Справа № 201/335/15 - ц
Провадження 2/201/1046/2015
04 червня 2015 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Ходаківського М.П.,
при секретарі - Джамаловій С.Г.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору розірваним та стягнення коштів,
ОСОБА_3звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») про визнання договору № SAMDN02000737532753 від 09.09.2013, укладеного з цим банком розірваним, та стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» суми боргу за договором банківського рахунку № SAMDN02000737532753 в розмірі 82 323,24 доларів США (з урахуванням уточнених вимог).
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 09.09.2013 між нею та ПАТ КБ «Приватбанк»було укладено договір № SAMDN02000737532753 про поточний рахунок фізичної особи, на підставі якого банк відкрив їй поточний рахунок № НОМЕР_1 у доларах США. З моменту укладення договору до 18.09.2013 вона поповнила рахунок на загальну суму 86 923 доларів США. До Чернігівського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» 21.05.2014 нею було подано заяву про закриття поточних рахунків, відкритих за договором, а 22.10.2014 повторно надіслано таку заяву поштою. Проте станом на теперішній час відповіді не отримано, картковий рахунок не закрито, а гроші не повернуто, у зв'язку з чим просить суд позов задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення. Надала письмові заперечення на позов, в яких відзначила, що спірний договір укладався на території Автономної Республіки Крим, яка наразі є тимчасово окупованою територією, у зв'язку із чим відокремлений підрозділ ПАТ КБ «Приватбанк» на території Автономної Республіки Крим припинив свою діяльність. Окупаційна влада фактично конфіскувала майновий комплекс ПАТ КБ «Приватбанк», у т.ч. його філії Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк». Арештовані права та зобов'язання банку, у т.ч. права вимоги і борги за всіма зобов'язаннями. Майно ПАТ КБ «Приватбанк» на території автономії окупаційною владою віднесено до майна, що підлягає націоналізації і обліковується як власність Республіки Крим. У зв'язку із цим Постановою Правлінням НБУ від 06.05.2014 № 260 відкликано та анульовано банківські ліцензії та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Згідно із п. 5 даної постанови ПАТ КБ “ПриватБанк” зобов'язано припинити діяльність відокремлених підрозділів, розташованих на території АРК і м. Севастополя. Рішенням Центрального банку Російської Федерації (Банк Росії) № РН-ЗЗ/І від 21.04.2014 припинено з 21.04.2014 діяльність структурних підрозділів ПАТ КБ «ПриватБанк» на території Республіки Крим і м. Севастополя, що унеможливило діяльність філій ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АРК. Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Федеральним Законом РФ від 04.02.04.2014 № 39-ФЗ «Про захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, зареєстрованих та (чи) діючих на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя» забезпечено захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, що зареєстровані та (чи) діють на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя станом на 16.03.2014. Автономною некомерційною організацією «Фонд захисту вкладників» (далі - АНО “ФЗВ”) придбано права (вимоги) по вкладам і здійснення компенсаційних виплат у порядку, встановленому статтями 7 та 9 вказаного Федерального Закону. Таким чином, АНО “ФЗВ” зобов'язалася компенсувати виплати і вкладникам Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» поза волею відповідача. За повідомленнями, розмішеними на відповідному сайті АНО “ФЗВ”, остання замінила ПАТ КБ “Приватбанк” за всіма його договорами з метою здійснення виплат по вкладам за рахунок майна ПАТ КБ “Приватбанк” на території Автономної Республіки Крим. Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.04.2014 АНО “ФЗВ” передано в довірче управління майновий комплекс Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк», у зв'язку із чим АНО “ФЗВ” користується, володіє розпоряджається всім майном ПАТ КБ «ПриватБанк», що знаходиться на території АРК та м. Севастополя. Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 04.06.2014 АНО “ФЗВ” призначено керуючим майном банку за всіма зобов'язаннями та уповноважено здійснювати угоди щодо майна банку. Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Республіки Крим від 16.09.2014 зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Кримського регіонального управління припинити протиправні дії (бездіяльність), які проявляються у невиконанні зобов'язань, які випливають з укладених договорів банківського вкладу та договорів банківського рахунку на суму 10925222445,85 рублів. Отже, з урахуванням положень ст. 56 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зобов'язання за договорами депозитного вкладу, укладеними працівниками Філії “Кримське РУ ПАТ КБ “ПриватБанк”, виконує АНО “ФЗВ”. Тому, вважає, що ПАТ КБ “ПриватБанк” не повинне відповідати за даним позовом, просить відмовити у його задоволенні.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк» також додатково зазначила, що не може ні підтвердити, ні спростувати існування невиконаних зобов'язань за договором банківського вкладу перед позивачем, пославшись на відсутність у ПАТ КБ «Приватбанк» можливості доступу до свого майна, в тому числі і до договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, каси і готівки.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.
Відповідно до доводів позовної заяви, 09.09.2013 між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір № SAMDN02000737532753 про поточний рахунок фізичної особи, на підставі якого банк відкрив їй поточний рахунок № НОМЕР_1 у доларах США (а.с. 7, 8), на підтвердження чого надано фотокопію вказаного договору.
Позивач указує, що з моменту укладення договору до 18.09.2013 поповнювала цей рахунок, на підтвердження чого посилається на копії виписок з рахунку (а.с. 15 - 22).
Відповідно до копії довідки № 1298815 від 13.03.2014 на даному рахунку станом на 13.03.2014 наявні грошові кошти у сумі 82 353,24 долари США 24 (а. с. 18).
До Чернігівського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» позивач 21.05.2014 подала заяву про закриття поточних рахунків, відкритих за договором, а 22.10.2014 повторно надіслала заяву поштою на юридичну адресу банку (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 50 (а.с. 9 - 12).
Листом Чернігівського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» від 01.11.2014 № 20.1.0.0.0/7-20141029/346 (а.с. 16) повідомлено позивача, що видати гроші не має можливості, оскільки вони знаходяться на рахунку, що оформлений на території АРК. Згідно з Постановою Правління НБУ від 06.05.2014 № 260 відкликано та анульовано банківські ліцензії та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Згідно із п. 5 даної постанови ПАТ КБ «ПриватБанк» припинено діяльність відокремлених підрозділів, розташованих на території АРК і м. Севастополя. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з положеннями ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Статтею 1068 Кодексу визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис. (п.1.8, 1.9 Інструкції).
Пункт 7.12 Інструкції передбачає, що на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються , у т.ч. готівкова валюта внесена/переказана власником рахунку або його довіреною особою.
Пунктом 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 №174, зареєстрованої в Міністерстві і юстиції України 25.06.2011 за №790/19528 (далі - "Інструкція"), встановлено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним і підписом САБ.
Відповідно до положень ст. 1075 ЦК України клієнт має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір банківського рахунка. Підставою для розірвання договору є заява клієнта.
Розірвання договору банківського рахунка тягне за собою закриття рахунка.
Закриття рахунку здійснюється відповідно до п. 20.5 Інструкції, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах». Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, нарахування і виплату відсотків на день закриття рахунка, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок підприємства, зазначений у заяві, тощо). При цьому датою закриття рахунка вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. У день закриття рахунка банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунка.
Згідно із ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем при розгляді справи не надано оригіналу договору та будь-якого документа у розумінні приписів вищевказаних норм законодавства, що підтверджує внесення грошових коштів на рахунок банківської установи для зарахування на рахунок позивача.
Суд критично оцінює посилання позивача як на доказ внесення коштів на клієнтську виписку по рахунку від 13.03.2014 № 12988115, вважає його неналежним та недопустимим. Так, довідка не містить необхідних реквізитів, зокрема, печатка банку на довідці зроблена шляхом сканування, в довідці не зазначена грошова одиниця суми, тобто відсутні реквізити документа, які підтверджують його справжність. Копія зазначеної виписки не засвідчена належним чином. Інші виписки також не засвідчені і не підтверджують суму боргу за спірним договором банківського рахунку, про стягнення якої вказано в уточненій позовній заяві.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк» у судовому засіданні не підтвердила ані факт видачі даних довідок, ані зазначену в них інформацію, банк не має можливості ні підтвердити, ні спростувати існування цих зобов'язань за договором, так як ПАТ КБ «Приватбанк» не має доступу до майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території АРК, у т.ч. і до договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, каси і готівки.
Вирішуючи позовні вимоги, приймаючи до уваги те, що згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено наданими доказами наявність договірних взаємовідносин з банком, а також наявність грошових коштів на відповідному банківському рахунку, відкритому на ім'я позивача в ПАТ КБ «Приватбанк» на виконання умов договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 09.09.2013.
Ураховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо заявлених позовних вимог, а відповідачем не підтверджено наявність невиконаних перед позивачем грошових зобов'язань за указаним договором, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_3, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне відзначити про безпідставність посилань банку про те, що він є неналежним відповідачем та необхідністю звернення позивача із позовом до створеного на території Автономної Республіки Крим АНО «Фонду захисту вкладників» та безпосередньо до Російської Федерації як до держави, що здійснює окупацію, оскільки чинним законодавством України не передбачені ані підстави, ані порядок такого звернення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України, приймаючи до уваги результат вирішення справи, судові витрати, понесені позивачем у даній справі, не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору розірваним та стягнення коштів відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.П.Ходаківський