Справа № 161/834/15-к Провадження №11-сс/773/25/15 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
29 січня 2015 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого -судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2015 року, якою щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2015 року задоволено клопотання заступника начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_9 та обрано підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, до 23 березня 2015 року.
ОСОБА_7 заборонено з 22:00 до 06:00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати житло за адресою АДРЕСА_1 ; а також зобов'язано його з'являтись за першою вимогою до слідчих; повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання; також зобов'язано носити електронний засіб контролю.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до семи років, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, офіційно не працевлаштований, а тому у справі наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені у пунктах 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і будь-який інший запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 у поданій апеляції зазначає, що ухвала слідчого судді ґрунтується на припущення і ні прокурора, ні слідчий не надали жодного доказу наявності вказаних в ст. 177 КПК України ризиків, на які послався слідчий суддя.
Вказує, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, протягом досудового слідства виконував покладені на нього обов'язки, жодних правопорушень не вчиняв, тому немає потреби у обранні щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вважає, що слідчий суддя не переконався в наявності обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 . Також зазначає, що ні він, ні його підзахисний в суді першої інстанції з обранням запобіжного заходу не погоджувались.
Просить ухвалу слідчого судді про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скасувати.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст ухвали слідчого судді та доводи апеляції, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які подану апеляцію підтримали, прокурора, який апеляцію заперечив, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.146 та ч.2 ст.189 КК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігти спробам, які визначені в пунктах 1-5 цієї статті.
Згідно ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З пред'явленої ОСОБА_7 підозри встановлено, що останній підозрюється у вчиненні умисних правопорушень, які за ступенем тяжкості відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.
З матеріалів кримінального провадження також встановлено, що 13 січня 2015 року ОСОБА_7 не з'явився за викликом до слідчого для проведення слідчих дій, що підтверджується його ж показаннями (а.с.9).
Наведене спростовує посилання адвоката, що ОСОБА_7 виконує усі покладені на нього обов'язки і тому немає потреби застосовувати до нього будь-який запобіжний захід.
Будь-яких доказів, що ОСОБА_7 працює в нічному клубі в матеріалах провадження немає. Тому доводи адвоката ОСОБА_8 , що застосовування домашнього арешту призведе до втрати його підзахисним постійної роботи, колегією суддів до уваги не приймається.
Слідчий суддя в повній мірі врахував, що ОСОБА_7 раніше засуджувався за вчинення корисливого злочину, а на час розгляду клопотання офіційно ніде не працює.
З урахуванням зазначених обставин слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_7 може вчинити дії передбачені в ч.1 ст.177 КПК України, а також з метою виконання підозрюваним покладних на нього законом процесуальних обов'язків, вірно обрав ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Строк домашнього арешту та заборону покидати житло у певний період доби та інші обов'язки слідчий суддя визначив відповідно до вимог ст.181 КПК України.
Ухвала слідчого судді є умотивована і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 405, 422 КПК України, суд, -
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2015 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4