Справа № 569/4086/15-ц
16 червня 2015 року Рівненський міський суд
в особі головуючого
судді Кухарця В.М.
при секретарі судового засідання Дадичиній Н.О.
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_2, звернувшись до суду, просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 20862 грн. 49 коп. в рахунок повернення коштів, які відповідач у нього позичила 10 жовтня 2014 року, зобов'язавшись повернути вказані кошти до 17 жовтня 2014 року, однак по даний час цього зробила, що змусило його звернутися до суду за захистом своїх порушених майнових прав та інтересів. Просить також стягнути з ОСОБА_3 на свою користь документально підтверджені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача вимоги свого довірителя підтримала та з мотивів, наведених у позовній заяві, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином - рекомендованим листом із повідомленням за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с.6), повідомлення про причини неявки до суду чи заяви про розгляд справи за її відсутності від відповідачки не надійшло.
З'ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.1046, 1047, ч.1 ст.1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян….
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Представник позивача в судовому засіданні пояснила та в обґрунтування позовних вимог свого довірителя надала суду оригінал розписки позичальника ОСОБА_3, датованої 10.10.2014 р., з якої слідує, що 10 жовтня 2014 року відповідач позичила у позивача грошові кошти в сумі 20862 грн. 49 коп., які зобов'язалася повернути до 17 жовтня 2014 року, однак своє зобов'язання не виконала, що стало підставою звернення позивача в березні 2015 року до суду за захистом свого порушеного майнового права та інтересу.
Представник позивача також пояснила, що на неодноразові усні звернення її довірителя до відповідачки з проханням добровільно повернути позичені гроші, відповідач ніяким чином не відреагувала, тим самим ухилившись від виконання взятого на себе грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.509, ст.526, абз.1 ч.1 ст.530 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, позивач обґрунтував зміст і підстави своїх позовних вимог таким письмовим доказом як розписка позичальника ОСОБА_3, що посвідчує факт передання їй позикодавцем ОСОБА_2 визначеної грошової суми в 20862 грн. 49 коп., що є підтвердженням факту укладення між сторонами договору позики, для якого законом (ч.1 ст.1047 ЦК) встановлена проста письмова форма.
Позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати у виді сплаченого при пред'явленні позову судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп. (а.с.1), тому вказані витрати підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Виходячи з вищенаведених норм цивільного законодавства, встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в рахунок повернення боргу за договором позики грошові кошти в сумі 20862 грн. 49 коп., судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп., а всього - 21106 (двадцять одну тисячу сто шість) грн. 09 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Головуючий: