Справа № 405/1668/15-ц
2/405/376/15
10 червня 2015 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого: Циганаш І.А.
при секретарі: Возлюбленій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи » до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
10.03.2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтувавши його тим, що 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу. Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення банком фактору прав вимоги заборгованості від боржників всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу. Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору клієнт ( ТОВ «ФК «Вектор Плюс» ) відступає фактору ( ТОВ «Кредитні ініціативи» ) свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 14.07.2008 року №030/07.08/88-523КЛ, позичальником згідно якого є ОСОБА_1. 14.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №030/07.08/88-523КЛ, з подальшим внесенням змін та доповнень. Відповідно до умов договору, банк зобов'язується надати боржнику кредит у сумі 35 000 доларів США, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк ( кредитор ) свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 35 000 доларів США. В свою чергу відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01.02.2015 року має прострочену заборгованість: за кредитом - 29 836,00 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 482 084,63 грн.; по відсоткам - 17 821,30 доларів США, що за курсом НБУ складає 287 953,31 грн.; пеня - 28 422,50 доларів США, що по курсу НБУ складає 459 245,55 грн. Аналізуючи норми ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки ( пені, штрафу ) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня ( місяця ), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Таким чином, розмір неустойки становить 163 541,51 грн. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають з основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 14.07.2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки №030/07.08/88-523П. Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_2 як поручитель поручається за виконання ОСОБА_1 обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. У відповідності до умов договору поруки відповідачі відповідають перед позивачем за порушення обов'язків за договором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник. Просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 933 579,45 грн., а саме за кредитом - 482 084,63 грн.; по відсоткам - 287 953,31 грн., пеня - 163 541,51 грн., а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у сумі 3 654 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, на підставі наявних доказів та матеріалів.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, пояснив, що між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №030/07.08/88-523 КЛ від 14.07.2008 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Як стало відомо тільки зараз, в подальшому ПАТ «Сведбанк» відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а останнє відступило право вимоги за цими договорами відповідачу - ТОВ «Кредитні ініціативи». Але відповідач ОСОБА_2 ніяких письмових повідомлень відступлення прав грошової вимоги не одержував, тобто йому про це не було відомо. Що стосується повідомлення про усунення порушень від 12.02.2015 року, яке є в додатках до позовної заяви, то воно не є повідомленням про відступлення права грошової вимоги в розумінні ч. 1 ст. 1082 ЦК України. Вказане повідомлення про усунення порушень у строк до 30 днів стосується інших правовідносин, а саме іпотеки та можливого звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріусом 14.07.2008 року, реєстровий №2175, щодо майна - квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності. ОСОБА_2 особисто не одержував від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, то відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України у нього не виникає зобов'язання здійснити платіж факторові ТОВ «Кредитні ініціативи», а останній в свою чергу не виконав умови, передбачені ч. 1 ст. 1082 ЦК України, тобто не набув права вимоги. Так як позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» не набув прав на стягнення на його користь кредитного зобов'язання ( заборгованості ) з ОСОБА_2, то немає і ніякого порушення прав ТОВ «Кредитні ініціативи». Крім того, згідно заочного рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2011 року позов ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року задоволено та вже стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 293 117 грн. 95 коп. 18.10.2013 року ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві за виконавчим листом №2-2111/2011 було відкрито виконавче провадження та проводиться стягнення вказаного боргу. 29.09.2014 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулося до Ленінського районного суду м. Кіровограда з заявою про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Факторингова компанія « Вектор Плюс». Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда в задоволенні заяви ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було відмовлено на підставі того, що заявлені вимоги є безпідставними, оскільки передання ПАТ «Сведбанк» своїх прав іншій особі за договором відступлення права грошової вимоги не є правонаступництвом, крім того, право вимоги вже було реалізовано і виконавче провадження було відкрито. Таким чином, так як прав вимоги вже було реалізовано ПАТ «Сведбанк» і стягнення заборгованості вже відбувається за відкритим виконавчим провадженням на його користь, то ні ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ні тим більше позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» не мають права на повторне стягнення за кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, її представник надав до суду заперечення, відповідно до яких у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» просив відмовити. Зазначив, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.10.2011 року було задоволено позов ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року, що є аналогічною позовній вимозі по даній справі. За вказаним судовим рішенням і на підставі виконавчого листа №2-2111/2011 від 05.02.2013 року ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Києва було відкрито виконавче провадження, де стягувачем виступав ПАТ «Сведбанк». 24.09.2014 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулося до Ленінського районного суду м. Кіровограда з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у зв'язку з передачею їй прав вимоги за кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року. Проте, за результатами розгляду, у задоволенні даної заяви було відмовлено з мотивів безпідставності, оскільки передача ПАТ «Сведбанк» своїх прав грошової вимоги іншій особі за договором відступлення права вимоги не є правонаступництвом, крім того право грошової вимоги вже було реалізовано і виконавче провадження було відкрито, а тому відсутні передбачені законом підстави для заміни сторони виконавчого провадження на підставі договору цесії. Жодних письмових повідомлень про відступлення прав грошової вимоги, у яких ПАТ «Сведбанк» передав третім особам право грошової вимоги до відповідачів, ОСОБА_1 не отримувала і позивач не надав жодних доказів вручення ОСОБА_1 такого повідомлення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та цивільної справи №2-2111/11 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу №15 ( а.с. 17-30).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.
28 листопада 2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ « Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу ( а.с. 31 -39).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору Клієнт ( ТОВ «ФК «Вектор Плюс» ) відступає Фактору ( ТОВ «Кредитні ініціативи» ) свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості Боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від Боржників всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.
В судовому засіданні встановлено, що 14 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №030/07.08/88-523КЛ, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 35 000 доларів США, на строк з 14 липня 2008 року по 13 липня 2018 року та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Кредит надається лише після підписання іпотечного договору, що забезпечує повернення кредиту, процентів за користування ним, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов цього договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання ( а.с. 5-7 ).
Відповідно до п.п. 1.2-1.4 кредитного договору кредит надається Банком у готівковій формі через касу Банку на підставі заяви позичальника з урахуванням вартості і ліквідності майна, що передається в іпотеку Банку. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом. Кредитні кошти призначені на споживчі цілі.
Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат банку, пов'язаних з одержанням виконання, виступає іпотека: квартира, загальною площею 47,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2.
У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що 14 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №030/07.08/88-523-П, згідно умов якого поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком поручителю у вигляді кредиту згідно з кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року, у сумі 35 000 доларів США, строком до 13 липня 2018 року, з процентною ставкою 11,9% річних за їх використання ( а.с. 10 ).
Згідно п. 2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року в розмірі 293 117 грн. 95 коп., а також судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. ( а.с. 82-83 ).
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист №2-2111/2011, виданий 05.02.2013 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» боргу у розмірі 294 937,95 грн. ( а.с. 84).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2014 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони за виконавчим листом №2-2111/2011, в якому стягувач ПАТ «Сведбанк», а боржник ОСОБА_1, ОСОБА_2, з ПАТ «Сведбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - відмовлено у зв'язку з тим, що передання ПАТ «Сведбанк» своїх прав іншій особі за договором відступлення права грошової вимоги не є правонаступництвом, крім того, право вимоги вже було реалізоване і виконавче провадження було відкрито.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 57 ЦПК України встановлено що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що відповідачі підтвердили відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», пославшись на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2011 року, яким з відповідачів в солідарному порядку вже була стягнута заборгованість за кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року у розмірі 293 117 грн. 95 коп., яка складалася з наступного: основний борг -29 836 доларів США, що за курсом НБУ становить 238 046,52 грн., відсотки - 4443 доларів США, що за курсом НБУ становить 35 454,77 грн., пеня за порушення терміну погашеня кредиту - 19 616,66 грн., та враховуючи, що це єдиний кредитний договір відповідача ОСОБА_1, який був укладений нею з ПАТ «Сведбанк», тобто, позивач повторно пред'явив до відповідачів ті ж самі позовні вимоги, тільки згідно розрахунку боргу збільшив лише розмір відсотків та пені відносно того самого кредитного договору, однак дане питання вже було вирішено судом при винесенні заочного рішення 11 жовтня 2011 року, позивач не навів жодних доводів щодо наявності інших кредитних зобов'язань відповідачів перед банком, та на яких підставах позивач повторно пред'являє вимоги до відповідачів щодо того самого кредитного договору, заборгованість за яким стягнута за рішенням суду та виконавчий лист з виконання якого знаходиться у державній виконавчій службі.
Оцінюючи зібрані та дослідженні по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і тому задоволенню не підлягають.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір» позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір на користь держави у розмірі 3 654 грн., які згідно ст. 88 ЦПК України слід віднести за рахунок позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України,-
В задовленні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи » до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати віднести за рахунок позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Циганаш І.А.