Рішення від 27.07.2010 по справі 2-2/10

Справа № 2-2/10

Номер провадження 0

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючої судді - Бурко Р.В.

при секретарі - Кац І.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третя особа яка не заявляє самостійних вимог акціонерно комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» повернення майна отриманого незаконним шляхом ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третя особа яка не заявляє самостійних вимог акціонерно комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» повернення майна отриманого незаконним шляхом, а саме визнати недійсним доручення видане ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 на підставі, якого було укладено договір купівлі продажу № р-7518 від 18 жовтня 2005 року квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визнати недійсним договір купівлі продажу №р- 7518 від 18 жовтня 2005 року квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Обґрунтувавши свої вимоги тим, що 11 лютого 2006року помер його батько ОСОБА_4. Є його спадкоємцем за законом і інших спадкоємців немає. Його рідний брат ОСОБА_5 від спадкового майна відмовився на його користь. В приватній власності батька знаходилась однокімнатна квартира зі всіма зручностями, що розташована за адресою АДРЕСА_3. Як стало відомо, ще під час життя батька, дана квартира була продана відповідачкою ОСОБА_2 обманним шляхом. За цим фактом його батько звертався до прокуратури та органів внутрішніх справ. Згідно договору купівлі продажу квартири № р-518 від 18 жовтня 2005 року ОСОБА_2 продала квартиру батька ОСОБА_3, а на отримані кошти придбала квартиру на своє ім 'я за адресою АДРЕСА_4. Після звернення до правоохоронних органів батько мав намір звернутись до суд з позовом про визнання недійсним вказаного договору купівлі продажу його квартири, але помер. ОСОБА_4 був інвалідом першої групи передвигався на інвалідній колясці і без сторонньої допомоги він не міг обходитись, відповідачка ОСОБА_2 скористувавшись безпорадним станом, ОСОБА_4 забрала у нього всі документи та обманним шляхом змусила його надати доручення на її ім 'я, про її право розпоряджатись його майном. Скористувавшись даним дорученням вона продала квартиру батька. Відсутність наміру на продаж: квартири підтверджується зверненням ОСОБА_4 з заявою до прокуратури Кіровоградської області. Крім того в момент підписання документів ОСОБА_4 не міг розуміти значення своїх дій.

В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені вимоги посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.

Представник позивача - ОСОБА_6 підтримала пояснення позивача та його вимоги просить суд ухвалити рішення яким визнати недійсним доручення видане ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 на підставі, якого було укладено договір купівлі продажу № р-7518 від 18 жовтня 2005 року квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визнати недійсним договір купівлі продажу №р- 7518 від 18 жовтня 2005 року квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Крім того пояснила, що відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В ч. З ст. 215 ЦК України вказано якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Як вбачається з дій вчинених ОСОБА_4 в кінці свого життя ( звернення до прокуратури та міліції) він не мав наміру продавати належну йому квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_3, а тому вважає, що вказаний договір купівлі продажу даної квартири є недійсним правочином. Згідно до вимог ст.. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати його вартість.

Відповідач ОСОБА_2 заявлені вимоги не визнала та пояснила суду, що дії ОСОБА_4 спрямовані на укладання угод з його боку були правомірними, будь якого тиску відносно нього не було, нотаріусом перевірено його особу та перевірена його дієздатність. Зміст норм ЦК України, що до поняття довіреності, її форми, строків,припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від вчинення дій, які були визначенні довіреністю нотаріусом ОСОБА_4 - роз'ясненні. Тому вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не існує. Крім того зазначила, що продавала квартиру ОСОБА_4 саме за його проханням, а також придбала для нього квартиру також на його вимогу.

Представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надала аналогічні пояснення поясненням ОСОБА_9, крім того зазначили, що відповідно до акту посмертної судово - психіатричної експертизи № 464 від 22.07.2008 року проведеного відносно ОСОБА_4 про його дієздатність не зазначено саме в який час ОСОБА_4 не міг розуміти значення своїх дій і розумово керувати ними, а тому вважає, що під час надання доручення на продаж майна був дієздатним, позов задоволенню не підлягає.

Відповідач ОСОБА_3 зазначила суду, що з позовними вимогами не згодна придбала спірну квартиру в агентстві нерухомості «Мир квартир», про те що майно є спірним їй нічого не було відомо, крім того для придбання майна отримала кредит від «УкрСиббанку», на даний час по угоді банківського кредиту повністю провела розрахунок. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог акціонерно комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» до суду представника не направив, надавши письмове клопотання, що до розгляду справи за їх відсутністю, вирішення питання залишає на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що як нотаріус посвідчувала угоди, а саме довіреність ОСОБА_4 на уповноваження ОСОБА_2 з приводу продажу спірної квартири, нею особисто встановлено особу та перевірено дієздатність ОСОБА_4, будь яких порушень з її сторони на виконання довіреності не допущено.

Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

11 лютого 2006року помер ОСОБА_4. Відповідно. Відповідно до ст.. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є його спадкоємцем за законом і інших спадкоємців немає. Рідний брат ОСОБА_1 - ОСОБА_5 від спадкового майна відмовився на його користь. В приватній власності ОСОБА_4 знаходилась однокімнатна квартира зі всіма зручностями, що розташована за адресою АДРЕСА_3.

18 жовтня 2005 року квартира АДРЕСА_5 була продана відповідачкою ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу квартири № р-7518 від 18 жовтня 2005 року ОСОБА_2 продала квартиру ОСОБА_3, а на отримані кошти придбала квартиру на своє ім 'я за адресою АДРЕСА_6.

Договір купівлі-продажу та доручення на виконання певних дій в розумінні ст. 202 ЦКУ є правочином.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В ч. З ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ч. 1 ст. 225 ЦК України зазначено, що правочин, який дієздатна фізична

особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або)

не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї

особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси

порушені.

Правила ст. 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли немає законних підстав для визнання громадянина недієздатним, однак є дані про те, що в момент укладення правочину він перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове зворушення тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд призначає судово-психіатричну експертизу.

Розгляд вимог про визнання правочину недійсним з цих підстав здійснюється з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так й інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи позивача про те, що в момент його укладення він не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.

Відповідно до висновку акту посмертної судово - психіатричної експертизи № 464 від 22.07.2008 року проведеного відносно ОСОБА_4, на встановлення дієздатності, ОСОБА_4 на час видачі доручення на ім'я ОСОБА_2 на продаж квартири від 18.10.2005 року ОСОБА_4 страждав хронічним психічним захворюванням в формі судинної патології головного мозку з недоумкуватістю. За своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій і розумово керувати ними.

Слід зазначити на те, що експертний висновок судово-психіатричної експертизи є одним із доказів, який повинен оцінюватись у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Крім того, відповідно до ст. 57,58,60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Виносячи рішення, суд керується ст.11 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України віднести на рахунок позивача по фактично понесеним витратам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3.10,11, 34,60, 88, 208, 212-218 ЦПК України, ст..215,216,225, 236 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третя особа яка не заявляє самостійних вимог акціонерно комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» повернення майна отриманого незаконним шляхом задовольнити.

Визнати недійсним доручення видане ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 на підставі, якого було укладено договір купівлі продажу № р-7518 від 18 жовтня 2005 року квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір купівлі продажу №р- 7518 від 18 жовтня 2005 року квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Судові витрати віднести на рахунок ОСОБА_1 по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кіровського Р. В. Бурко

районного суду

м.Кіровограда

Попередній документ
45051968
Наступний документ
45051970
Інформація про рішення:
№ рішення: 45051969
№ справи: 2-2/10
Дата рішення: 27.07.2010
Дата публікації: 22.06.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (12.02.2010)
Дата надходження: 08.11.2005
Розклад засідань:
16.09.2021 16:00 Нововодолазький районний суд Харківської області