Справа № 2-32/10
Номер провадження 0
27 жовтня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограду у складі:
судді - Галагана О.В.,
при секретарях Непик Т.А., Логвинюк О.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні спільним двором, знесення самочинно збудованого паркану та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись з позовом до ОСОБА_5 Постановити рішення, яким просили зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні спільним двором по вул. Слави 12, 14 в м. Кіровограді та зобов'язати ОСОБА_5 звільнити земельну ділянку загального користування від самовільно зведеного бетонного фундаменту та паркану шляхом їх знесення. Стягнути з ОСОБА_5 на користь позивачів завдану його неправомірними діями моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
На обґрунтування позову зазначали, що являються співвласниками житлового будинку № 14 по вул. Слави в м. Кіровограді на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.04.1993 р. №1835.
ОСОБА_5 - відповідач по справі являється сусідом та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Будинки 12 та 14 розташовані в спільному дворі сторони по справі користуються спільним входом у двір та користувались спільним в'їздом у двір (металеві ворота).
В кінці серпня 2007 р. відповідач без дозволу та згоди самоуправно зняв та продав металеві ворота, залив фундамент та самовільно встановив на місці єдиного в'їзду у двір паркан, перекривши заїзд іншим мешканцям. Вказане, також перешкоджає позивачам виїхати з двору автомобілем. ;
Перекривши в'їзд на територію двору відповідач порушив не тільки їх законні права та інтереси, а крім цього порушив санітарні та протипожежні норми. В наслідок перекриття руху автотранспорту, що веде всередину двору, мешканці позбавлені можливості чистити зливну яму, так як машина не зможе заїхати у двір, перекрито доступ і для пожежних машин та карети швидкої медичної допомоги.
З приводу неправомірних дій ОСОБА_5 зверталися до Кіровоградської міської ради і в наслідок перевірки викладених ними обставин факти порушення з боку відповідача підтвердились та дійсно мають місце. Територія загального користування визначена державним актом на право власності на землю від 02.02.1999 р. серії КР №0000 9251, зареєстровано в Книзі записів державних актів № 7749, де на плані чітко вказано землі спільного користування площею 197,2 кв.м., розташовані від в'їзду у двір до їх земельної ділянки та від входу (калитки) у двір до проїзду від воріт, що зазначено в державному акті на право приватної власності на землю.
22.10.2007 р. було складено протокол № 3217 про адміністративне правопорушення на ОСОБА_5 з приводу самовільного будівництва без дозволу бетонного фундаменту на землях загального користування та притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Про те, що ОСОБА_5 розпочав будівництво без відповідного дозволу свідчить і
лист спец, інспекції Кіровоградської міської ради, згідно якого відповідач не мав дозволу і права перекривати проїзд до двору загального користування, і лист інспекції ДАБК № 518 від 02.11.2007 р.
Вважають, що самоуправними діями ОСОБА_5 перешкоджає позивачам користуватися спільним двором, використовувати автомобіль, який з серпня місяця знаходиться в гаражі у дворі, чистити зливну яму, в зв'язку з чим порушені нормальні життєві умови.
Використовуючи автомобіль за характером роботи (ОСОБА_1 та ОСОБА_2 займаються продажем літератури та на автомобілі вивозили книжки на продаж) їм створені несприятливі умови та незручності в доставці літератури на продаж, на автомобілі, також всією сім'єю часто їздили в село до батьків ОСОБА_2, допомагали їм по господарству, натомість з села привозили на машині майже всі продукти харчування. Залишившись без засобу пересування не можуть вивозити сміття, не змогли зробити заготівлю продуктів на зиму, змушені були тачкою возити картоплю з оптового ринку до дому, не можуть як раніше часто їздити в село в зручний для них час, не змогли заготовити корма для корови на зиму та змушені на даний час продати корову - яка годувала всю сім'ю. Все зазначене вносить дискомфорт в життя позивачів, доставляє моральні страждання і переживання, які оцінюють в 2000 грн.
Крім цього змушені звертатися за допомогою в різні інстанції, витрачати час та нервувати, доводити свою правоту, тоді як відповідач поводиться зухвало, нетактовно, свою вину категорично не визнає, погрожує розправою, ображає нецензурною лайкою. Мирним шляхом спірне питання вирішувати не бажає.
При розгляді справи позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Вказали на недоцільність проведення експертизи за їх клопотанням, посилаючись на наявні судові рішення ухвалені із спірного питання.
Відповідач позов не визнав в повному обсязі, зазначав, що виданий державний акт позивачам на сусідню земельну ділянку має в плані відображення земель спільного користування на території відповідача, в той час як вказана земельна ділянка належить останньому на праві власності. Особливістю є те, що ані нормами ЗК, ані ЦК України та іншими нормативно-правовими актами не визначено поняття земель спільного користування. Крім того, дані нанесення про вказані землі знаходяться поза межами закону, які діяли на час видання державного акту позивачам. Більше того, на той час (1999 рік) земельна ділянка по вул. Слави 12 в м. Кіровограді знаходилась у власності територіальної громади, а саме Кіровоградської міської Ради та була землею загального користування цього органу. Таким чином, приймаючи до уваги суть спору позивачі просить усунути перешкоди в користуванні майном власником якого не являються.
ОСОБА_5 також посилався, на те що існують два акти, які у своєму змісті суперечать один одному, а саме, державний акт по вул. Слави, 12 зазначає, що земельна ділянка належить на праві спільної власності без будь-яких застережень чи обмежень стосовно користування, а Державний акт на право приватної власності на землю, №7749 від 02.02.1999 року, виданий ОСОБА_1, який мешкає по вулиці Слави, 14 в м. Кіровограді містить відображення землі спільного користування.
Листами ГУ МНС України, Управлінням містобудування, Спецінспекції чітко не визначено, що вказаний фундамент є перешкодою для в'їзду в двір. Так, листом Управління містобудування від 02.11.07 зазначено, що подвір'я по вул. Слави 12, 14 щільно забудовано самовільними добудовами до житлових будинків №№12, 14, якими перекрито в'їзд на територію подвір'я, чим порушені санітарні та протипожежні норми. В матеріалах справи та жодним доказом не підтверджено, що саме ОСОБА_5 закрив в'їзд до території по вул. Слави 12, натомість вказаним листом Управління містобудування вказано за рахунок добудов обох будинків перекрито в'їзд. Тому, відсутні достовірні дані протиправності дії відповідача. і Просив, як і його представник у позові відмовити.
Суд заслухавши пояснення позивачів, відповідача та його представника, оглянувши інвентарні справи будинків 12 та 14, розташованих по вул. Слави, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає про можливість часткового задоволення позову.
Встановлено, що згідно рішення Кіровоградської міської ради від 16 жовтня 1998 року № 103 «Про приватизацію земельних ділянок індивідуальної забудови» та додатку до нього ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 357,2 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На підставі даного рішення ОСОБА_1, який мешкає по вулиці Слави, 14 в м. Кіровограді видано Державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №7749 від 02.02.1999 року.
Вказаний акт містить план зовнішніх меж земельної ділянки із зазначенням земель спільного користування. Позивачі вказали, що землі спільного користування і між будинками 12 та 14 використовуються для входу/виходу з двору на вул. Слави, а частина землі що самочинно перегороджена відповідачем слугувала для в'їзду/виїзду з двору на провулок Гранітний через металеві ворота. Про наявність металевих воріт, а згодом їх зняття та самовільне спорудження фундаменту відповідачем підтвердив |допитаний в судовому засіданні свідок.
Заперечуючи проти позову відповідач посилався, що на час розгляду справи земель спільного користування не існує, частина з них належить йому. Так, на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради від 28.12.2007 року за №405, 15 липня 2008 року ОСОБА_5 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №010380, розташовану по вулиці Слави, 12 в м. Кіровограді. Даний акт суперечить Державному акту на право приватної власності на землю №7749 від 02.02.1999 року виданого ОСОБА_1
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2009року ОСОБА_5 відмовлено у визнанні недійсним та скасуванні Державного акту на право приватної власності на землю серії КР №00009251, зареєстрованого в Книзі записів державних актів № 7749 від 02.02.1999 року виданого ОСОБА_1
Перевіркою за участю працівників Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області у 2007році було виявлено самочинне виконання будівельних робіт по будівництву добудови до житлового будинку та окремо розташованої будівлі за адресою вул. Слави, 12 відповідачем без дозволу на виконання будівельних робіт та затвердженої проектної документації . Відповідача інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, який відповідачем з його слів було сплачено (а.с.7,8,9,25).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення споруд, здійснюється за рахунок громадян або осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій" (далі-Закон) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (дозвіл на будівництво).
Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом (ч.5 ст. 24 Закону). Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (ч.б ст. 24 Закону).
Статтею 28 Закону передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 10 ст. 29 Закону здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Згідно вимог ч.ч. 1, 4 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює)самочинне будівництво, або за її рахунок.
При розгляді справи, відповідач не заперечував про відсутність у нього відповідного дозволу на самочинне будівництво.
Приймаючи до уваги, що відповідачем здійснено самовільне будівництво добудови на земельній ділянці, без дозволу на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту, крім адміністративної відповідальності, відповідач повинен нести цивільно-правову відповідальність за самочинне будівництво, а від так суд прийшов до висновку про доцільність задоволення позову та звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення нерухомого майна за власний рахунок. Суд не бере до уваги доводи відповідача про наявність у нього Державного акту на право приватної власності на землю, оскільки межі закріпленої за ним земельної ділянки в натурі не визначені.
Щодо вимоги про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 2 000 грн.,
то суд відмовляє у її задоволенні. Так, позивачі вказали що бажають отримати вказану суму на всю сім'ю, проте не довели розмір завданої шкоди кожному з позивачів в розумінні ст.ст. 23, 1167 ЦК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує із відповідача на користь позивачів понесені ними та документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. З, 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, СУД,-
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Усунути перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у користуванні землями спільного користування, що розташовані в дворі будинків 12 та 14 по вул. Слави у м. Кіровограді, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 знести самочинно зведений фундамент та паркан.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 16 грн. понесених ними судових витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-д енний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського О. В. Галаган
районного суду
м.Кіровограда