12 лютого 2007 р.
№ 32/394
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну
скаргу
на постанову
Київської міської ради
Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року
у справі за позовом
до
Київської міської ради
АЕК "Київенерго";
Регіонального відділення Фонду державного майна України
про
визнання договорів недійсними
Згідно пункту 11 статті 4 Декрету КМ України “Про державне мито»( із змінами, внесеними згідно із Законом України від 25.03.2005 N 2505-IУ), - органи місцевого та регіонального самоврядування звільняються від сплати державного мита:
- за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемляють їх повноваження;
- за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;
- за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності.
В інших випадках, органи місцевого та регіонального самоврядування сплачують мито на загальних підставах, зокрема, і при пред'явленні даного позову.
При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до роз'яснень, наведених у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року №3 Про судову практику в справах про визнання угод недійсними (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 року №13 та від 25.05.1998 року №15), позови про визнання угод недійсними оплачуються державним митом, залежно від вартості відшукуваного майна, або розміру грошових сум, обумовлених угодою.
Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» пункту 2 підпункту “г» із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами розмір ставки складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
При такому положенні, та враховуючи, що Київською міською радою до касаційної скарги не додано доказів сплати державного мита, підстав для порушення касаційного провадження судова колегія не вбачає.
А тому, керуючись ст. ст. 111, п. 4 ст. 1113, 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу повернути без розгляду.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко