Справа № 2-138/10
Номер провадження 0
16 червня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді - Бурко Р.В. при секретарі - Кац І.В. розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення бору ,-
ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.03.2008 р. ОСОБА_2, отримав у нього в борг кошти в розмірі 4 000 доларів США, які він зобов'язувався повернути до 30 квітня 2008р. В зазначений строк відповідач кошти позивачеві не повернув.
Протягом розгляду справи позовні вимоги неодноразово позивачем уточнювалися, остаточно були сформовані в уточненнях до позовної заяви від 14 червня 2010 року, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача 25 250 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції 1 262,5 грн. річних, а всього 26 512,5 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач позов ке визнав, полепив, що викладенні обґрунтування в позовній заяві дійсно-мали своє місце, що до складання ним розписки про отримання коштів від позивача, однак кошти ним не отримані так як позивач передав йому автомобіль для реалізації, а з метою заспокоїти позивача, що кошти від реалізації автомобіля будуть йому повернуті, власноручно склав розписку про отримання ним коштів від позивача.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04.03.2008 р. ОСОБА_2, склав письмову розписку про отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 4 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 04.03.2008 p., власноруч написаною відповідачем, про що відповідач в судовому засіданні не заперечував, що дійсно ним складено вищезазначений документ. Згідно зазначеної розписки відповідач зобов'язувався повернути зазначену суму в строк до 30 квітня 2008 року.
Відповідних доказів на підтвердження того, що зазначена сума була повернута позивачеві, відповідач не надав.
Також, в судовому засіданні ОСОБА_2 не оспорював факт укладання договору позики та не просив визнати його недійсним з причин вищезазначених обставин.
За таких обставин суд вважає, що між позивачем та відповідачем було укладено договір позики.
Відповідно до ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві кошти у розмірі 4 000 доларів США.
Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Станом на 04.03.2008 року офіційний курс долара США по відношенню до гривні за даними Національного банку України становив: 1 долар США - 5,05 грн., що підтверджується відподною довідкою управління Національного банку України в Кіровоградській області від 03.07.2009 року №13-33/3220.
Таким чином, сумма 4 000 доларів США дорівнює 20 200 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, сума, належна до виплати позивачеві станом на травень 2010 року з урахуванням індексу інфляції, згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області від 09.07.2009 р.№12-55/5988 та довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області від 10.06.2010 р. № 12 - 64/6053 складає 25 250 грн.
Окрім зазначеної вище суми відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 1 262,5 грн.
Враховуючи викладене суд вважає за можливе задовольнити позов в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 530, 533, 625, 1046,1047 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 213, 215, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення бору задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 250 грн. 00 коп. основного бору з урахуванням індексу інфляції, 1 262 грн. 50 коп. проценти річних, всього 26 512 грн.50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 грн.00 коп. судових витрат сплачених при зверненні до суду сплата ІТЗ, 308 грн. 00 коп. державне мито.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровського Р. В. Бурко
районного суду
м.Кіровограда