; відмова Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування у сумі 101 604,23 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором є неправомірною, - дійшов не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про необхідність задоволення позову.
Посилання скаржника на те, що "подія яка мала місце за участю ОСОБА_9 повністю підпадає під ознаки "нещасного випадку", вже належним чином спростоване судом апеляційної інстанціями з посиланням на відповідні обставини справи, зокрема, вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.12.2014, яким засуджено ОСОБА_10 за скоєння злочину, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9
Водночас перевірка доводів скаржника, пов'язаних з установленням фактичних обставин справи та здійсненням оцінки доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, визначеними частиною другою статті 1117 ГПК України, за якою названа судова інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 1117,1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 зі справи № 910/19743/14 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка Життя" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Палій
Суддя В. Харченко