19 травня 2015 року 17 год.25 хв.Справа № 808/1832/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі Горбовій І.С.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області
до Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради
про зобов'язання вчинити певні дії
Державна фінансова інспекція в Запорізькій області (далі позивач, Держфінінспекція у Запорізькій області) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради (далі відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача згідно п. 2.1 вимог від 28.08.2013 № 08-04-14-14/7285 в повному обсязі відшкодувати кошти у загальній сумі 74228,16 грн. за надані фізичним особам послуги шляхом внесення їх до каси або на розрахунковий рахунок відповідача, у тому числі за рахунок осіб, винних у безоплатному наданні таких послуг, на підставі ст.. 1166 Цивільного кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав із підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2014 по справі № 808/1832/14 зупинено провадження у зазначеній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 808/9094/13-а за позовом Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради до Держфінінспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування п. 2.1 вимоги від 28.08.2013 № 08-04-14-14/7285.
11.11.2014 постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 808/9094/13-а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2013 було скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано п. 2.1 вимоги від 28.08.2013 № 08-04-14-14/7285.
У зв'язку з тим, що п. 2.1 вимоги Держфінінспекції в Запорізькій області від 28.08.2013 № 08-04-14-14/7285 скасовано, просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
З 27.05.2013 по 13.08.2013 відповідно до п. 1.2.2.3 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Запорізькій області на ІІ квартал 2013 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради за період з 01.01.2010 по 01.05.2013.
За результатами зазначеної ревізії складено акт від 13.08.2013 № 04-21/12.
Так, згідно п. 2.1 вимоги від 28.08.2013 № 08-04-14-14/7285 внаслідок надання окремих видів платних послуг населенню за ціною нижчою ніж визначено калькуляціями кошторисної вартості на проведення кожного з видів послуг, які розроблені та затверджені відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, протягом періоду з 01.01.2010 по 01.05.2013 комунальним закладом недоотримано доходів від надання фізичним особам платних послуг на загальну суму 74228,16 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2014 по справі № 808/1832/14 зупинено провадження у зазначеній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 808/9094/13-а за позовом Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради до Держфінінспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування п. 2.1 вимоги від 28.08.2013 № 08-04-14-14/7285.
11.11.2014 постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 808/9094/13-а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2013 було скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано п. 2.1 вимоги від 28.08.2013 № 08-04-14-14/7285. Постанова набрала законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені содовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Частиною 1 ст. 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” №2939-XII від 26.01.1993 (далі Закон №2939-XII), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 15 Закону №2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно п. 10 ч.1 ст. 10 Закону №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом визнано протиправною та скасовано вимоги від 28.08.2013 № 08-04-14-14/7285 про усунення порушень виявлених ревізією, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог наразі відсутні.
Разом з тим, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відшкодування коштів у загальній сумі 74228,16 грн. за надані фізичним особам послуги шляхом внесення їх до каси або на розрахунковий рахунок відповідача, у тому числі за рахунок осіб, винних у безоплатному наданні таких послуг, на підставі ст.. 1166 Цивільного кодексу України, також з огляду на наступне.
Суд зазначає, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.
У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14), 28 жовтня 2014 року (справа № 21-462а14).
Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В.Сіпака