Справа № 2-11/10
Номер провадження 0
22 грудня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Галагана О.В., ;
при секретарі - Мосійчук А.Г.,
за участю адвоката - Туз В.Ж.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особа без самостійних вимог Друга Кіровоградська державна нотаріальна контора та ОКП «Кіровоградське ООБТІ» про визнання права власності на спадкове майно та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 5/8 її частини,
ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду до ОСОБА_3, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, яка складається із кімнати, поміченої у технічному паспорті на плані будинку цифрами "2-3", кухні, поміченої на плані будинку цифрами "2-2"', сіней, помічених на плані будинку цифрами "2-1", а також надвірні будівлі : літня кухня, поміченої у технічному паспорті на плані земельної ділянки літерами "БГ", сарай помічений на плані земельної ділянки літерою "В". Також, просила, зобов'язати третю особу Другу Кіровоградську державну нотаріальну контору видати їй відповідні документи, які посвідчують її право власності на спадок - 1/2 частину вищезгаданого домоволодіння та просила суд зобов'язати третю особу Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації зареєструвати її, як власника 1/2 частини спірного домоволодіння та внести відповідні інформаційні дані та документи до інвентарної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати віднести на рахунок відповідача.
Під час розгляду справи, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві зазначала, що згідно договору на право забудови від 14.07.1948р Р № 11225/1 її дідові ОСОБА_5, на праві власності, належить домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1. Житловий будинок поділений на дві однакові частини, кожна із яких має відокремлений вихід у двір загального користування.
Її батько ОСОБА_6 помер раніше ОСОБА_5, тому позивач є спадкоємницею 1/2 частини домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1. В інвентарній справі на це домоволодіння, яке знаходиться у третьої особи відсутній акт про прийняття до експлуатації вищевказаного домоволодіння, тому БТІ не може видати документи, необхідні для отримання свідоцтва про право власності на 1/2 частину цього домоволодіння.
Відповідач є сином спадкодавця, братом її померлого батька та власником ? іншої частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1. Відповідач утримує у себе всі документи на спадкове домоволодіння, навмисно, не надає їх нотконторі для оформлення спадщини. Також у відповідача є оригінал акту про прийняття домоволодіння в експлуатацію, але він навмисно утримує його маючи на меті, заволодіти всім домоволодінням.
При намаганні отримати дублікат акта про прийняття домоволодіння в експлуатацію, виконкомом Кіровоградської міської ради було відмовлено, з підстав смерті власника домоволодіння.
Тому, на підставі викладеного, як і її представник просили позов задовольнити.
Щодо зустрічного позову, вказала, що він задоволенню не підлягає.
Так, на початку розгляду справи ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення первісного позову та не зазначав про прийняття спадщини після смерті своєї матері у січні 1988року. Він згідно ордеру № 74 від 11.05.1988 року, отримав на себе і свою родину державне житло - квартиру в будинку за адресою : АДРЕСА_2, де і прописаний по цей час. Згідно норм житлового законодавства, яке діяло в той період, особа не мала права на державне житло, якщо в неї є приватна житлова власність. Для того, щоб отримати державну квартиру, відповідач ОСОБА_3 замовив та отримав в травні 1988 року від КП "Кіровоградське ООБТІ" довідку про те, що не має приватної власності на житловий будинок або його частину. До 2010 року відповідач не вчиняв дій направлених на отримання спадкового майна після смерті ОСОБА_7. Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину в січні 1988 року після смерті матері, факт проживання із спадкодавцем не доведено.
Відповідач проти позову заперечив, звернувся до суду із зустрічною позовною заявою і після уточнення позовних вимог остаточно просив визнати факт проживання в будинку АДРЕСА_1 і прийняття спадщини після смерті матері в розмірі 1/4 частки та визнати за ним право власності в будинку АДРЕСА_1 в розмірі 5/8часток.
На обґрунтування позову, з урахуванням уточнень та додаткових пояснень, зазначав, що жилий будинок з надвірними будівлями по вулиці Київській, 51/46 в м. Кіровограді належав його батькам ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року та матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі договору на право забудови, виданого на ім'я ОСОБА_5 у 1948році.
У шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 народилось двоє синів ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідач по даній справі -ОСОБА_3 Спадкоємцем ОСОБА_6 є його дочка - позивач ОСОБА_2. -
Після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, відкрилась спадщина на належну їй на праві спільної сумісної власності подружжя частину будинку. На час її смерті спадкоємцями першої черги за законом були позивач ОСОБА_2, як онука померлої, відповідач ОСОБА_3 її син та чоловік ОСОБА_7 ОСОБА_5.
ОСОБА_3, як і його батько ОСОБА_5 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 шляхом фактичного проживання у будинку АДРЕСА_1, що підтверджується будинковою книгою.
Таким чином, на день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року той мав право на 1/2 частину в спільному майні подружжя і ХА частину, як спадщину після смерті ОСОБА_7
Після смерті ОСОБА_5 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус після подачі ним заяви на прийняття спадщини не видала свідоцтво про прийняття спадщини в зв'язку з тим, що на той час в БТІ не було Акту готовності на будинок. Акт виготовлений у 2006 році, проте оформити право власності за померлим БТІ відмовило.
На даний час відповідач фактично користується кімнатами які позначені цифрами 2-1. 2-2, 2-3 плану будинку який додається до технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1. Після смерті батька ним на реконструкцію будинку були витрачено 51692 гривень, проте позивач відмовляється в добровільному порядку компенсувати частину цих витрат.
ОСОБА_3 вважає, що після смерті ОСОБА_7 йому повинна належати % частина спадкового будинку та 3/8 його частин після смерті ОСОБА_5, а разом його частка у спадковому майні становить 5/8.
Суд заслухавши сторони по справі, їх представників, допитавши свідків, дослідивши інвентарну справу, вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню в повному обсязі.
Встановлено, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_7 та ОСОБА_5, останнім на підставі договору на право забудови від 17.07.1948року, збудовано житловий будинок АДРЕСА_1.
У шлюбі народилось двоє дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Його дочкою є ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7
Відповідно до ст. 125 Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УСРР 1926р. майно, придбане роботою подружжя в період зареєстрованого шлюбу, вважається таким, що належить обом з подружжя на засадах спільної власності. Розмір приналежної кожному із подружжя частини у випадку спору визначається судом. Інше майно становить роздільну власність кожного із подружжя. (У редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР від 15 вересня 1945 р,-«Відомості Верховної Ради УРСР 1947 р. № 1-2). Примітка. Праця дружини по веденню домашнього господарства або догляд за дітьми прирівнюється в правах на майно до праці чоловіка по добуванню коштів до існування. (У редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР 15 вересня 1945 р.-«Відомості Верховної Ради УРСР* 1947 р. №1-2).
Відповідно до ст. 22 Кодексу Про шлюб та сім'ю від 20 червня 1969 року N 2006-УП (що діяв на час добудов до спадкового будинку, зведення господарських будівель (літня кухня, сарай, гараж тощо), проведення водопроводу, опалення тощо), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Статтею 25 Кодексу встановлено, що якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Зазначені норми Кодексу Про шлюб та сім'ю від 20 червня 1969 року N 2006-VII продубльовані в статтях 57, 60, 62 діючого Сімейного кодексу.
За наведених обставин у суду є всі підстави вважати, що збудований будинок №51/46 по вул. Київській в м. Кіровограді разом із господарськими будівлями розташованих на земельній ділянці 498,5кв.м. є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7
Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК України (редакції 1963року). Згідно до статті 529 ЦК України (редакції 1963року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. 549 ЦК України (редакції 1963року) спадкоємець визнається, таким що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_3 проживав в будинку разом із сім'єю на час смерті його матері ОСОБА_7, тобто він фактично вступив у володіння спадковим майном. Надана позивачем копія ордеру №74 від 11.05.1988року на право зайняти кв. №19, розташовану в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 та членам його сім'ї не спростовує доводів відповідача, про фактичне його проживання разом із спадкодавцем на час її смерті.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24 червня 1983 року № 4 із змінами, якщо у встановлений шестимісячний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Таким чином, при даних обставинах є всі підстави для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, а від так визнання судом права власності на 1/4 частину спадкового майна у житловому будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель за ОСОБА_3
Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року до нотаріальної контори 28.09.2005р звернулись із заявами про прийняття спадщини сторони по справі, проте їм було відмовлено в її оформленні за відсутності правовстановлюючого документа на спадковий будинок.
Зі змісту Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, (розділ 22,24) та розділу 4 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, вбачається, що якщо на час звернення спадкоємців до нотаріальної контори після смерті спадкодавців були відсутні документи, які давали б можливість вважати спадкове майно спільною сумісною власністю подружжя (відсутність прізвища ОСОБА_7 в документі, який підтверджує право спільної сумісної власності подружжя на майно), то свідоцтва про право на спадщину видаються нотаріусом виходячи, що власником спадкового майна одноособово є особа право власності якої на спадкове майно відповідним чином зареєстровано.
Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Нормою ст. 1270 ЦК строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1278 ЦК визначено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців(ст.ст. 1269, 1270ЦК).
Таким чином судом встановлено, що оскільки ОСОБА_3 після смерті батька ОСОБА_5, звернувся у встановлений законом до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини то він має право на 1/4 частку спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7 та відповідно має право на 3/8 частини після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а всього на 5/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1 і розташованого на земельній ділянці 498,5кв.м.
Тобто, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги обґрунтовані, відповідають нормам закону, що є підставою до їх задоволення в повному обсязі, а сервісний позов підлягає частковому задоволенню, а саме визнання за позивачем права власності на 3/8 частки спадкового будинку після смерті ОСОБА_5.
Вимоги позивача про зобов'язання третіх осіб вчинити певні дії задоволенню не підлягають за безпідставністю.
На підставі викладеного, із врахуванням вищенаведених норм законодавства, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60,80, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що становить 3/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1 і розташованого на земельній ділянці 498,5кв.м.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в розмірі 153грн. 94коп.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5, що становить 5/8 часток житлового будинку АДРЕСА_1 і розташованого на земельній ділянці 498,5кв.м.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 612грн. 45коп
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського О. В. Галаган
районного суду
м.Кіровограда