Справа № 2-419/10
Номер провадження 0
13 серпня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Куценка О.В.
при секретарі - Панковій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по сплаті аліментів,-
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 149 796 грн. 21 коп. пені по сплаті аліментів та 7898 грн. 20 коп. компенсації, пов'язаної з інфляційними втратами.
В судовому засіданні позивач та представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що відповідач є засновником та власником ПП "Апріорі-Кіровоград", дане підприємство отримало прибуток в 2005, 2007 та 2008 роках, згідно статуту підприємства, дані кошти після виплати обов'язкових платежів та зборів надходять в розпорядження засновника підприємства. Відтак, з отриманих доходів відповідач повинен був сплатити аліменти, однак, цього не зробив. За час затримки виплати аліментів позивачем нараховано пеню з урахуванням індексу інфляції, розмір якої становить 157694 грн. 41 коп.
Представник відповідача з вимогами не погодився, зазначає, що аліменти нараховуються з фактично одержаних доходів які нараховані на користь відповідача. Окрім того, про наявність заборгованості державний виконавець не повідомляв боржника, а відтак, останній, не мав підстав відраховувати кошти на аліменти.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
На виконанні Ленінського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ знаходиться виконавчий лист №2-1748 від 31.03.2000 року про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання дитини в розмірі ? частини всіх видів заробітку доходів відповідача.
Згідно довідки ДПІ в м.Кіровограді ПП "Апріорі-Кіровоград", засновником та директором якого є відповідач, задекларовано прибутки підприємства за 2005, 2007, 2008 роки.
Пунктом 5.3 Статуту підприємства передбачено, що прибутки, які залишаються у Підприємства після виплати податків, витрат та внесення інших обов'язкових платежів , поступають в повне розпорядження власника. Відтак, державним виконавцем проведено нарахування заборгованості відповідача по аліментам, входячи з доходів, отриманих підприємством.
Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Позивач, при розрахунку розміру пені та інфляційних втрат, посилається на довідку Ленінського ВДВС. Дана довідка датована червнем 2009 року, тобто виконавцем проведено нарахування заборгованості за період, коли вже проводилося стягнення.
Однак, згідно ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Більш того, ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено поняття "дохід" - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Таким чином, аліменти можуть утримуватися з коштів, які одержані у власність чи нараховані на користь особи. В даному випадку, кошти отримані підприємством, згідно п. 5.3 Статуту "поступають в повне розпорядження власника", а не передаються у його власність. Доказів того, що згадані суми нараховано на користь відповідача, суду надано не було.
Відповідно до п. 7.5.2. Інструкції "Про проведення виконавчих дій" розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості в твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості з аліментів і повідомити про нього стягувача і боржника.
В судовому засіданні доказів повідомлення боржника про наявність боргу не було встановлено.
За даних підстав, суд не вбачає наявність заборгованості по аліментам, а відтак не може бути нарахована пеня за час затримки виплати аліментів і вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення втрат, пов'язаних з інфляційними процесами також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними вимогами від первісних, в задоволенні яких суд відмовляє.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
На підставі ст. 195, 196 СК України, ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п. 7.5.2. Інструкції "Про проведення виконавчих дій", керуючись ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по сплаті аліментів та індексу інфляції - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Кіровського О. В. Куценко
районного суду
м.Кіровограда