15 лютого 2007 р.
№ 7/131-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Поляков Б.М., -головуючого
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Приватного сільськогосподарського підприємства «Ірпінь»
на ухвалу
господарського суду Житомирської області від 22.12.2006
у справі
господарського суду
№ 7/131-Б
Житомирської області
за заявою
Національної акціонерної компанії «Украгролізінг»в особі Житомирської філії
до
Приватного сільськогосподарського підприємства «Ірпінь»
про
визнання банкрутом
13.02.2007 Приватне сільськогосподарське підприємство «Ірпінь»подало касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.12.2006 в частині визнання вимог конкурсного кредитора виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Касаційна скарга за формою і змістом не відповідає вимогам ст.111 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4 ст.111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.
Як вбачається з касаційної скарги, в ній відсутнє посилання скаржника на порушені судом апеляційної інстанції на його погляд норми матеріального та процесуального права при винесенні зазначеної ухвали.
Так, скаржник зазначає, що «названа ухвала в частині визнання до боржника вимог на суму 110105,46 грн. є незаконна та підлягає скасуванню, оскільки з вказаними вимогами ПСП «Ірпінь»погодитись не може», однак при цьому не вказує жодної норми права, які порушені або неправильно застосовані судом першої інстанції при винесенні зазначеної ухвали.
Таким чином, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач не вказує у касаційній скарзі у чому конкретно полягало допущене, на його погляд, судом порушення норм права, які норми і якого закону повинні бути застосовані судом, або навпаки, були неправомірно застосовані чи неправильно витлумачено закон з наведенням відповідних обґрунтувань цьому.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, п. 6 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Ірпінь»на ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.12.2006 по справі № 7/131-Б повернути скаржнику.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко