16 червня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/1712/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій,
25 травня 2015 року Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій у сумі 4989,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, який є платником єдиного внеску, всупереч вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплатив у передбачений законом строк єдиний внесок за 2012 рік, І квартал 2013 року у загальному розмірі 4649,46 грн, який підлягає стягненню. Оскільки відповідачем заборгованість по єдиному внеску добровільно не сплачено до нього застосовано фінансову санкцію та пеню у сумі 340,00 грн.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив надіслав клопотання з проханням провести розгляд справи без участі представника /а.с. 28/.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при причини неявки суду не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 22-27/.
Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 20 грудня 2000 року, реєстраційний номер 162816162, що підтверджується довідкою від 03 квітня 2015 року №5069/02-23 /а.с. 6/.
Судом встановлено, що суму єдиного внеску у добровільному порядку ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення недоїмки у розмірі 4649,46 грн.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289.
Так, згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як визначено пунктами 4, 5 частини першої статті 1 зазначеного Закону, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Згідно з частиною одинадцятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.
У відповідності до пункту 3.2. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1014/18309, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
В силу положень абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Частиною дванадцятою вказаної статті встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Однак, відповідачем суму єдиного внеску за 2012 рік у повному обсязі добровільно не сплачено, у зв'язку з чим за особовим рахунком фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 утворилася заборгованість з його сплати у розмірі 3455,43 грн /а.с. 21/.
Крім того, відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами згідно Закону України "Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 18 вересня 2012 року, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно пункту 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2012 року №25-1), фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Пунктом 6.2 Інструкції встановлено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону є недоїмкою.
Відповідно до пункту 6.3. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки якщо органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті.
Згідно пункту 3.4 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.
Єдиний внесок на 2013 рік було встановлено статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2013 році, розмір мінімального страхового внеску на січень-березень 2013 року становить 398,01 грн щомісячно.
На підставі вимог вказаної норми Закону, позивачем нараховано відповідачу суму єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2013 року в розмірі 1194,03 грн. /а.с. 21/.
Разом з тим, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за І квартал 2013 року не виконав, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача /а.с. 21/.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.
Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві винесено вимоги про сплату боргу від 04 березня 2013 року №Ф1396 /а.с. 8/, від 08 травня 2013 року №Ф1396 /а.с. 9/, які надіслані відповідачу поштою, однак, повернуті відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 8, зворотній бік, а.с. 9, зворотній бік/.
Пунктом 4 частини одинадцятої статті 25 цього ж Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини чотирнадцятої вищезазначеної статті про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішеннями від 24 травня 2013 року №4213 до ФОП ОСОБА_1 за несвоєчасне подання/неподання звітності за 2012 рік застосовано штраф у розмірі 170,00 грн /а.с. 10/; від 24 травня 2013 року №4214 до ФОП ОСОБА_1 за несвоєчасне подання/неподання звітності за І квартал 2013 року застосовано штраф у розмірі 170,00 грн /а.с. 11/.
Зазначені рішення надіслані відповідачу поштою, однак, повернуті відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 10, зворотній бік, а.с. 11, зворотній бік/.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Сторонами у справі не надано доказів оскарження вищезазначених рішень Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до органів Пенсійного фонду або до суду. Так само, відповідачем не надано доказів щодо сплати штрафу у добровільному порядку.
За приписами частини п'ятнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій у сумі4989,46 грн, тому позовні вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.
Згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1. місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій у сумі 4989,46 грн /чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень сорок шість копійок/.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 17 червня 2015 року.
Суддя Л.М. Петрова