Справа № 161/4580/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л.М.
Провадження № 22-ц/773/862/15 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.
10 червня 2015 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів - Данилюк В.А., Подолюка В.А.,
при секретарі Вергуну Т.С.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2015 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2014 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №VO21GA0000000071 від 31.07.2008 року в розмірі 303435 (триста три тисячі чотириста тридцять п'ять) доларів США 40 центів США, що за курсом НБУ еквівалентно 6389469 (шість мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) гривень 71 копійка, з яких: 73630 (сімдесят три тисячі шістсот тридцять) доларів США 65 центів США, що за курсом НБУ 1550484 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 78 копійок заборгованості за кредитом; 53658 (п'ятдесят три тисячі шістсот п'ятдесят вісім) доларів США 29 центів США, що еквівалентно за курсом НБУ 1129914 (один мільйон сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 81 копійка заборгованості за процентами за користування кредитом, 13910 (тринадцять тисяч дев'ятсот десять) доларів США 18 центів США, що еквівалентно за курсом НБУ 292915 (двісті дев'яносто дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) гривень заборгованості з комісії за користування кредитом, а також 3111656 (три мільйони сто одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень 49 копійок пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, та штрафи відповідно до умов договору: 250 (двісті п'ятдесят) гривень штрафу (фіксована частина) та 304248 (триста дві тисячі двісті сорок вісім) гривень 63 копійки штрафу (процентна складова) та судові витрати в розмірі 3654грн.
Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає його неправомірним, постановленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, з порушення і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та постановити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.07.2008 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № VO21GA0000000071, згідно якого банк надав позичальникові кредитні кошти на строк з 31.07.2008 року по 31.07.2018 року, у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 80766,68дол.США на наступні цілі: у розмірі 72887,88дол.США на споживчі цілі, з них 70000 дол.США на споживчі цілі, 2100дол.США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 422,41дол.США для сплати страхового платежу за страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту, 365,47дол.США для сплати особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік дії кредиту, 7878,80дол.США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу. Періодом сплати вважається період з 26 по 31 число кожного місяця. ( пункт 8.1. договору).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із доведеності факту невиконання боржником своїх зобов'язань.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 1054 ЦК України кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором у розмірі 303435,40 доларів США підтверджується розрахунком заборгованості за договором, графіком погашення кредиту, ордером розпорядження на видачу кредиту, заявою на видачу готівки. Відповідно до п.1.1 банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в п. 8.1. цього договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у розділі 8 Договору. Щомісячно позичальник повинен був надавати банку кошти в сумі 1377,09 доларів США згідно графіку погашення кредиту для погашення заборгованості, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Позичальник за умовами договору доручив банку перераховувати кредитні кошти на оплату страхових платежів у розмірі 787,88дол.США на поточний рахунок Страхової компанії “Інгосстрах”. 31.07.2008р. між страховиком ЗАТ «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та страхувальником ОСОБА_3 були укладені договір страхування майна та договір особистого страхування. Страховий платіж за умовами договору щорічно становив 1960грн. та 1695,79грн. відповідно. Сплата страхових платежів банком підтверджується відповідними платіжними дорученнями за 2008-2013 роки. Порядок розрахунків визначено розділом 3 кредитного договору, у якому зазначено як розприділяються кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, нарахування відсотків, винагороди, пені. Згідно п.п. 5.1., 5.3. у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки. При порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+ 5 % від суми позову. Термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, встановлено сторонами тривалістю 5 років. Відповідач не подавав заяви про застосування позовної давності. Відповідач, всупереч вимогам ст.10, 60 ЦПК України, не подав в судове засідання жодних доказів, які б заперечували вказану суму заборгованості, в тому числі і квитанцій про сплату кредиту та відсотків за користування ним, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на необґрунтування боргу не заслуговують на увагу.
З позовної заяви встановлено, що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 303435,40 доларів США. Станом на 21.08.14р. ця сума становила 3978038,04грн. Суд першої інстанції стягнув суму заборгованості за кредитом в розмірі 303435,40 доларів США, з зазначенням гривневого еквіваленту боргу на день ухвалення рішення суду оскільки кредитний договір був укладений в іноземній валюті і не вийшов за межі позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2015 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді