Справа № 22-ц/796/8679/2015 Головуючий у 1-й інстанції Сирбул О.Ф.
Доповідач Кравець В.А.
17 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого Кравець В.А.,
суддів Семенюк Т.А., Шиманського В.Й.
за участю секретаря Круглика В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У березні 2015 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, за минулий час (за останні три роки) та стягувати в подальшому до досягнення ОСОБА_4 повноліття, у розмірі Ѕ частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та вирішити питання судових витрат.
В мотивування вимог посилалася на те, що відповідач ухиляється від обов'язку утримувати свою дитину, зокрема не надає матеріальної допомоги, що змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року - позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 10 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання судових витрат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд ухвалив його з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує на те, що вона не давала згоду на таке вирішення справи, а давала згоду лише на розгляд справи у відсутності відповідача.
Крім того, більше 3 років дитина знаходиться на повному її утриманні. Відповідач повністю ухиляється від утримання дитини. Всі її прохання надати допомогу ігнорує. Дитина хворіє на псоріаз і йому потрібне постійне коштовне лікування, однак її заробітку не вистачає.
Зазначила, що свідки можуть підтвердити факт її звернень до відповідача з проханням надати допомогу, а також на чиєму утриманні знаходиться дитина. Вважає, що такими діями суд позбавив можливості довести допустимими доказами її позовні вимоги. Судом було відмовлено у задоволенні клопотання відносно витребування даних мобільного оператора «КиївСтар» про кількість і час її дзвінків на номер відповідача. Ці дзвінки залишались без відповіді зі сторони відповідача. Дані відомості могли підтвердити, що вона зверталася до відповідача з проханням про матеріальну допомогу на утримання сина та ухилення відповідача від сплати аліментів.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримала.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов частково, суд виходив з обов'язку батьків утримувати дитину.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.
Судом встановлено, що з 13.08.1994 року по 20.09.2011 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (a.c. 2-4).
Проте, між сторонами існують суперечки з приводу утримання та матеріального забезпечення дитини.
Згідно виписки з амбулаторної картки ОСОБА_4, дитина перебуває на обліку з захворюванням псоріаз та потребує лікування за призначенням лікаря.
За ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, однак за умови, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не і може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За ч. 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.
Згідно зі статтями 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину, розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
Колегія суддів погоджується з аргументованим висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача аліментів на дитину у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, оскільки визначений розмір аліментів є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та обов'язку обох батьків її утримувати.
Разом з тим, вірним є висновок суду про відмову у стягненні аліментів за минулий період, оскільки позивачем не надано доказів того, що вона зверталась до відповідача з такою вимогою в зазначений період.
Та обставина, що мати сама утримувала дитину, не пред'являючи жодних претензій до батька, не є підставою для присудження аліментів за минулий час.
Аналогічна правова позиція висловлена Ухвалами Верховного Суду України від 21.04.2010 року у справах №6-5399св09 та від 01.09.2010 року № 3970св10.
Твердження апелянта про те, що вона не давала згоду на таке вирішення справи, а давала згоду лише на розгляд справи у відсутності відповідача, є безпідставними, оскільки сторона по справі не може надавати згоду на ухвалення відповідного рішення, оскільки суд ухвалює рішення згідно Закону та наявних в матеріалах справи доказів.
Не заслуговують на увагу суду посилання апелянта на те, що суд незаконно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування даних мобільного оператора «КиївСтар» про кількість і час її дзвінків на номер відповідача, оскільки такі дані не є доказом несплати аліментів відповідачем за минулий час.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді