Справа № 2-514/10
Номер провадження 0
26 березня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :
головуючої судді - Бурко Р.В.
при секретарі - Рудніковій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,стягнення моральної шкоди,-
В липні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить винести рішення, яким визнати не чинними та скасувати наступні накази Державного закладу „Кіровоградська міська санітарно - епідеміологічна станція" МОЗ України: №82-К від 27 травня 2009 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до завідувача відділом комунальної гігієни ОСОБА_1 Г.»; наказ №83 - К від 01 червня 2009 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до завідувача відділом комунальної гігієни ОСОБА_1 Г.»; наказ №99-К від 02 липня 2009 року «Про звільнення завідувача відділом комунальної гігієни ОСОБА_1 Г.» Зобов'язати Державний заклад „Кіровоградська міська санітарно - епідеміологічна станція" МОЗ України поновити мене, ОСОБА_2, на посаді завідувача відділенням комунальної гігієни Державного закладу „Кіровоградська міська санітарно - епідеміологічна станція" МОЗ України; стягнути з Державного закладу „Кіровоградська міська санітарно - епідеміологічна станція" МОЗ України на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 02 липня 2009 року. Стягнути з Державного закладу „Кіровоградська міська санітарно
епідеміологічна станція" МОЗ України на його користь завдану моральну шкоду в сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що підставою звернення до суду послугувало грубе порушення, відповідачем, норм законодавства про працю, що спричинило звільнення та завдання моральної та матеріальної шкоди.
В Державному закладі "Кіровоградська міська санітарно - епідеміологічна станція" Міністерство охорони здоров'я України, в подальшому міська СЕС, працює з 02 липня 1997 року. З 2005 року виконував обов'язки завідуючого відділенням комунальної гігієни, а з 23 серпня 2006 року був призначений на посаду завідуючого відділення комунальної гігієни Кіровоградської міської СЕС, наказ №118 - К від 22 серпня 2006 року. Виконував обов'язки сумлінно, нарікань зі сторони керівництва не мав, має І кваліфікаційну категорію. З початку 2008 року у головного лікаря ОСОБА_3 виникли до нього особисті неприязні відносини, які в подальшому призвели до звільнення.
02 липня 2009 року ознайомлений з наказом №99-к про звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України, з яким не згоден, вважає, його незаконним, таким, що грубо порушує законодавство про працю України, Конституцію України.
Перед виданням наказу головним лікарем було подано клопотання до профспілкового комітету про отримання згоди на його звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Про те, що 26.06.2009 р. буде засідання профспілкового комітету та про порядок денний засідання не повідомили. Про засідання дізнався 26.06.вранці, засідання відбулося о 15.00 год. Підставою для звільнення у наказі зазначено неправомірність дій по відношенню до скаржника, не оформлення акту санітарно - епідеміологічного обстеження об'єкту, порушення вимог ст. 10 Закону України «Про звернення громадян», ст. 139 КЗпП України, Правил внутрішнього розпорядку, посадової інструкції. По суті скарги та послідовно по тексту наказу пояснюю наступне: з контрольною карткою № 47 не ознайомлений, про права та обов'язки займаній посаді дізнався лише з наказу про звільнення. Посилання на неодноразовість порушень трудових обов'язків обумовлено тим, що йому не видавалися для оскарження копії наказів №82- від 27.05.2009 та №83- К від 01.06.2009 року заява (вх.№3343 від 02.06.2009 року), про що свідчить відмова головного лікаря від видачі копій наказів та зазначено, що видати копію наказу для оскарження - право, а не обов'язок керівника (исх.№3040/02 від 02.07.2009 року). Станом на 13.07.2009р. в порушенні вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України щодо проведення остаточних розрахунків з працівниками при звільненні в день звільнення виплата всіх належних сум не проведено.
Звільнення, що відбулося, завдало значної моральної шкоди, у тому числі -порушення стану здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, які призвели до порушення стосунків з оточуючими людьми, родина залишилася без коштів для існування. Виходячи з об'єктивної оцінки глибини моральних та фізичних страждань завдану моральну шкоду оцінює у 25 000 грн. за наведених обґрунтувань просить позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги в повному обсязі посилаючись повністю на обставини викладенні в позовній заяві. Будь яких обґрунтувань щодо позовних вимог зазначити не зміг, доказів завданої моральної шкоди, в судове засіданні не надано.
Представник позивача ОСОБА_4 також підтримала заявлені вимоги позивача з посиланням на обставини викладенні в позовній заяві.
Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали та пояснили суду, що відповідно до п.З ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Таким чином, звільнення працівника за п.З ч.1 ст.40 КЗпП України відбувається у випадку підтвердження здійснення ним винних дій, що виразились у невиконані без повалених причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, на укладення якого була його вільна згода, якщо до такого працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України посадові особи та інші працівники закладів державної санітарно - епідеміологічної служби України провадять свою діяльність відповідно до законодавства та посадових інструкцій, що затверджуються в установленому порядку. Крім того, Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачає, що за невиконання або неналежне виконання посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби своїх обов'язків вони притягаються до юридичної відповідальності згідно з законом.
Посадовою інструкцією завідувача відділом з комунальної гігієни, лікаря - гігієніста 1-ї кваліфікаційної категорії Кіровоградської міської санітарно - епідеміологічної станції ОСОБА_1, затвердженої головним лікарем Кіровоградської міської санітарно - епідеміологічної станції 1.1. ОСОБА_7 21.01.2008, зокрема п. 1.3.передбачено, що у своїй діяльності Позивач має керуватися, серед іншого Положенням про державний санітарний та епідеміологічний нагляд в Україні, Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», наказами та розпорядженнями головного лікаря, посадовою інструкцією.
Основний напрямок роботи ОСОБА_1 контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
Таким чином, із вищевикладених, обов 'язкових для Позивача в силу посадової інструкції, нормативно - правових актів вбачається, що оформлення актів, та протоколів про порушення санітарного законодавства є одним із способів здійснення державного санітарно - епідеміологічного нагляду, без оформлення яких сам сенс вказаної діяльності нівелюється.
Всупереч вищевикладеного Позивачем було допущено ряд вказаних далі винних та протиправних дій. Позивачем не було виконано розпорядження заступника голови обласної держадміністрації № 146-р від 17.03.2009 «Про проведення в області весняної толоки з озеленення та благоустрою населених пунктів» та рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 318 від 10.03.2009 «Про проведення місячника з поліпшення благоустрою і санітарного стану міста».
Обов'язок із виконання вказаних рішень вбачається із доручення головного державного санітарного лікаря Кіровоградської області № 885/03-1 від 23.03.2009 на Кіровоградську міську СЕС, яким було покладено контроль за якісним та своєчасним проведенням робіт з поліпшення стану території міста Кіровограда та направлень на перевірку виданих Позивачу головним лікарем міської СЕС.
Дій Позивача та робота міської СЕС на виконання вказаних рішень була визнана як незадовільна. Головою державної обласної адміністрації на виконання Указу Президента України від 26.03.2009 № 197/2009, було продовжено роботи по благоустрою і санітарній очіс ці територій до 30.04.2009 (лист № 1275/03-1 від 17.04.2009).
Вказані вище заходи спричинили необхідність залучення інших фахівців для виправлення протиправної бездіяльності Позивача, останньому ж наказом № 82-к від 27.05.2009 було оголошено догану .
Незважаючи на застосування до Позивача стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани, останнім невдовзі знову було вчинено ідентичне здійсненим раніше та й нове порушення своїх трудових обов'язків.
Так, Позивачем в порушення посадової інструкції не було належним чином перевірено факти, які були викладені в письмової скарзі, не було вжито заходів щодо припинення виявленого правопорушення, не підготовлено припис про вжиття заходів припинення порушень санітарного законодавства, вказане зумовило направлення відповіді Позивача головним лікарем на доопрацювання.
Зважаючи, що вказане порушення було вчинено повторно через дуже короткий термін після вчинених раніше викладених вище порушень, до Позивача знову було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани ( наказ № 83-к від 01.06.2009).
У травні - червні 2009 року, Позивачем незважаючи на наявність не знятих та застосованих щодо нього заходів дисциплінарного стягнення, а саме доган, було вчинено наступне грубе порушення при розгляді заяви ОСОБА_8
Так, Позивач знову, в супереч положень, що були зазначені раніше, не оформив акт санітарно - епідеміологічного обстеження об'єкту; в порушення ст. 10 Закону України «Про звернення» громадян - розголосив одержану у зверненні інформацію та вимагав документів, що не стосуються вирішення питань викладених у скарзі. Всупереч п.2.18, п.2.19 Посадової інструкції створив конфлікту ситуацію на перевіряємому об'єкті, та вів розмови, що не пов'язані із виробничою діяльністю.
Усі вказані вище дії Позивача як окремо так і у їх сукупності свідчать про несумлінне ставлення Позивача до своїх трудових обов'язків, про небажання останнього стати на шлях виправлення та добросовісно працювати у повній відповідності із вимогами закону, та про явне небажання та неспроможність Позивача слідувати вимогам посадової інструкції (з котрою він був ознайомлений 26.01.2008 та копію якої отримав 23.04.2009).В наслідок вказаного наказом № 99-к від 02.07.2009 Позивача було звільнено. За наведених підстав в задоволенні позовних вимог просять відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, представників, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 в Державному закладі "Кіровоградська міська санітарно - епідеміологічна станція" Міністерство охорони здоров'я України,, працює з 02 липня 1997 року. З 2005 року виконував обов'язки завідуючого відділенням комунальної гігієни, а з 23 серпня 2006 року був призначений на посаду завідуючого відділення комунальної гігієни Кіровоградської міської СЕС, наказ №118 - К від 22 серпня 2006 року. Має І кваліфікаційну категорію.
Державним закладом „Кіровоградська міська санітарно - епідеміологічна станція"
МОЗ України 27 травня 2009 року винесено наказ №82-К від «Про застосування дисциплінарного стягнення до завідувача відділом комунальної гігієни ОСОБА_1 Г.»
01 червня 2009 року Державним закладом „Кіровоградська міська санітарно - епідеміологічна станція" МОЗ України винесено наказ №83-К від «Про застосування дисциплінарного стягнення до завідувача відділом комунальної гігієни ОСОБА_1 Г.»
02липня 2009 року Державним закладом „Кіровоградська міська санітарно- епідеміологічна станція" МОЗ України винесено наказ №99-К «Про звільнення завідувача відділом комунальної гігієни ОСОБА_1 Г.»
Відповідно до п.З ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
В п. 23 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" встановлено, що за передбаченими п. З ч. 1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.
Таким чином, звільнення працівника за п.З ч.1ст.40 КЗпП України відбувається у випадку підтвердження здійснення ним винних дій, що виразились у невиконані без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, на укладення якого була його вільна згода, якщо до такого працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п.20 Положення про державну санітарно-епідеміологічну
службу України посадові особи та інші працівники закладів державної санітарно- епідеміологічної служби України провадять свою діяльність відповідно до законодавства та посадових інструкцій, що затверджуються в установленому порядку.
Відповідно до ст.44 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за невиконання або неналежне виконання посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби своїх обов'язків вони притягаються до юридичної відповідальності згідно з законом.
Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Посадовою інструкцією завідувача відділом з комунальної гігієни, лікаря - гігієніста 1-ї кваліфікаційної категорії Кіровоградської міської санітарно - епідеміологічної станції ОСОБА_1, затвердженої головним лікарем Кіровоградської міської санітарно -епідеміологічної станції ОСОБА_7 21.01.2008, п. 1.3.передбачено, що у своїй діяльності ОСОБА_1 має керуватися, серед іншого Положенням про державний санітарний та епідеміологічний нагляд в Україні, Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», наказами та розпорядженнями головного лікаря, посадовою інструкцією.
Основний напрямок роботи ОСОБА_1 визначено у ст.39 Закону України «Про забезпечення санітарно та епідеміологічного благополуччя населення». Так у вказаній статті передбачено, що державний санітарно - епідеміологічний нагляд становить собою діяльність органів, установ та закладів державної санітарно - епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників. Частинами З та 4 ст.39 вказаного Закону передбачено, що державно санітарно - епідеміологічний нагляд здійснюється вибірковими плановими та позаплановими перевірками, результати яких оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.
Вказані положення повністю узгоджуються та кореспондуються із ст. 9 Положення про державний санітарно - епідеміологічний нагляд в Україні, та Інструкцією про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства.
Про важливість оформлення таких актів та протоколів при виявлені порушень, взагалі, та їх якісне оформлення, зокрема, свідчить розділ 4 Посадової інструкції ОСОБА_1, яким передбачено, що ОСОБА_1 несе персональну відповідальність за несвоєчасну і неякісну підготовку вихідних документів інформацій, висновків, недостовірність статистичних даних та відображень санітарно - гігієнічної ситуації в актах санітарно - епідеміологічних обстежень об'єктів.
Розпорядження заступника голови обласної держадміністрації № 146-р від 17.03.2009 «Про проведення в області весняної толоки з озеленення та благоустрою населених пунктів» та рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 318 від 10.03.2009 «Про проведення місячника з поліпшення благоустрою і санітарного стану міста», обов'язок по виконанню вказаних рішень, покладено відповідно до доручення головного державного санітарного лікаря Кіровоградської області № 885/03-1 від 23.03.2009 на Кіровоградську міську СЕС, яким було покладено контроль за якісним та своєчасним проведенням робіт з поліпшення стану території міста Кіровограда та направлень на перевірку ОСОБА_1 головним лікарем міської СЕС.
Незважаючи на вищевказане, ОСОБА_1 фіксуючи випадки порушення санітарних норм, не було вжито заходів для припинення порушень санітарного законодавства.
У десяти випадках встановлення порушень вимог зокрема СанПиНа 42-128-4690-88 «Санитарные правила содержания территорий населенных мест», ОСОБА_1 в порушення п.9 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, ст.39 пунктів а,и,л, ст.41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», п.п.2.3.,2.5.,2.6.,2.9. Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства не складено протоколи про порушення санітарних норм, не розроблено і не надано відповідних приписів.
Зазначенні дії потягли за собою не виконання розпорядження заступника голови обласної держадміністрації та рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, а робота закладу визнання як незадовільна. Головою державної обласної адміністрації на виконання Указу Президента України від 26.03.2009 № 197/2009, було продовжено роботи по благоустрою і санітарній очісці територій до 30.04.2009 (лист № 1275/03-1 від 17.04.2009).
З вказаного приводу залученні інших фахівців для виправлення протиправної бездіяльності ОСОБА_1, останньому ж наказом № 82-к від 27.05.2009 оголошено догану .
Незважаючи на застосування до ОСОБА_1 стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани, останнім невдовзі знову було вчинено ідентичне здійсненим раніше та й нове порушення своїх трудових обов'язків.
Так, ОСОБА_1 в порушення посадової інструкції не перевірено факти, які були викладені в письмової скарзі, не було вжито заходів щодо припинення виявленого правопорушення, не підготовлено припис про вжиття заходів припинення порушень санітарного законодавства, вказане зумовило направлення відповіді ОСОБА_1 головним лікарем на доопрацювання.
ОСОБА_1 обмежився лише встановленням факту того, що скарга, яка була підписана від імені «ОСОБА_9М.» була фактично анонімною. Але в посадові обов'язки ОСОБА_1 входить не виявлення осіб, які подають скарги, а виявлення порушення норм санітарно - епідеміологічного стану і притягнення до відповідальності винних осіб. В даному випадку, цього не було зроблено і ОСОБА_1 самоусунувся від належного виконання своїх обов'язків.
Зважаючи, що вказане порушення було вчинено повторно через дуже короткий термін після вчинених раніше викладених вище порушень, до ОСОБА_1 знову було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани - наказ № 83-к від 01.06.2009.
У травні - червні 2009 року, ОСОБА_1 незважаючи на наявність не знятих та застосованих щодо нього заходів дисциплінарного стягнення, а саме доган, було вчинено наступне грубе порушення при розгляді заяви ОСОБА_8
ОСОБА_1 в супереч положень, що були зазначені раніше, не оформив акт санітарно - епідеміологічного обстеження об'єкту; в порушення ст. 10 Закону України «Про звернення» громадян - розголосив одержану у зверненні інформацію та вимагав документів, що не стосуються вирішення питань викладених у скарзі. Всупереч п.2.18, п.2.19 Посадової інструкції створив конфлікту ситуацію на перевіряємому об'єкті, та вів розмови, що не пов'язані із виробничою діяльністю.
Усі дії ОСОБА_1 як окремо так і у їх сукупності свідчать про несумлінне ставлення ОСОБА_1 до своїх трудових обов'язків, про небажання останнього стати на шлях виправлення та добросовісно працювати у повній відповідності із вимогами закону, та про явне небажання та неспроможність слідувати вимогам посадової інструкції, з котрою він був ознайомлений 26.01.2008 та копію якої отримав 23.04.2009.
В наслідок вказаного наказом № 99-к від 02.07.2009 ОСОБА_1 було звільнено.
Так, як свідчать матеріали перевірок вчинених ОСОБА_1 дій, догани - наказ № 82-к від 27.05.2009, наказ № 83-к від 01.06.2009, були винесені Відповідачем у повній відповідності із ст.148, 149 КЗпП України, тобто з дотриманням строку та порядку їх накладення, у повній співрозмірності із тяжкістю вчинених правопорушень.
Жодна із вказаних доган не була оскаржена ОСОБА_1 у порядку встановленому ст.150 КЗпП України та враховуючи положення ч.1 ст.151 КЗпП України яка передбачає, що працівник вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню), застосовані до Позивача заходи дисциплінарного стягнення були чинними на момент прийняття наказу про звільнення.
Саме ж звільнення ОСОБА_1 відбувалось із дотриманням й ч.1 ст.43 КЗпП України, тобто за попередньою згодою виборного органу - профспілкового представника первинниї профспілкової організації, членом якої є ОСОБА_1 за його присутності витяг з протоколу № від 26.06.2009 засідання первинної профспілкової організації СЕС.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про визнання не чинним та скасування наказу державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України № 82 -К від 27.05.2009 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до завідувача відділом гігієни ОСОБА_1Г.», наказ № 83-К від 01.06.2009 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до завідувача відділом гігієни ОСОБА_1Г.», наказ № 99-К від 02.07.2009 року «Про звільнення завідувача відділом комунальної гігієни ОСОБА_1Г.», про поновлення на посаді завідувача відділом комунальної гігієни державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 02.07.2009 року, та стягнення з державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів , наданих сторонами.
Судові витрати та витрати по цивільній справі відповідно до ст.88 ЦПК України віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 119, 124 Конституції України, ст. 23 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 40, ст. ст. 47, 49, 233, 235, 237-1, ч. 5 ст. 241-1 КЗпП України, ст. ст. З, 4, п. З ст. 70, ст. ст. 79, 80, 81, ст. ст. 118 - 120, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 4 декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993р. № 7-93, Постановою КМ України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» №1258 від 21.12.2005р., Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розглядами судами трудових спорів" № 9 від 06 листопада 1992 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про визнання нечинним та скасування наказу державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України № 82 -К від 27.05.2009 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до завідувача відділом гігієни ОСОБА_1Г.», наказ № 83-К від 01.06.2009 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до завідувача відділом гігієни ОСОБА_1Г.», наказ № 99-К від 02.07.2009 року «Про звільнення завідувача відділом комунальної гігієни ОСОБА_1Г.», про поновлення на посаді завідувача відділом комунальної гігієни державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 02.07.2009 року, та стягнення з державного закладу «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.- відмовити в повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровського Р. В. Бурко
районного суду
м.Кіровограда