Справа № 1-137/2011 року
іменем України
11 лютого 2011 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Нестерцова Н.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України,
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України, в якій вказала, що 5 жовтня 2010 року, близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи у кабінеті заступника начальника Зміївського РВЕ АК «Харківобленерго»за адресою: м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, 7-Б Харківської області, з мотивів особистих неприязних стосунків, спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді травматичного набряку частини м'яких тканин на голові, крововилив в проекції правого та лівого плечового суглобу, рану на верхній губі, струс головного мозку. Просила суд порушити кримінальну справу у відношенні ОСОБА_2 та притягнути його до кримінальної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України.
Суддя, ознайомившись зі скаргою, дійшов до висновку, що подана до суду скарга за формою і змістом не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає залишенню без розгляду і поверненню скаржникові з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 27 КПК України справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126 Кримінального кодексу України, а також справи про злочини, передбачені статтею 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КПК України скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 223 КПК України обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання.
При посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші справи.
В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.
Скарга ОСОБА_1 не відповідає вище зазначеним вимогам Закону, зокрема у ній відсутні вказівки на механізм, спосіб, локалізацію, кількість завданих ОСОБА_1 ударів, тобто не описаний спосіб вчинення злочину. Також відсутні показання ОСОБА_2, доводи, наведені ним у свій захист та результати перевірки цих доводів.
Вказані недоліки не дозволяють судді вирішити питання про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи за ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу.
Керуючись ст.ст. 27, 223, 224, 251 КПК України, суддя -
Скаргу ОСОБА_1 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України -залишити без розгляду та повернути скаржникові.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: