8.3.3
Іменем України
09 червня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/73/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Широка К.Ю.,
за участі секретаря - Жданової Г.Є.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сєверодонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєверодонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення- рішення від № НОМЕР_1 від 27.03.2015,
09 квітня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Сєверодонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєверодонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення- рішення від № НОМЕР_1 від 27.03.2015.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Фахівцями ДПІ у м. Сєвєродонецьку було здійснена камеральна перевірка даних Товариства задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. На підставі перевірки був складений акт перевірки. Позивач зазначив, що акт перевірки він отримав без дати и також номер акту зазначений не в повному обсязі. 27 березня 2015 року було винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким було встановлено порушення п.198.1.,п.198.6, ст.198 ПК України, що призвело до зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 80 000 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення рішення не законне та не обґрунтоване, з огляду на наступне. Позивач зазначив, що була порушена ст.86 ПК України, п. 86.2., а саме: акт камеральної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами та надсилається для підписання платнику податків. Позивач зазначив, що він не отримував акт. Також позивач вважає, що він не порушив норми ст. 198, п. 198.1., 198.6. ПК України, так як відповідно до постанови КМУ № 136 від 25.03.2015 «Про внесення змін до постанови КМУ від 12.01.2011 № 15» було визначено перелік відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.2017, звільняються від обкладення податком на додану вартість.
На підставі викладеного позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.03.2015.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, зазначив, що Товариство було порушено права оскаржувати акт перевірки на підставі якого було винесено податкове повідомлення рішення. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в ході судового розгляду справи заперечував проти адміністративного позову надав письмові заперечення проти позову (а.с.27) та зазначив, що на підставі пункту 200.10 ст.200 ПК України та згідно з вимогами ст.76 ПК України фахівцями ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача за січень 2015 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 11.03.2015 №300/12-14-15-03/14-4643841. Дані перевірки свідчать про заниження платником податків зобов'язань на 80000 грн. та завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що включає до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. У рядку 5 «Операції, які звільнені від оподаткування» задекларовано суму 400000 грн. Згідно додатку 6 до даної декларації задекларовані на цю суму операції є операціями з поставки брухту та відходів металу. Перелік таких відходів та брухту чорних та кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідач зазначає, що дія постанови КМУ від 12.01.2011 № 15, якою затверджено перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільнялись від оподаткування податком на додану вартість, обмежувались періодом до 2014 року. 25 березня 2015 року прийнято постанову № 136, якою внесені зміни до постанови КМУ від 12.01.2011 № 15 та визначено, що остання набирає чинності з дня опублікування. Дана постанова була опублікована в Урядовому кур'єрі від 31.03.2015. Таким чином, відповідач вважає, що операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися платником з 01.01.2015 і до дати набрання чинності постановою КМУ від 25.03.2015 № 136, підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20%. Таким чином, на порушення пунктів 194.1. ст.194, пункту 185.1. ст.185, пункту 23 підр.2 р.ХХ ПК України платником занижена суму податкових зобов'язань на 80000 грн. по податковій декларації за січень 2015 року, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 27.03.2015 прийнято на думку відповідача правомірне.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Стаття 86.2. ПК України, передбачає, щоза результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органів ручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.10. ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.
Згідно п. 185.1. п.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;в) ввезення товарів на митну територію України;е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Стаття 194 ПК України, передбачає, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
Згідно п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Судом установлено, що 11 березня 2015 року головним державним ревізором - інспектором відділу контролю організації та супроводження перевірок платників податків ДПІ у м. Сєверодонецьку ОСОБА_3 на підставі п.200.10 ст. 200 розділу 5, в порядку ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з додатковою відповідальністю «Сєверодонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - ТДВ «СЗХНО»), код ЄДРПОУ 4643841 (а.с.64). При перевірки було використано: податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року (від 20.02.20155 №9019971053 з урахуванням уточнюючого розрахунку № НОМЕР_2 від 25.02.2015) (а.с.51), додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до даної декларації (а.с.53), додаток № 6, який подається платником, які заповнюють рядки 3, таабо 4, таабо 5 декларації.
В ході проведення перевірки були встановлені порушення п.185.1. ст. 185, п.194.1.ст.194, п.23 підрозд.2 р. ХХ ПК України, пункту 200.1, ст.200.4 ст.200 розділу 5 ПК України. У зв'язку з чим був складений акт від 11.03.2015 № 300\12-14-14-15-03\04643841 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість». Зазначений акт був направлений позивачу (а.с.40) та отриманий уповноваженою особою позивача 13 березня 2015 року (а.с.41).
Таким чином, твердження представника позивача про неотримання акту перевірки для підпису в термін передбачений ст.86 ПК України та у зв'язку з чим, позбавлення його права на оскарження акту не знайшли свого підтвердження та були спростовані належними доказами в судовому засіданні.
Стосовно ствердження позивача про те, що позивач отримав акт без номера та без дати, чим саме порушив вимоги ст.86 ПК України. Судом було встановлено, що дійсно на адресу позивача надійшов акт без дати та не з повним номером (а.с.6), однак він ідентичний акту від 11.03.2015 № 300\12-14-14-15-03\04643841, якій був наданий представником податкового органу, як підстава для винесення податкового повідомлення рішення, тому зазначена помилка є технічною та не несе ні яких наслідків для платника податків.
27 березня 2015 року податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (а.с.42). Дане податкове повідомлення рішення було вручена особисто представнику позивача 27.03.2015 про що є відмітка у корінці податкового повідомлення рішення (а.с.42).
Відповідно до підпункту 23 підрозд.2 розділу ХХ ПК України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Судом встановлено, що дані камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року засвідчили про заниження платником податків зобов'язань на 80000 грн. та завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до податкової декларації за січень 2015 року, у рядку 5 «Операції, які звільнені від оподаткування» задекларована сума 400000 грн.(а.с.36). В судовому засіданні встановлено, що задекларовані на цю суму операції є операціями з поставки брухту та відходів металу (а.с.55).
Постановою КМУ № 15 від 12.01.2011 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорни і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, звільняються від обкладання податком на додану вартість» був затверджений перелік відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких звільнені від обкладення податком на додану вартість. Судом встановлено, що в зазначену постанову не одноразова були внесені зміни. На час подання податкової декларації позивачем за січень 2015 року в редакції була постанова КМУ зі змінами, які були внесені Постановою КМУ № 43 від 05.02.2014 року, відповідно до яких був встановлений термін звільнення від обкладення податком на додану вартість до 01.01.2015.
Суд не бере до уваги посилання представника позивача на постанову КМУ №136 від 25.03.2015 року (набрала чинності 31.03.2015 року після опублікування в Урядовому кур'єрі №58) якою був встановлений термін звільнення від обкладення податком на додану вартість до 01.01.2017, у зв'язку з тим, що на час подання податкової декларації за січень 2015 року, діяла постанова КМУ № 15 від 12.01.2011зі змінами, які були внесені Постановою КМУ № 43 від 05.02.2014 року.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В судовому засіданні представнику позивача було запропоноване надати докази на підтвердження своїх стверджень, однак ні яких інших доказів, окрім тих яка є у матеріалах справи суду надані не були.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (пункт 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення рішення.
З огляду на викладене, суд зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню через відсутність порушення з боку відповідача.
За таких обставин суд вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 09 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 червня 2015 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністратвиного позову Товариству з додатковою відповідальністю “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованного обладнання” до ДПІ в м.Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області про скасування податкового -повідомлення рішення №0000751503 від 27.03.2015 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2015.
Суддя ОСОБА_4