І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]
16 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Махлай Л.Д., Левенця Б.Б.,
при секретарі: Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в інтересах якого діє Ключинський Костянтин Леонідович, та апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення банківського вкладу, процентів та моральної шкоди, -
В жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», ПАТ «ВіЕйБі Банк», Банк) про стягнення банківського вкладу, процентів та відшкодування моральної шкоди.
Посилався на те, що 09.03.2013 між ним та відповідачем був укладений Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок» № 689429/2013 на строк з 09.12.2013 по 09.03.2014 під 19 % річних. Також, 11.02.2014 між сторонами був укладений Договір банківського вкладу «З Любов'ю VAB» «Тринадцяти місячний» № 743136/2014 (в доларах США) на строк 13 місяців з можливою дострокового закриття вкладу та процентною ставкою у 12 % річних. 06.12.2013 між сторонами був укладений Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок «Піврічний» № 688486/2013 (в євро), під 7 % річних на строк 13 місяців. Позивач зазначає, що він неодноразово 10.03.2014, 02.06.2014 та 11.06.2014 року звертався до Банку з вимогою про повернення належних йому грошових коштів по вкладу та відсотків за користування ними, але Банк відмовився виконувати свої зобов'язання та кошти не повернув.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_3 кошти за договором банківського вкладу «Новорічний подарунок» № 689429/2013 в розмірі банківського вкладу - 59 184,85 грн., відсотки за користування вкладом в розмірі - 5904,1 грн., суму інфляційних втрат в сумі - 3384,63 грн. та 3% в сумі - 604,52 грн., а всього в сумі - 69 078 грн. 10 коп.
Стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_3 кошти за договором банківського вкладу «З Любов'ю VAB» «Тринадцяти місячний» № 743136/2014 (в доларах США) в розмірі - 8 213,63 доларів США, проценти в розмірі - 396,90 доларів США та 3% річних в сумі - 79,97 доларів США, а всього в сумі - 8690,5 доларів США, що еквівалентно - 112 533,28 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.10.2014 року.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_3 кошти за договором банківського вкладу «Новорічний подарунок «Піврічний» № 688486/2013 (в євро) в розмірі - 3 030 Євро, відсотків в розмірі - 108,76 Євро та 3% річних в сумі - 29,15 Євро, а всього в сумі - 3 167,91 Євро, що еквівалентно сумі - 52 302,19 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.10.2014 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилався на те, що рішення в частині розрахунків є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню. Суд стягнув кошти за договором банківського вкладу у валюті станом на день звернення до суду, а повинен був стягнути кошти за курсом на день постановлення рішення.
Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилався на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим, та суперечить фактичним обставинам справи.
Судом не було враховано положень чинного законодавства щодо виплати вкладів, зокрема положення Постанов правління НБУ № 758, № 540, № 172, № 104, якими встановлено обмеження у здійсненні грошових виплат. Крім цього вказував, що станом на день ухвалення рішення позивач отримав усі кошти за своїми вкладами. Зазначив, що стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання є необґрунтованим.
Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року скасувати.
Позивач в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, та просив задовольнити, проти апеляційної скарги Банку заперечував.
Відповідач належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися,надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09.12.2013 між ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» був укладений Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок» № 689429/2013 на строк з 09.12.2013 по 09.03.2014, відповідно до п. 1.2. якого Банк відкриває на ім'я вкладника вкладний рахунок на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_1, на який перераховує нараховані проценти та по закінченню строку його дії може бути перерахований вклад.
Відповідно до п. 1.3, 1.7 Договору сума початкового вкладу становить - 22 000 грн. на строк з по 09.03.2014 року. Згідно п. 1.5. Договору, проценти по вкладу складають - 19 % річних.
Згідно Довідки від 04.08.2014 по вказаному рахунку у гривні, залишок коштів становить - 59 184,85 грн. та відсотки по рахунку в сумі - 5904,1 грн.
11.02.2014 між ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» був укладений Договір банківського вкладу «З Любов'ю VAB» «Тринадцяти місячний» № 743136/2014 (в доларах США), який за умовами п.п.1.6 може бути достроково розірваний.
Відповідно до п. 1.3, 1.7 Договору сума початкового вкладу становить - 8213,63 доларів США і договір укладено на строк до 11.03.2015 року. Згідно п. 1.5 Договору, проценти по вкладу складають - 12 % річних.
Судом встановлено, що залишок коштів становить - 8313,63 доларів США грн. та відсотки по рахунку в сумі - 165,33 долари США.
06.12.2013 між сторонами був укладений Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок «Піврічний» № 688486/2013 (в євро), під 7 % річних на строк 13 місяців.
Відповідно до п. 1.3, 1.7 Договору сума початкового вкладу становить - 1400 ЄВРО на строк по 06.01.2015 року. Згідно п. 1.5. Договору, проценти по вкладу складають - 7 % річних.
Згідно Довідки від 04.08.2014 по вказаному рахунку у ЄВРО, залишок коштів становить - 3030 ЄВРО та відсотки по рахунку в сумі - 108,76 ЄВРО.
Судом вірно встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини банківського вкладу, визначені ст. 1058 ЦК України, згідно якої, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Позивачем виконано умови Договорів, а саме внесено грошові кошти на рахунки, проте відповідач належним чином свої зобов'язання за Договорам не виконав та порушив умови договору.
Згідно заяв від 02.06.2014 року та від 11.06.2014 року ОСОБА_3 звертався до відповідача із вимогою про повернення грошових коштів по всім рахункам, але вказана вимога відповідачем не була виконана.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по поверненню вкладу відповідно до умов договорів, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Частиною 2 ст. 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Аналогічні положення щодо обов'язку банку видати вклад фізичній особі на її першу вимогу містить п. 33 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 № 516, зареєстрованого в Мін'юсті України 29.12.2003 за №1256/8577.
Оскільки ОСОБА_3 звертався із відповідними заявами до відповідача по повернення банківського вкладу, у Банка виник безумовний обов'язок відповідно до закону видати (повернути) позивачеві суму вкладу та виплатити суму процентів, нарахованих за договорами.
Згідно ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Частиною 3 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що в разі, коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги Банку, що судом не було враховано положення постанов Правління НБУ, яким встановлено, що уповноваженні банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах 15 000,00 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ, оскільки, вказані постанови є обов'язковими для виконання банком, однак, вимоги Конституції України та Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж Постанова Національного банку України, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення вкладу та процентів, які були визначені сторонами у Договорі банківського вкладу, та належать позивачу на праві власності.
Судом першої інстанції вірно застосовано ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Також судом вірно вирішено питання про стягнення з Банку грошових коштів у валюті, такий висновок відповідає нормам матеріального права, а саме ч. 2. ст. 533 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. 10, 60 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін як такого, що є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в інтересах якого діє Ключинський Костянтин Леонідович, - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
Справа № 761/29187/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7952/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.