11 червня 2015 року м.Житомир справа № 806/2042/15
час прийняття: 11 год. 25 хв. категорія 5.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання дій протиправними і скасування розпорядження від 06.05.2015р. № 28-рп/с,
встановив:
Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради звернулося з позовом до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дії, які виявилися у здійсненні перевірки, витребуванні документів, порушення справи на підставі розпорядження від 06.05.2015р. № 28-рп/с. Заявою від 11.06.2015року позовні вимоги були збільшені в частині скасування розпорядження від 06.05.2015р. № 28-рп/с.
В судовому засіданні представник Позивача, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9"Житомирської міської ради, збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що 06.05.2015року Відповідач на адресу підприємства надіслав оскаржуване розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 22.05.2015року на адресу підприємства надійшов запит Відповідача про надання копій певних документів. На думку представника Позивача, вказані дії Відповідача свідчать про проведення відносно підприємства позапланової перевірки всупереч мораторію на такі перевірки.
Як зазначив представник Позивача, такі дії Відповідача і саме розпорядження від 06.05.2015р. № 28-рп/с є протиправними та порушують права підприємства.
Представник Відповідача, Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що відносно Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради не проводилося жодної ні планової ні позапланової перевірки. Як зазначив представник Відповідача, ще 23.01.2015року Позивачу були направлені обов'язкові для виконання рекомендації щодо припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Вказані рекомендації Позивачем не були виконані, що призвело до необхідності продовження проведення дослідження ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконавцем яких в місті Житомирі є Позивач. За результатами такого дослідження було встановлено, що Позивач протягом 2011-2014років та поточного 2015року займає монопольне становище на ринку вказаних послуг в межах відповідної зони обслуговування м.Житомира, що стало підставою для винесення оскаржуваного розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення підприємством законодавства про захист економічної конкуренції. Розглядом вказаної справи, на думку представника Відповідача, і були зумовлені дії щодо витребування у Позивача копій певних документів.
Представник Відповідача вважає, що винесення оскаржуваного розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення підприємством законодавства про захист економічної конкуренції та витребування копій певних документів здійснено в межах повноважень територіального відділення Антимонопольного комітету України та у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції виявлення і припинення таких порушень регулюються правовими нормами Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (надалі-Закон), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Суд враховує, що за приписами статті 1 Закону у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має ряд повноважень, а саме:
1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
4) перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
11) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Вказані правові норми свідчать, що законодавець наділив Антимонопольний комітет України правом проведення перевірок щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та правом проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку. Зазначені права вказаного суб'єкта владних повноважень є самостійними і не тотожними.
Аналогічними повноваженнями законодавець наділив також територіальні відділення Антимонопольного комітету України, до яких відноситься і Відповідач по справі.
В розумінні вимог пункту 11 частини першої статті 7, статей 12 і 14 Закону проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень віднесено до виключних повноважень названого Комітету та його територіальних відділень, до яких відносить і Відповідач. За приписами частини четвертої цієї ж статті здійснення відповідних повноважень іншими органами державної влади не допускається.
Висновок про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища може бути здійснено лише за результатами спеціального дослідження, яке включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку, причому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо на підставі інформації, що може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Таке дослідження проводиться органами Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р (далі - Методика), розробленою відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Висновок за результатами такого дослідження є підсумком правової оцінки фактичних обставин, установлених органом Антимонопольного комітету України у проведенні відповідного дослідження згідно з Методикою.
Саме відповідно до вказаних правових норм Відповідачем своїм листом від 25.12.2014року (а.с.35) витребувалася від Позивача певна інформація щодо застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій 10 багатоповерхових будинках, виконавцем яких в місті Житомирі є Позивач. Вказана інформація Позивачем була надана, про що свідчить його супровідний лист від 04.01.2015року (а.с.36), та не заперечується представниками сторін.
За результатами проведеного Відповідачем дослідження 23.01.2015року Позивачу були направлені обов'язкові для виконання рекомендації щодо припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме: про необхідність проведення перерахунку мешканцям житлових будинків, які обслуговує Позивач, плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.38).
В рекомендаціях прямо зазначено, що вони (рекомендації) стали результатом проведеного Відповідачем дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також монопольного (домінуючого) становища Позивача як суб'єкта господарювання на цьому ринку, а не результатом проведення певної перевірки.
Як вбачається із відповіді Відповідача від 29.01.2015року, дослідженої в судовому засіданні, вказані рекомендації Позивачем не були виконані (а.с.39), що призвело до необхідності продовження дослідження ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконавцем яких в місті Житомирі є Позивач. За результатами такого дослідження було встановлено, що Позивач протягом 2011-2014років та поточного 2015року займає монопольне становище на ринку вказаних послуг в межах відповідної зони обслуговування м.Житомира, і не припинив дії, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів АМК щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема: розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів АМК, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції, регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктами 21, 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19 квітня 1994 року N 5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за N 90/299; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, надалі-Порядок), проводиться посадовими особами АМК після початку розгляду відповідної справи.
За змістом частини першої статті 36 цього Закону органи АМК України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції як за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, так і за власною ініціативою.
При цьому у частині першій статті 37 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи АМК приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Оскаржуване розпорядження від 06.05.2015р. № 28-рп/с про початок розгляду справи за ознаками порушення Позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченої п.2 ст.50 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції", було винесено Відповідачем в особі Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення АМК України.
Вказаними повноваженнями Відповідач в особі Адміністративної колегії наділений відповідно до ст.14 Закону. В пункті 20-3 Порядку прямо зазначено, що розпорядження про початок розгляду справи або про відмову в розгляді справи на підставі статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підвідомчої адміністративній колегії територіального відділення Комітету, приймає адміністративна колегія територіального відділення Комітету.
Таким чином, за змістом статей 36, 37 "Про захист від недобросовісної конкуренції" вирішення питань щодо прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про відмову заявнику у розгляді справи належить до виняткової компетенції органів АМК, до яких відноситься Відповідач, та є способом реалізації покладених на них законодавством владних управлінських функцій у сфері забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Тому прийняття цього рішення (розпорядження про початок розгляду справи) не може порушувати права або законні інтереси суб'єкта господарювання, оскільки застосування до нього (суб'єкта господарювання) будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51 - 54 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції", таке рішення (розпорядження) не передбачає.
Відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб, тобто судовому захисту підлягають лише порушені права та інтереси.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження Відповідача від 06.05.2015р. № 28-рп/с не порушує права або законні інтереси Позивача, як суб'єкта господарювання, оскільки розпорядження взагалі не передбачає застосування до нього будь-яких санкцій, в тому числі заходів відповідальності, встановлених статтями 51 - 54 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Дії Відповідача щодо витребування у Позивача, як суб'єкта господарювання, певних копій документів були зумовлені проведенням дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на цьому ринку, та початком розгляду справи за ознаками порушення Позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, які віднесені до повноважень Відповідача, як територіального відділення АМК України. Такі дії Відповідача також не призвели до порушень прав Позивача, так як учинялися в межах повноважень і відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд вважає безпідставним обґрунтування Позивачем позовних вимог приписами ст.31 Закону України "Про державний бюджет України на 2014рік" і Постанови КМ України "408 від 13.08.2014р. щодо особливого порядку проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами, так як в судовому засіданні не встановлено, що вказані відносини між Позивачем і Відповідачем носили характер перевірки (планової чи позапланової).
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Позивача відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні позову Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Житомирської міської ради до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 15 червня 2015 р.