ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
16 червня 2015 року № 813/1807/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
Головуючого-судді Дем»яновського Г.С.
З участю секретаря судових засідань Капустинської Н.М.
З участю представників : позивача : ОСОБА_2, відповідача Курій С.В., третьої особи Дяків Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
Адміністративний позивач ОСОБА_5 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області , третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить :
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області ,яка виразилась у відмові включити до його-ОСОБА_5 років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 року по 09.02.2009 року.
-зобов»язати Головне управління ДФС у Львівській області зарахувати ОСОБА_5 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 р. по 09.02.2009 року.
-зобов»язати Головне управління ДФС у Львівській області здійснити ОСОБА_5 надбавки за вислугу років з 10.02.2009 року по 31.03.2015 року із врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 р. по 09.02.2009 року.
-зобов»язати Головне управління ДФС у Львівській області здійснити ОСОБА_5 перерахунок та виплату відпускних ,лікарняних , премій з 10.02.2009 року по 31.03.2015 року із врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 р. по 09.02.2009 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача позов не визнав з підстав , вказаних у запереченні на позов. Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив..
Вислухавши пояснення учасників розгляду справи , перевіривши інші докази , зібрані в справі , суд приходить до наступних висновків.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим , що працює в органах державної влади з 22 серпня 2002 року, зокрема, у податковій міліції ДПА у Львівській області з 10 лютого 2009 року.
На початку червня 2015 року від свого колеги по службі, також податкового міліціонера, який працює в ОУ ГУ ДФС у Львівській області, він дізнався, що йому до вислуги років у календарному обчисленні мав бути включений також час роботи в органах Державної митної служби на посадах державного службовця, так як це передбачено пунктом «и» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацом 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р.
Зокрема, пунктом «и» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті І2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.
Відповідно до абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р. для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки за направленням Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, Представника Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки.В органах Державної податкової служби він перш ніж поступити на службу міліції, працював: з 22.08.2002 по 12.2005 - на посаді старшого державного інспектора управління дослідних перевірок ГВПМ ДНІ у м. Львові; з 12.2005 по 03.2007 - на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи ДГП у м. Львові; з 03.2007 по 09.02.2009 - на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора зонально-лінійного відділу управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Львівській області, з якої й був переведений на службу до органів податкової міліції ДПА у Львівській області.
27.06.2014 р. він звернувся до Головного управління Міндоходів у Львівській області з проханням повідомити, чому до вислуги років не був зарахований стаж роботи у державній службі у вищезазначений період з 22.08.2002 року по 09.02.2009 року відповідно до вимог пункту «и» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року, а також просив вжити заходів по усуненню вищезгаданого порушення мого права, включивши до моєї вислуги років у календарному обчисленні стаж роботи на посадах старшого державного податкового ревізора-інспектора управління дослідчих перевірок ГВПМ ДГП у м. Львові та головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно- перевірочної роботи ДШ у м. Львові, а також головного державного податкового ревізора- інспектора зонально-лінійного відділу управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Львівській області.
Крім того, наказом ГВПМ ДПІ у м. Львові від 26.02.2003 року № 59-0 йому було присвоєне звання інспектора податкової служби 2 (другого) рангу.
11.07.2014 р. він одержав відповідь за № 16819/10/13-01-04-01-37/369, якою йому було відмовлено у включенні до календарної вислуги років для призначення пенсії час роботи в митних органах через те, що не затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років. 27 лютого 2015 року він повторно звернувся до Головного управління ДФС у Львівській області із вищевказаного питання, оскільки дізнався, що ВПС ПМ УП ГУ ДФС у Львівській області здійснено зарахування окремим працівникам СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області та колишнім і діючим працівникам ОУ ГУ Міндоходів у Львівській області до вислуги років їх час роботи в державних органах. 20 березня 2015 року він одержав відповідь за № 1565/10/13-01-04-01-37, якою йому, незважаючи на здійснення відповідних зарахувань окремим діючим та колишнім працівникам податкової міліції, знову було відмовлено у включенні до календарної вислуги років для призначення пенсії час роботи в митних органах.
За змістом частини 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 p. № 3723-Х1І на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Статтею 1 Закону України «Про державну службу» визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (частина 2 ст. 2 Закону України «Про державну службу»).
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 p. № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби є органами державної виконавчої влади, вони виконують державні функції і посадові особи цих органів мають повноваження встановлені цим законом, до функції цих органів належить практичне виконання завдань і функцій держави, на посадових осіб цих органів покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень і на них покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- дорадчих функцій. Згідно абзаців 1-3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст. 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 503-р до категорії посад державних службовців були включені посади працівників ДПА, які не мають спеціальних звань.
Таким чином, посадові особи податкових органів є державними службовцями і відповідно до цього мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу». Зазначеним законом не встановлено вичерпного переліку посад, які відносяться до посад державних службовців та яким призначається пенсія на умовах цієї статті.Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв»язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Тому позивач просить задовольнити позов.
Відповідач-Головне управління ДФС у Львівській області, ознайомившись із позовними вимогами ОСОБА_5, заперечує проти такого, зважаючи на наступне.Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09.04.1998 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших--осіб» ( із змінами та доповненнями, надалі - Закон №2262).Відповідно до ч.І ст.1 Закону №2262, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Право та пенсійне забезпечення, відповідно до п. «б» ст.1-2 Закону №2262, мають «особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і
Відповідно до ч.І cm.2 Закону №2262 - «військовослужбовцям, особам, які мають .право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби». Згідно п.п..12 p 2 Закону №2262 («Пенсії за вислугу років»), пенсія за вислугу років призначається:
а)особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "6" - "д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по ЗО вересня 2015 року і на день звільненя мають вислугу 22 календарних роки і більше;
б) особам Офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової Служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у
пунктах «б»-«д» статті 1 2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45 річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально- виконавчій службі України.Згідно п. «и», ч.І ст.17 (Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії) Закону України від 09.04.92 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із наступними змінами і доповненнями (далі - Закон № 2262), особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначених у пунктах «б»-«д» ст. 12 даного Закону, які мають право на пенсію « За Законом України № 2262, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:
- час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.На день звернення з позовом до суду у позивача відсутні: визначений вищезазначеним законом вік (45 років); вислуга років.
Дата народження позивача - 26.11.1977р. Позивач, як станом на день подання позову до суду, так і станом на 29.04.2015, не набув права на пенсію на умовах, визначених Законом №2262, і продовжує працювати.
Окрім зазначеного, враховуючи вимоги п. «и», ч.І ст.17 {Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії) Закону №2262, до вислуги років для призначення пенсії враховуються час роботи в державних органах у разі переходу па військову службу в органи. зокрема податкової міліиіїзгідно з переліками посад, затверджуваними відповідно центральним органом виконавчої влади . Крім цього до вислуги років для призначення пенсії зараховуються стаж роботи в державних органах у разі переходу на службу в податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними, відповідно, центральним органом виконавчої влади (Міністерством доходів і зборів України, Головним управлінням ДФС у Львівській області). Тому відповідач просить в позові відмовити.
Представник третьої особи також просила в позові відмовити.
Судом встановлено також наступне.
Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, йому гарантоване право на зарахування часу роботи в державних органах до вислуги років для призначення пенсії за цим законом, так як позивач являється державним службовцем, що проходив службу в податкових органах.
Відповідно до записів у трудовій книжці, судом встановлено перебування позивача з в органах Державної податкової служби . Перш ніж поступити на службу міліції позивач , працював: з 22.08.2002 по 12.2005 - на посаді старшого державного інспектора управління дослідних перевірок ГВПМ ДНІ у м. Львові; з 12.2005 по 03.2007 - на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи ДГП у м. Львові; з 03.2007 по 09.02.2009 - на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора зонально-лінійного відділу управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Львівській області, з якої й був переведений на службу до органів податкової міліції ДПА у Львівській області.
27.06.2014 року позивач звернувся з заявою до відповідача про зарахування до вислуги його років стаж роботи набутий ним як державним службовцем в податкових органах.
11.07.2014 року листом №16817/10/13-0104-01-37/366 позивач отримав відповідь відповідача, котрою йому було відмовлено в зарахуванні стажу роботи в органах ОДПС до вислуги років для призначення пенсії, оскільки станом на момент розгляду заяви позивача перелік посад центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики не затверджений.
27.02.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача з клопотанням про зарахування до вислуги його років стаж роботи набутий ним як державним службовцем в податкових органах.
20.03.2015 року листом №1563/10/13-01-04-01-37 відповідач лишив заяву позивача без розгляду, оскільки позивачу було надано відповідь про відмову в зарахуванні до вислуги його років стажу роботи на державній службі.
За змістом ч. 1 ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Статтею 1 Закону України “Про державну службу” визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (ч. 2 ст. 2 Закону України “Про державну службу”).
Згідно абзаців 1-3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України “Про державну службу”, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 503-р до категорії посад державних службовців були включені посади працівників ДПА, які не мають спеціальних звань.
Таким чином, посадові особи податкових органів є державними службовцями і відповідно до цього мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених ст. 37 Закону України “Про державну службу”. Зазначеним законом не встановлено вичерпного переліку посад, які відносяться до посад державних службовців та яким призначається пенсія на умовах цієї статті.
Вищевикладена правова позиція узгоджується із судовою практикою Вищого адміністративного суду України (ухвала від 18.03.2014 року у справі № К/9991/78414/12).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає згідно преамбули Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-XII.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до п. “и” ст. 17 цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” - “д” статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.
Відповідач по справі не заперечує, що час роботи позивача на займаних посадах відноситься до часу роботи в державних органах, проте відповідач відмову мотивує тим, що перелік посад офіцерського та начальницького складу ДПС України не затверджений, що в свою чергу унеможливлює зарахування позивачеві до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах державної податкової служби, проте суд з даною позицією не погоджується та зазначає наступне.
Закріплений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-XII, передбачено для осіб начальницького складу податкової міліції гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності.
Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Відтак, суд не приймає до уваги посилання відповідача про відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачеві у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії часу попередньої роботи в державних органах - державних податкових інспекціях, що є наслідком визнання судом протиправної бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивачу до вислуги років для призначення пенсії стажу роботи в державних органах, а також є наслідком зобов'язання судом відповідача зарахувати позивачу до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби.
Враховуючи те, що вислуга років впливає на виплату надбавки, нарахування відпускних, лікарняних та премій, цілком правомірними та такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги позивача про нарахування та виплату йому надбавки за вислугу років з 10.02.2009 року по 31.03.2015 року із врахуванням у вислузі років стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2009 року по 09.02.2009 року та проведення перерахунку та виплати відпускних, лікарняних, премій з 10.02.2009 року по 31.03.2015 року із врахуванням у вислузі років стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 року по 09.02.2009 року.
Крім цього судом оглянуто витяг з послужного списку особової справи капітана податкової міліції ОСОБА_5,старшого уповноваженого з особливо важливих справ відділу зонального контролю управління власної безпеки Головного управління ДФС у Львівській області ,з якого вбачається ,що позивачу наказом ДПА України від 31.03.2009 року присвоєно спеціальне офіцерське звання.
Суд відхиляє посилання відповідача щодо недосягнення позивачем пенсійного віку як на підставу заперечень проти позову, як необґрунтовані, оскільки предметом даного позову є визнання протиправною відмови в зарахуванні позивачу стажу в податкових органах до вислуги років для призначення пенсії, тобто відмовляючи позивачу в такому зарахуванні відповідач позбавив позивача можливості скористатися правом на зарахування стажу, що дає право виходу на пенсію за вислугою років, але аж ніяк дана відмова не стосувалась саме виходу позивача на пенсію.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008 року № 2).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач не довів правомірності своєї поведінки з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.
Щодо понесених позивачем судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 КАС України такі присуджуються йому з державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області ,яка виразилась у відмові включити до вислуги років ОСОБА_5 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 року по 09.02.2009 року.
Зобов»язати Головне управління ДФС у Львівській області зарахувати ОСОБА_5 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 р. по 09.02.2009 року.
Зобов»язати Головне управління ДФС у Львівській області здійснити ОСОБА_5 надбавки за вислугу років з 10.02.2009 року по 31.03.2015 року із врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 р. по 09.02.2009 року.
Зобов»язати Головне управління ДФС у Львівській області здійснити ОСОБА_5 перерахунок та виплату відпускних ,лікарняних , премій з 10.02.2009 року по 31.03.2015 року із врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22.08.2002 р. по 09.02.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (79000, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 73,08 грн (сімдесят три грн. 08 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
Суддя Дем'яновський Г.С.