14 травня 2015 року 10 год. 10 хв.Справа № 808/7711/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі Горбовій І.С.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про нарахування земельного податку з фізичних осіб № 1682-15 на суму 4966,52 грн., № 1681-15 на суму 9591,42 грн. та № 1683-15 на суму 9591,42 грн. від 09.07.2014.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що нарахування земельного податку з фізичних осіб відповідачем було здійснено безпідставно. У державному земельному кадастрі відсутня будь-яка інформація щодо використання ОСОБА_3 земельних ділянок, по яких винесені оскаржувані повідомлення-рішення. З 07.06.2007 року і по 14.07.2014 дані земельні ділянки знаходились у користуванні Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот». 26.06.2012 між позивачем та ДП «Запорізький річпорт» було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 77. При цьому оформлення землі з моменту укладення даного договору купівлі- продажу майна і по сьогодні так і не було завершено.
Увесь цей час земельні ділянки за адресою бульвар Шевченка, 77 були у користуванні ДП «Запорізький річпорт».
05 березня 2014 року Запорізька міська рада на 45-й сесії винесла рішення № 21/252 «Про припинення ДП «Запорізький річковий порт «АСК «Укррічфлот» права користування земельною ділянкою по бульвару Шевченка, 77». На підставі даного рішення договір оренди землі від 07.06.2007 № 040726100403 між Запорізькою міською радою (Орендодавцем) та ДП «Запорізький річпорт» (Орендарем) було припинено.
При розгляді справи та винесенні своїх рішень Відповідач не надав жодних даних з державного земельного кадастру щодо використання позивачем зазначених земельних ділянок. Крім того, зазначив, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2012 не може бути взятий до уваги, так як даний витяг не містить жодних даних про те, що позивач є постійним землекористувачем земельної ділянки. Як вбачається з листа від 20.02.2015 № 31-28-02-252/2-15 станом на 31.12.2013 право на земельну ділянку, яка має кадастровий номер 2310100000:05:019:0149 не зареєстровано. Земельна ділянка, яка має кадастровий номер 2310100000:05:019:0149, знаходиться в межах земельної ділянки, яка має кадастровий номер 2310100000:05:019:0074, яка в свою чергу надана в користування ДП «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот». Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2012 позивач має у власності нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 77. Відповідно до даних земельного кадастру гр.. ОСОБА_3 встановлено нормативну грошову оцінку за один кв.м. земельної ділянки під забудовою, що складає 413,78 за кв.м. Відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 625/200/02-24 від 29.12.2012 виданого управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя листом № 8566/10 від 04.07.2014 визначена оподатковувана площа земельної ділянки під нежитловим приміщенням вбудованим в житлові та інші приміщення, що складає 2318 кв.м.
Відповідно до вищезазначеного ОСОБА_3 було сформовано за останні 3 роки податкові повідомлення-рішення. Твердження позивача щодо неправомірності винесення податкових повідомлень-рішень не знаходять ані документального підтвердження, ані законодавчого, оскільки безпосередньо п. 4.4 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.06.2012 передбачено, що право землекористування покупець вирішує самостійно згідно з чинним законодавством; обов'язок та відповідальність покупця щодо оформлення в установленому порядку права користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт та внесення плати за землю несе виключно покупець відповідно до вимог чинного законодавства з моменту укладання такого договору. Посилання на той факт, що позивач не завершив процес оформлення права користування земельною ділянкою, а тому вона фактично знаходиться у користуванні ДП «Запорізький річковий порт «АСК «Укррічфлот», не виключають обов'язок та відповідальність гр.. ОСОБА_3 щодо користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 77. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ДПІ в Орджонікідзевському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області на підставі наданих документів (витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу з Державного реєстру правочинів № 11502415 до договору купівлі-продажу від 26.06.2012) гр.. ОСОБА_3 здійснений розрахунок земельного податку за 2012-2014 роки, а саме за період: з 26.06.2012 по 31.12.2012 у сумі 4966,52 грн.; з 01.01.2013-по 31.12.2013 у сумі 9591,42 грн.; з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 9591,42 грн.
09.07.2014 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 1682-15 про нарахування податкового зобов'язання із земельного податку за 2012 рік у сумі 4966,52 грн., № 1683-15 про нарахування податкового зобов'язання із земельного податку за 2013 рік у сумі 9591,42 грн., № 1681-15 про нарахування податкового зобов'язання із земельного податку за 2014 рік у сумі 9591,42 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 (покупець) придбав у Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (продавець) за договором купівлі-продажу від 26.06.2012 нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 77, а саме: № 3 підпірну стінку з майданчиком інв.. № 0388; мережу електропостачання 0,4 кв., інв.. № 1458; мережу водопостачання, інв.. № 0415.
Договір зареєстрований в ТОВ “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” 31.07.2012 за № 34996183.
Згідно з п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Згідно п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Тобто, не дивлячись на те, що відповідно до визначення земельного податку (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України) він має сплачуватись або власниками або землекористувачами земельних ділянок, положення п. 287.6 ст. 287 ПК України покладають на власника придбаної нерухомості обов'язок щодо сплати земельного податку з моменту реєстрації прав на об'єкти нерухомості без прив'язки до того, чи оформлена земельна ділянка належним чином чи ні.
Отже, оскільки право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 77, а саме: № 3 підпірну стінку з майданчиком інв.. № 0388; мережу електропостачання 0,4 кв., інв.. № 1458; мережу водопостачання, інв.. № 0415 на земельній ділянці площею 2318 кв.м., яка має кадастровий номер 2310100000:05:019:0149, було зареєстроване за позивачем 31.07.2012 за № 34996183, в силу приписів п. 287.6 ст. 287 ПК України позивач повинен сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташовані відповідні об'єкти нерухомості.
Відповідно до п. п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Згідно з п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Податковий орган, обґрунтовуючи відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, посилається витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 625/200/02-24 від 29.12.2012, виданого Упроавлінням Держкомзему у м. Запоріжжя (копія долучена до справи).
Відповідно до даних земельного кадастру позивачу встановлено нормативну грошову оцінку за один кв.м. земельної ділянки під забудовою, що складає 413,78 грн. за кв.м.
Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Загальна площа земельної ділянки по бульвару Шевченка, 77, на якій розташовані об'єкти нерухомості складає 2318 кв. м. Ставка податку за зазначену земельну ділянку для позивача дорівнює: з 26.06.2012 по 31.12.2012 у сумі 4966,52 грн. (959142,04 грн. х 1%) : 365 х 189); з 01.01.2013 по 31.12.2013 у сумі 9591,42 грн. (959142,04 грн. х 1%); з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 9591,42 грн. (959142,04 грн. х 1%).
Отже, донарахування сум податку суд вважає законним та обґрунтованим.
Суд також не погоджується з доводами позивача про відсутність у нього законодавчо визначеного обов'язку щодо сплати земельного податку з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Дійсно, у випадку відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці державної або комунальної власності не оформленій у власність (користування) відчужувача, до набувача не переходять жодні права на таку земельну ділянку.
В той же час, вказане не впливає на обов'язок покупця нерухомості по сплаті земельного податку, бо положення п. 287.6 ст. 287 ПК України зобов'язує сплати такий податок з момент державної реєстрації права власності на нерухоме майно. І для вказаної норми зовсім є неважливим чи оформлено за власником нерухомості у встановленому законом порядку право власності чи право користування на земельну ділянку, яка розташована під об'єктами нерухомості чи ні.
На думку суду, така позиція є цілком правомірною, оскільки оформлення права власності, або права користування земельною ділянкою може тривати досить довгий час, а власник нерухомості, фактично користуючись земельною ділянко, має сплачувати за неї земельний податок.
Вказане відповідає правовій позиції, викладені Верховним Судом України в постанові від 06.11.2012 по справі № 21-335а12.
Враховуючи вищевикладене суд не погоджується з відповідачем стосовно нарахування земельного податку у розмірі 946,01 грн. за 2012 рік, оскільки як було вказано обов'язок щодо сплати такого податку прив'язується законодавцем до моменту реєстрації права власності, а як вбачається з матеріалів справи позивачем реєстрацію права власності на нерухоме майно було здійснено 31.07.2012.
Тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1682-15 від 09.07.2014 в частині нарахування земельного податку за період з 26.06.2012 по 31.07.2012 винесено необґрунтовано та підлягає скасуванню.
Суд не бере до уваги просилання позивача щодо того, що він не завершив процес оформлення права користування земельною ділянкою з незалежних від нього причин, оскільки як вбачається з п. 4.4 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.06.2012 передбачено, що право землекористування покупець вирішує самостійно згідно з чинним законодавством; обов'язок та відповідальність покупця щодо оформлення в установленому порядку права користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт та внесення плати за землю несе виключно покупець відповідно до вимог чинного законодавства з моменту укладання такого договору.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено та підтверджено долученими до справи доказами правомірність нарахування податковим органом позивачу у справі земельного податку, а тому підстави для скасування податкових повідомлень-рішень № 1682-15, № 1681-15 та № 1683-15 від 09.07.2014 у повному обсязі у суду відсутні.
З огляду на викладене, адміністративний позов ОСОБА_3 слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1682-15 від 09.07.2014 винесене Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в частині нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 946 грн. 01 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_3 (код ІПН НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 91 грн. 35 коп. (дев'яносто одна гривня тридцять п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака