Справа № 22ц/796/7247/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Волошин В.О.
Доповідач - Шахова О.В.
17 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів: Невідомої Т.В., Усика Г.І.
при секретарі - Боярській І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-Капітал», про визнання незаконним та скасування рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_2, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня 2015 року,
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Пунктом 1.2 розпорядження Печерської районної у м. Києві ради від 30 вересня 2010 року № 316-р Товариству з обмеженою відповідальністю «Планета-Капітал» передано в орендне користування підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 площею 522,9 кв.м. 28 грудня 2010 року ТОВ «Планета-Капітал» без відповідних дозволів та проектної документації почало проводити реконструкцію підвалу в зазначеному будинку, внаслідок чого відбулась руйнація стін підвалу та фундаменту будинку. Дані приміщення є допоміжними приміщеннями будинку АДРЕСА_1, тому він відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» як власник квартири в цьому будинку є співвласником підвалів будинку й питання про передачу вказаних підвалів в оренду повинно вирішуватися з ним та іншими співвласниками відповідно до законодавства.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати незаконними та скасувати п. 2 рішення Київської міської ради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад міста Києва» в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності територіальних громад Печерського району м. Києва приміщень в будинку АДРЕСА_1 (п. 454 додаток № 7 рішення); розпорядження Печерської районної у м. Києві ради від 9 вересня 2010 року № 273-р в частині, що стосується приміщень в підвалі будинку АДРЕСА_1; розпорядження Печерської районної у м. Києві ради від 30 вересня 2010 року № 316-р в частині, що стосується приміщень в підвалі будинку АДРЕСА_1; розпорядження Печерської районної у м. Києві ради від 30 вересня 2010 року № 316/1-р; рішення Печерської районної у м. Києві ради від 28 жовтня 2010 року № 21 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва» в частині зняття заборони та затвердження на приватизацію належних приміщень по АДРЕСА_1 шляхом викупу орендарями.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано незаконним розпорядження Печерської районної у м. Києві ради від 9 вересня 2010 року в частині, що стосується приміщень в підвалі будинку АДРЕСА_1; визнано незаконним розпорядження Печерської районної у м. Києві ради від 30 вересня 2010 року в частині, що стосується приміщень в підвалі будинку АДРЕСА_1; визнано незаконним рішення Печерської районної у м. Києві ради від 28 жовтня 2010 року «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва» в частині зняття заборони та затвердження на приватизацію належних приміщень по АДРЕСА_1 шляхом викупу орендарями.
У іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 жовтня 2014 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року скасовано, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2013 року залишено в силі.
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва від із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2013 року, оскільки на час розгляду його позову в Шевченківському районному суді м. Києва не були враховані обставини, які на його думку є нововиявленими і які були встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, у справі №826/3661/14, якою було визнано протиправним та скасовано п. 601 таблиці 6 «Житлове господарство» додатку №6 «Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що розміщені в Печерському районі» до рішення Київської міської ради №284/5096 від 2 грудня 2010 року «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва», а саме щодо включення до об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва приміщень, що розміщені у будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня 2015 року заява ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-Капітал», про визнання незаконним та скасування рішення залишена без задоволення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не враховано обставини які є нововиявленими і які були встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року. Крім того, при наявності клопотання про відкладення справи, судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності заявника, зазначивши, що останній до судового засідання не з'явився, про поважність причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову поро задоволення заяви.
Представник третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-Капітал» заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
В судове засідання суду апеляційної інстанції представник Київської міської ради не з'явився, про день час та місце розгляду справи за законом повідомлений належно.
Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.
Заслухавши доповідь судді,пояснення осіб,які брали участь у справі та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення без задоволення заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що вказані у заяві обставини не є нововиявленими.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.
Згідно ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3, 4 , 5 постанови №4 від 30 березня 2012 року " Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
За таких обставин, залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-Капітал», про визнання незаконним та скасування рішення, суд правильно виходив з того, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими в розумінні ст. 361 ЦПК України.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови в перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки наявність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, - не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 361 ЦПК України.
Крім того, розгляд даної (основної) справи було завершено 1 жовтня 2014 року у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ (копія ухвали ВССУ від 1 жовтня 2014 року року міститься в матеріалах справи), а постанова на яку посилається заявник датована 3 липня 2014 року, таким чином вона була відома заявнику на час розгляду справи.
Таким чином, обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими у розумінні ст. 361 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 27, 169 ЦПК України, зокрема, при наявності клопотання про відкладення справи, судом розглянуто справу за відсутності заявника, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи до суду першої інстанції надійшло 14 квітня 2015 року, тобто після розгляду заяви судом по суті.
Доводи апеляційної скарги, щодо наявності підстав для скасування апеляційним судом рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2013 року не заслуговують на увагу суду, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
Нормами ЦПК України не передбачено повноважень апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції скасувати, як просить апелянт, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня 2015 року про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2013 року.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 за змістом частини другої статті 307 ЦПК апеляційний суд відповідно до наданих йому повноважень має право постановити ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами без задоволення, постановленої з порушенням норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання.
Інші доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, невідповідність зроблених в ухвалі висновків фактичним обставинам справи на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
В порядку ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 312- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_2, відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді