Справа № 569/8437/15-ц
15 червня 2015 року
Суддя Рівненського міського суду Куцоконь Ю.П., перевіривши виконання вимог ст.ст.119,120 ЦПК України по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Місцем проживання відповідача у позовній заяві зазначено смт.Рокитне Рівненської області.
Відповідно до вимог частини першої статті 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
В обґрунтування підсудності позову Рівненському міському суду ОСОБА_1 посилається на положення частини першої статті 110 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 110 ЦПК України позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Суд вважає помилковим посилання позивача на вказану правову норму, оскільки частиною першою статті 110 ЦПК України передбачений вичерпний перелік вимог, який дає позивачу право звертатися з позовом за місцем свого проживання чи перебування. Стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів не можна ототожнювати зі стягненням аліментів, оскільки аліменти є коштами на утримання дитини, а пеня є формою відповідальності за прострочення їх сплати. Оскільки частина перша статті 110 ЦПК України стосується виключно вимог про стягнення аліментів і вказане посилання є категоричним, суд вважає безпідставним розширене тлумачення цієї норми і розповсюдження її дії на вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Згідно положень статті 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.
Відповідно до вимог пункту 4 частини третьої статті 121 ЦПК України позовна заява повертається позивачу, коли справа не підсудна цьому суду.
Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 має бути повернутий позивачу, оскільки повинен пред'являтися до Рокитнівського районного суду Рівненської області.
Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, а не про стягнення пені за прострочення аліментів.
Позивачем суду не надано доказів сплати судового збору за подачу позову до суду.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Керуючись ч.1 ст.109, ст.115, п.4 ч.3 ст.121, абз.3 ч.3 ст.122, ст.209, ст.210, ст.293, ст.294 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів повернути ОСОБА_1 для подання до належного суду - Рокитнівського районного суду Рівненської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Куцоконь Ю.П.