Справа № 559/1491/15-к
Номер провадження 1-кс/559/189/2015
"16" червня 2015 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Слідчий суддя ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дубенського МВ УМВС Українив Рівненській області від 29 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_3 є потерпілим у кримінальному провадженні №420141801000000014, внесеному до ЄРДР 18 березня 2014 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Скарга ОСОБА_3 обгрунтовується наступними доводами. Постановою слідчого Дубенського МВ УМВС від 29 квітня 2015 року було закрите кримінальне провадження проти ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_5 , яке було внесене 18 березня 2014 року до ЄРДР за №420141801000000014 за ознаками вчинення кримінального злочину, передбаченого ч.l ст.185 КК України.
Вказана постанова була надіслана потерпілому тільки після його звернення до прокурора і була отримана ним тільки 8 червня 2015 року разом із відповіддю прокурора Дубенської міжрайпрокуратури.
Вищевказана постанова на думку потерпілого являється цілком незаконною, тому підлягає скасуванню із слідуючих підстав.
Дійсно 26 лютого 2014 року він звернувся в Дубенську міліцію із заявою про крадіжку речей із належного йому будинку АДРЕСА_1 .
На протязі де-якого часу потерпілий не жив у вищевказаному будинку, тому вирішив здати його в оренду гр-нам ОСОБА_4 , його дружині ОСОБА_5 та двом малолітнім дітям. Вони казали, що вони сиpоти, не мають грошей і не мають де жити. Тому потерпілий пожалівши їх, відстрочив їм плату за наймання житла, навіть дозволив їм тримати квартирантку для того, щоб їм було легше. ОСОБА_4 попросив потерпілого дати йому 400 гривень з метою купити порося, тримати його, а пізніше поділитися з потерпілим. Потерпілий придбав корм для свиней за свої кошти і передав ОСОБА_4 . Але ніякого кабанчика ОСОБА_4 не купляв і грошей потерпілому не повернув. Таким чином як зазначає потерпілий, ОСОБА_4 скоїв шахрайські дії, обманним шляхом заволодівши коштами потерпілого.
Однак питання про порушення кримінального провадження за даною статтею кримінального кодексу навіть не вирішувалася.
У своїй заяві в ОСОБА_6 потерпілий повідомив про те, що він, випадково зайшовши до будинку, виявив, що сім'я ОСОБА_7 просто покинула будинок без його відома, не попередивши потерпілого і винесли з його будинку належні йому речі, познімали ручки з дверей та змішувачі з кухні та ванної кімнати і т.і.
Потерпілий одразу ж викликав наряд міліції і всі наведені ним факти були зафіксовані фотографуванням.
Потерпілий представив слідчому документи про вартість викраденого, у тому числі дверних ручок, кранів, змішувачів, шиферу, аварійного клапану до котла, які він вимушений був придбавати з вини ОСОБА_7 замість викрадених. Вказані накладні і чеки були видані потерпілому при купівлі.
Однак слідчий у своїй постанові вказує, як на один із мотивів закриття кримінального провадження, на те, що, ніби-то ці накладні і квитанції не відповідають якимось правовим актам.
Таким чином слідчий замість того, щоб з'ясовувати і досліджувати обставини кримінального злочину, вивчав правові акти, на підставі яких підприємець продавець мав би видавати накладні та квитанції.
Таким чином слідчий цілком безпідставно відкинув вказані докази без порівняння їх із фотознімками і без належної перевірки .
Вказане кримінальне провадження цим же слідчим неодноразово закривалося, але ці постанови про закриття кримінальної справи неодноразово скасовувалися прокурором після належної перевірки.
Тільки після чергової скарги в прокуратуру потерпілий був викликаний на допит до слідчого, який навіть не хотів його слухати, заявляючи про те, що це все - вигадки потерпілого.
Потерпілий просив зробити огляд у квартирі, де живуть в даний час ОСОБА_7 тому що був упевнений у тому, що упізнає свої речі. Однак слідчий, зайнявши із самого початку позицію відмови, не бажав слухати потерпілого.
Так не прийнято до уваги такий суттєвий доказ крадіжки, як те, що потерпілий випадково проходячи біля будинку, де живуть в даний час ОСОБА_7 , побачив свого ковра, який також був викрадений. Про даний факт одразу ж повідомив своєю заявою міліцію. Однак і цей доказ був цілком безпідставно відкинутий слідчим.
Із невідомої причини слідчий не вірить показам потерпілого, а цілком абсурдним показам ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_5 цілком вірить, приймаючи їх за основу. Так, по факту виявлення у них килима потерпілого, вони пояснюють, що вони, ніби-то, випадково «взяли» його у потерпілого.
Далі... Спочатку слідчий стверджував, що у потерпілого немає доказів щодо того, що телевізор «Саба» дійсно був у потерпілого.
Потерпілий представив квитанцію, виписану на його ім'я про те, що здавав телевізор у ремонт, навіть пропонував слідчому викликати в якості свідка майстра, якому завозив телевізор. Однак слідчий не бажав виконувати і цю роботу.
Вже після того, ОСОБА_7 заявив про те, що саме він ремонтував телевізор і, ніби-то, платив за це гроші, тому і забрав його (тобто телевізор). Однак і тут слідчий навіть не зобов'язав ОСОБА_7 представити квитанцію.
Всі ці факти свідчать про упередженість зі сторони слідчого, про його непрофесійність та недбале відношення до своїх обов'язків.
Посилання у постанові слідчого на порушені норми цивільного законодавства потерпілий вважає просто абсурдними. Він не звертався до міліції і в прокуратуру із заявою про захист своїх цівільних прав, чи про порушення ОСОБА_7 і його дружиною умов Договору найму.
А звернувся до міліції, до прокуратури з конкретною заявою про скоєння з його будинку крадіжки.
Зважаючи на викладені доводи, потерпілий просить скасувати постанову слідчого Дубенського МВ УМВС України від 29 квітня 2015 року про закритгя кримінального провадження як незаконну, безпідставну, таку, що не rpунтується на доказах і фактах. Направити матеріали для проведення подальшого досудового розслідування і притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками скоєння ними злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яка передбачає відповідальність за скоєння крадіжки на значну суму та групою осіб. Також порушити кримінальне провадження проти ОСОБА_4 за ознаками скоєння ним шахрайських дій.
В судовому засіданні представник потерпілого підтримала скаргу з викладених у ній підстав, наголосивши, що слідство проведено упереджено, коли слідчим взято до уваги лише доводи сторони, що підозрюється у скоєнні крадіжки і абсолютно відкинуто доводи сторони потерпілого. На провозиції потерпілого допитати майстра по ремонту телевізорів, на предмет хто ж саме привозив зниклий телевізор в ремонт, хто забирав його з ремонту та вносив кошти за ремонт від слідчого відповіді не отримано, як не отримано відповіді на пропозицію потерпілого провести огляд в будинку, де зараз мешкає сім'я ОСОБА_7 , з метою виявлення інших речей, що зникли з будинку потерпілого.
Слідчий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є спірні питання у показах потерпілого та сім'ї ОСОБА_7 щодо того яким був стан будинку при значі його в найом, проведення ремонту в будинку, ремонту телевізора оплати за проживання і т.п. Але всі ці питання на думку слідчого стосуються цивільно-правових відносин а не кримінальної відповідальності, а тому провадження у справі було закрито.
Вислухавши пояснення представника потерпілого, слідчого у справі, ознайомившись з документами кримінального провадження суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.
Потерпілий звертувся із заявою до міліції і у своїх показах при допиті вказував викрадення з його квартири певного майна, у якому підозрює осіб що наймали у нього житло, подружжя ОСОБА_7 . Вказує на певний перелік майна, який у нього було викрадено, вказує на те, що майно може знаходитись за місцем проживання ОСОБА_7 .
За таких обставин слідчому слід було б перевірити ретельно ці доводи потерпілого, щоб зняти всі сумніви, чи мало місце викрадення майна чи ні. Також слідчому слід було б перевірити з допомогою документів, показань свідків, сусідів, чи знайомих, чи було це майно у власності потерпілого до його викрадення. Також на пропозицію потерпілого з'ясувати хто ж все таки здавав телевізор, що зник з квартири потерпілого до ремонту, хто його звідти забирав, та сплачував кошти за ремонт, бо показання потерпілого та ОСОБА_4 в цій частині суттєво різняться і саме після усунення цих протиріч можливо з'ясувати чи заволодів цим телевізором ОСОБА_4 проти волі потерпілого чи за його усної згоди. Тобто слідчому порібно було б по можливості усунути всі ці протиріччя в показаннях потерпілого та ОСОБА_4 , ще й провівши одночасний допит цих осіб, як на цьому настоював потерпілий.
Без усунення цих протиріч на думку суду неможливо зробити якихось висновків чи мало місце викраденння майна з квартири ОСОБА_3 чи ні, а отже і такий документ як постанова про закриття кримінального провадження є передчасним і таким що дійсно грунтується лише на показаннях особи, яку потерпілий підозрює у цьому кримінальному правопорушенні.
Що стосується питання порушення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ознаками скоєння шахрайських дій, то порушення кримінального провадження не входить до компетенції слідчого судді і в цій частині скарга не може бути задоволена.
Керуючись ст.303,307, 309 КПК України
Скаргу потерпілого ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - задоволити.
Скасувати постанову слідчого Дубенського МВ УМВС України від 29 квітня 2015 року про закритгя кримінального провадження внесеного 18 березня 2014 року до ЄРДР за №420141801000000014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.l ст.185 КК України а кримінальне провадження направити для подальшого досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: